Які можуть бути підстави для звільнення військового з лав ЗСУ? Коментар юриста

Лариса ОЛІЙНИК

Під час дії воєнного стану військовослужбовці за певних обставин можуть залишити військову службу.
Про порядок та всі підстави звільнення з військової служби в період воєнного стану запитали юриста.

Залишити військову службу не так легко, як здається. Але військові такі ж люди, як і решта: у кожного є життєві обставини, які змушують припинити службу. Проте не всі знають, що під час воєнного стану можна звільнятися, а також не всі розуміють, хто має на це право та за яких умов це можна зробити. Причини для звільнення назвав юрист Veteran Hub Микола Тимощук.

— Порядок прийняття на військову службу, проходження та звільнення військової служби регулює Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу»,— коментує Микола Тимощук. — У ньому міститься перелік підстав, за яких військовослужбовці мають право звільнитися, зокрема й під час війни. Серед підстав зазначені такі:

за віком — у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
за станом здоров’я — на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переглядом через 6-12 місяців;
у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.

Також, за словами юриста, причиною для звільнення з лав ЗСУ можуть бути такі сімейні обставини або інші поважні причини :

Відео дня

у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
військовослужбовці-жінки — у зв’язку з вагітністю;
військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Як оформити звільнення?

Щоб залишити службу, військовослужбовцю потрібно подати рапорт своєму безпосередньому командиру та документи, які підтверджують наявність підстав для звільнення.

— Якщо причина — стан здоров’я, то висновок ВЛК, якщо сімейні обставини, то залежно від причини — документи, що підтверджують родинні зв’язки, медичні довідки, пенсійні посвідчення тощо, — говорить Тимощук. — Чітких строків розгляду рапорту немає. Усе залежить і від командира, і від рапорту, і від причини. Зазвичай, командир розглядає його протягом 1–2 місяців. Звільнення відбувається на підставі наказу. З військовослужбовцем у день звільнення проводять повний розрахунок і виключають з особового складу військової частини, а сам військовий зобов’язаний у 5-денний строк стати на військовий облік до центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

Що робити, якщо відмовляють у звільненні?

У рапорті важливо чітко зазначати причину для звільнення та підкріпити її підтверджувальними документами.

— Якщо з рапорту неможливо встановити причину звільнення або ж ви не надали всіх потрібних документів, вам можуть відмовити,— каже правознавець.— Однак якщо рапорт складений правильно, а його розгляд навмисно затягують або ж безпідставно відмовляють, варто подавати скаргу до Міністерства оборони України.

Читайте також:

Як військовий може виїхати у відпустку за кордон? Юрист пояснив умови

Вручити повістку можуть опікуну родича з інвалідністю і багатодітному батьку: коментар юриста

Вінничанин оскаржив рішення про 3400 гривень штрафу за неявку до центру комплектування

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.