Як у Петрашівці масло «били». Пропонуємо майстер-клас для поповнення Великоднього кошика

Не менше півтори години треба трясти банку зі сметаною, аби зявилися шматочки масла

Майстер клас провела у своїй оселі Лідія Кравченко разом з двома донечками — Лілею і Танею та Галиною Пахольчак. Зробили це на прохання ГО «Ямпільщина туристична. Керівник організації Мирослава Марченко стала ініціатором такого заходу.

«Збивати» масло — вислів дуже давній. Дотепер поширений у селах. До речі, так само кажуть про процес приготування олії. «Поїхав на олійню бити олію!». Ці фрази частково передають суть процесу. Хоча технології приготування масла й олії відрізняються між собою.

Процедура приготування масла проста. Разом з тим потребує витривалості і терпіння.

Про те, як відбувався майстер-клас, розповіла Мирослава Марченко. Вона ж фіксувала на відео роботу.

Трясти банкою треба не менше, ніж півтори години

Для майстер-класу господиня припасла чотири літри домашньої сметани. Лідія Кравченко розділила сировину у чотири літрові банки. Передала їх кожній учасниці майстер-класу.

Сметана густа. Аби її трохи розбавити, долила у кожну баночку по невеликій чашечці добре підігрітої теплої води.

Жінка одразу попередила, що попереду на них чекає тривала робота. Масло з’явиться не раніше, як  через півтори години. Весь цей час потрібно трясти банкою. У такий спосіб «збивають» масло. Так робили колись у давнину, так це передалося нинішньому поколінню.

«Ура! Є сироватка»

Всі приступили до роботи дуже активно. Закриту кришкою банку треба було трясти, котити, як хочеш робити, аби тільки збивалася сметана. Від активного старту уже хвилин через 10-15 в учасниць стали боліти руки. Їм  давали трохи перепочити присутні в оселі чоловіки.

Майстриня весь час нагадувала, щоб пильнували, коли в банці з’явиться сироватка.

Але для цього треба було ще трясти й трясти банкою! Поява сироватка була така довгоочікувана, хоч кричи «Ура!»  сироватці, а не маслу.

Промити у холодній воді

Сироватку відділяють з банки. Масло утворюється у формі малих шматочків. Його промивають у холодній криничній воді. Потім викладають на листочки лопуха. Саме так було прийнято робити у давнину. Нині лопухи ще не виросли, бо холодно.

Лідія Кравченко запропонувала листя щавелю.

Перед тим з утворених шматочків, як з пластиліну, виготовляють певну форму. Найчастіше це роблять у вигляді ліпленого з тіста пирога.

При цьому постійно змочують у холодній криничній воді. Воду при цьому можна підсолити. І тоді сіль відчуватиметься у маслі.

Воно смачне і з сіллю, і без неї. Підсолене намащують на чорний хліб, без солі — на шматок білого хліба, чи на пиріг.

Пригадую, моя бабуся так робила масло. Його смак дотепер пам’ятається. Такого свіжого у магазині не купиш. І що важливо, у ньому жодних добавок!

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google