Як «Малахітовий носоріг» потрапив у Вінницю із Конго. Ювілейний письменницький конкурс цьогоріч пройде у онлайн

• Ваші яскраві 40 рядків — і разом із Гран-прі міжнародного конкурсу ви отримаєте ексклюзивного носорога з конголезького малахіту.
• Прийом заявок — до 30 листопада.
• Вперше можна подавати не лише вірші, а й — малу прозу.

Міжнародний конкурс «Малахітовий носоріг», який щороку збирає майстрів слова у Вінниці, святкує 20-річчя.

Власне, ювілей могли відзначати ще торік, але через пандемію у 2020 році конкурс вперше довелося пропустити.

— COVID? Ніт! Малахіт!!! — сказали цьогоріч організатори і на початку листопада оголосили про старт ювілейного конкурсу.

Прийом заявок триває до вівторка — 30 листопада. Так що всі автори, хто мають гарного вірша чи малу прозу, що варті уваги, ще встигають долучитися.

Традиційно — жодних обмежень по темі творів. Вперше — можна надсилати малу прозу, але об’єм — як і для віршів, не має перевищувати 40 рядків.

Про особливості цьогорічного конкурсу, поетичні тенденції, які змінювалися разом із ситуацією в Україні, історію фірмових статуеток, що примандрували до нас із Конго, і чим сучасні поети й письменники нагадують справжніх африканських носорогів, «20 хвилин» розпитали ініціатора найпершого конкурсу, відомого поета, голову Вінницької міської письменницької організації Андрія Стебелєва.

«Перших носорогів привіз із відрядження в Африку»

Історія «Малахітового носорога» розпочалася у 2001 році у Вінниці, як конкурс одного вірша. У різні роки переможцями ставали поети і поетеси з Єрусалима, Донецька і Вінниці, Києва і Миколаєва, Тернополя і Житомира.

Сотні прочитаних віршів, яскраві дебюти і …навіть створені родини, що познайомилися саме на конкурсі. За роки проведення «Малахітовий носоріг» наміцно увійшов у вир письменницького життя України і, звісно ж, передусім Вінниці, що у грудні стає меккою для всіх, хто «дружить» із римами, і конче за все бажає вполювати свого «Малахітового носорога».

Головний трофей, який за результатами голосування незалежного журі отримує автор найкращого твору — статуетка носорога зі справжнього конголезького малахіту.

Цікаво, що найперші статуетки на початку 2000-х Андрій Стебелєв привіз із відрядження у Африку.

— Я — колишній військовий, полковник запасу. За фахом «військова філологія» закінчив у Москві військовий інститут іноземних мов. Був на багатьох війнах і брав у участь у різних миротворчих операціях ООН. Зокрема, з миротворчими місіями двічі їздив у відрядження в Африку: в Анголу, а потім — у Конго, — розповідає Андрій Стебелєв. — Там мені і надарували малахітових носорогів. Так що у Вінницю я повертався зі скарбом: своїм невеличким табунцем, — розповідає Андрій Стебелєв.

У наступні роки для переможців конкурсу носоріжків Андрію Стебелєву пересилали друзі із Конго, а частину він докупив на ювелірній виставці у Штатах, коли працював дипломатом у посольстві України в США.

— Знаючи, що я цікавлюся носорогами — хоча раніше зовсім ними не цікавився — вже скоро мені їх почали дарувати, присилати звідусіль. Більше того — у своїй колекції тепер маю не тільки носорогів, а й малахітових пантеру, бегемота і лева.

— Наскільки носоріг, як символ, підходить саме для письменників? — цікавимося.

— Чесно кажучи, не розмірковував, — відповідає Андрій Стебелєв. — Але нічого у нашому житті не трапляється випадково. По-перше, носоріг — сильна тварина, гарно бігає, захищає свою територію. По-друге, вважається, що він має слабкий зір, тому у нього чудово розвинені інші сенсорні почуття, інші засоби відчувати цей світ. Так само і у поетів. Адже хто такий поет? Це такий собі репродуктор, антена, яка всотує, акумулює у собі сигнали, які надходять з ефіру, і трансформує це все у свою творчість. Носоріг також є творчою особистістю. Нібито покритий бронею, товстою шкірою, а насправді — чутлива тваринка, яка хоче жити і радіти життю. Я, до речі, бачив живих носорогів у Намібії. О четвертій ранку вставав, щоб підгледіти, як носороги приходять пити водичку, а стадо бегемотів пливуть по ріці. Вечором знову сідав у засідку, щоб уже поспостерігати за їх поверненням. Незабутні враження!..

«З початком війни більш активні поети із Заходу»

Щороку на конкурс «Малахітовий носоріг» свої твори і заявки на участь надсилають автори з усіх регіонів України. Хто ж найактивніші?

— Лідерство завжди дрейфувало, — каже Андрій Стебелєв. — Коли був дефіцит українства і української мови, більше заявок надходило від тих, хто пишуть російською. Тоді у лідерах були Дніпро, Харків, Одеса. Згодом, особливо після початку війни на Сході, маятник все ж таки качнувся у бік свідомості — більше стало творів українською мовою і тоді стали переважати львів’яни, кияни, наші сусіди хмельничани.

Головним досягненням, на думку Андрія Стебелєва, є те, що конкурс став місцем, де творчі люди з різних куточків України знаходять один одного.

— «Малахітовий носоріг», наша «Підкова Пегаса» та інші літературні події, перш за все, є майданчиками, де «люди однієї крові» знайомляться, спілкуються, обмінюються думками і навіть створюють родини. Наш конкурс звів чимало пар! І це головне — коли виникає хімія, іскри, утворюються зв’язки і контакти між людьми, — говорить Андрій Стебелєв.

Переможця визначать дистанційно

Зважаючи на пандемію і те, що Вінниця поки що перебуває у червоній карантинній зоні, цьогорічний конкурс «Малахітовий носоріг» пройде у онлайн-форматі.

Усі бажаючі взяти участь, до 30 листопада надсилають свої твори на електронну пошту [email protected], які оцінює незалежне журі, до складу якого увійшли відомі письменники, журналісти та науковці, зокрема: кандидати філологічних наук Віктор Крупка, Ірина Зелененька і Віталій Борецький, поетеси Анна Багряна, яка зараз мешкає у Болгарії, та Олена Вітер з Хмельницької області.

— Дуже вдячний, що цього року чудова команда фахівців кафедри філології Вінницького державного педагогічного університету взяла на себе організаторські питання. З їхньої ініціативи вперше на конкурс можна подавати прозу — есе, образок — малі форми до 40 рядків. А завдяки онлайн-формату перемогти можна буде дистанційно, навіть не їдучи до Вінниці, — говорить Андрій Стебелєв. — Коли журі визначиться з іменами лауреатів і переможців, проведуть конференцію на платформі Zoom і, скоріше за все, запишуть ролик, як робили на «Коронації слова». Переможця і лауреатів запросять на святкування, що пройде у Вінниці у першій половині грудня. Тим, хто не зможуть приїхати, дипломи і книги-подарунки надішлемо поштою.

Куди і як подавати заявки на конкурс?

Вік учасників — від 16 років.

Умови конкурсу «Малахітовий носоріг-2021»: з 1 до 30 листопада надіслати один твір одного автора (поетичний, новелу, есе) українською мовою (обсягом до 40 рядків) єдиним листом на адресу конкурсу: [email protected]

Тематика творів — вільна (твори з порушенням етичних норм не розглядатимуться).

Лист потрібно назвати власним іменем та прізвищем або ж постійним творчим псевдо. У листі має бути:

1) фото автора;

2) посилання на сторінку в соцмережах;

3) коротка біографічна довідка, до 5 речень (ПІБ, якщо автор бажає виступати під псевдонімом — вказати, зазначити вік і повну дату народження, освіту, досягнення професійні, творчі, основні публікації, місце проживання, адресу й номер телефону для зворотного зв’язку та для розсилання нагород, дипломів і сертифікатів);

4) твір із назвою.

Технічні вимоги: інформацію для листа формувати 14 кеглем, шрифт Times New Roman, назву твору — великими літерами, міжрядковий інтервал — 1.

Жодної іншої інформації подавати не потрібно. Організатори та журі не діалогізують із учасниками конкурсу в листуванні, а до 12 грудня повідомлять про результати оцінювання (визначать Гран-прі, лауреатів, дипломантів і спеціальні номінації).

 

Читайте також:

На Вінниччині відкрилась виставка «Річ у тім» в рамках акції проти насильства

Культурна Вінниця в червоній зоні, але не вся. Як міняється афіша вистав та концертів?

Театри, музеї та видатні митці. Підготували тест про культурне життя Вінниччини

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.