«Я руками, ногами й душею за зміну»: що жителі Московської думають про перейменування вулиці

• Швидше за все найближчим часом у Вінниці замінять назви близько двохсот топонімів. Серед них й вулиця Московська, що стала предметом не однієї дискусії серед вінничан.
• Ми запитали у самих жителів цієї вулиці, що вони думають про перейменування. Їхні думки розділилися. 
• Пояснюємо також про те, як відбуватиметься процес деколонізації у нашому місті, що про це кажуть історики та які вулиці невдовзі можуть отримати нові назви. 

Не перший тиждень у Вінниці дискутують з приводу зміни низки топонімів. Особливої уваги у цьому питанні заслуговує вулиця Московська. Після початку повномасштабного наступу росії чимала кількість містян асоціюють її виключно зі столицею окупантів, містом, звідти віддається більшість злочинних наказів. 

Серед пропозицій її перейменування можна знайти: Маріупольська, Героїв Маріуполя, Степана Бандери тощо. Втім, це лише пропозиції від людей у коментарях під обговореннями у соцмережах, які, можливо, ніколи й не були на Московській. Ми ж вирішили дізнатися, що про назву вулиці та її перейменування думають люди, які безпосередньо на ній живуть. 

Варто зазначити, що вона знаходиться на Старому місті та складається виключно з приватних будинків. Загалом таких понад 120.

Раніше наші колеги опублікували подібний репортаж із Козятина, де, зокрема, йдеться про те, що аншлаги на деяких будівлях закреслені. На вінницькій Московській лише на будівлі одного із магазинів ми побачили, що хтось заклеїв назву вулиці червоним скотчем. 

Першим зустріли жителя Московської Анатолія. Він розповів, що проти перейменування, бо це не на часі, та й більш важливих справ, на його думку, у керівництва міста зараз має вистачати.

— Я негативно ставлюся до перейменування вулиці. А що це дає? — риторично запитує Анатолій. — Я звик до цієї назви. Керівництво міста нехай займається чимось потрібним, а це… Від цього нічого не зміниться. 

Наступним своєю думкою з нами поділився Валерій. Хоча чоловік й живе на сусідній від Московської вулиці, проте, каже він, топонім на честь російської столиці його сильно дратує. 

— Я руками, ногами й душею за перейменування вулиць. Під час війни, я думаю, у людей навіть немає виникати питань з цього приводу. Не може у Вінниці бути вулиця Московська, нехай буде натомість Українська. Чи нехай буде Маріупольська, Бучі, Ірпеня, — розповідає Валерій. — Мені вже давно не подобаються ці назви. У мене друг, сусід та однокласник Тарас Сич загинув на Донбасі — на його честь назвали вулицю. Якби у жителів цієї вулиці батько чи син воював, вони б одразу зняли цей покажчик з назвою Московська. 

Кілька жителів вулиці нас відверто проігнорували. До прикладу, на наше прохання поділитися думкою про перейменування один із чоловіків зі свого подвір'я з відразою відповів: «Я атдихаю! Чьо вам нада?».

Інша жителька вулиці також була байдужою до нашого питання: «Та нехай роблять, що хочуть: Московська, Маріупольська, хоч Китайська — байдуже». 

Під час прогулянки з дитиною зустріли й місцеву жительку Яну. Вона неодноразово чула про необхідність перейменування вулиць, зокрема своєї, але вважає це зараз недоречним. 

— Як почалася війна, то одразу почали говорити, що московський патріархат треба закрити і вулиці перейменовувати, але я вважаю, що це зайве зараз, — пояснює Яна. — Ми з чоловіком це обговорювали. Зараз треба іншими питаннями займатися. Назва так назва, на що вона може вплинути? До війни не було соромно жити, а зараз соромно? Зараз треба займатися питаннями закінчення війни. А питання перейменування можна вирішувати й пізніше. 

Останньою респонденткою з Московської стала пані Ганна, яка гуляла з двома онуками. Жінка розповіла, що батьки цих дітей зараз на фронті, тому її відповідь очікувано була категоричною: 

— Звісно, треба міняти! Це навіть не обговорюється, — говорить пані Ганна. — У нас сусіди писали колективну скаргу та заносили її, куди треба. Можна було б, наприклад, другу вулицю Замкову натомість зробити. Або чому не назвати на честь наших Героїв, хлопців. Я на цій вулиці 64 роки вже живу, все життя. Коли на війні син, племінник і зять, то прощатися з такими назвами зовсім неважко.

Процес деколонізації розпочався

Близько місяця тому Вінницьке історичне товариство розпочало процес деколонізації, написавши звернення до вінничан. У ньому вони пояснюють: «У нашому місті не повинно бути вулиць Московської, Алєксандра Нєвського, Стєпана Разіна, Алєксандра Суворова, Валєнтіни Тєрєшкової, як і низки інших топонімів та пам’ятників, які закріплюють у свідомості колоніальне минуле і домінування російської мови, російської культури та російської версії нашої історії». 

Натомість, як кажуть історики, у місті мають бути гідно вшановані українські герої минувшини та сьогодення.

У цьому зверненні вони запрошували вінничан об’єднати зусилля з комплексної деколонізації міського простору. А саме — надсилати ідеї та пропозиції для їх подальшого опрацювання та винесення на розгляд Ради з питань історії, культурної спадщини та топоніміки при Вінницькому міському голові.

Вінничани активно відгукнулися на це звернення істориків, і вже 21 квітня відбулося засідання вищезгаданої Ради. 

На засіданні члени Ради сформували перелік вінницьких вулиць, які варто перейменувати. Це — 82 назви або ж 194 топоніми (вулиці, провулки, проїзди, тупики, парк). 

Цей перелік не є остаточним, історики наголошують, що він відкритий для внесення пропозицій та консультацій. Тому запрошують далі надсилати свої ідеї та пропозиції на електронну адресу: [email protected].

Історики наголошують, що до переліку не входять вулиці новоприєднаних територій Вінницької міської територіальної громади. Кажуть, вони будуть опубліковані незабаром. 

До вулиць, що їх будуть перейменовувати у Вінниці, ввійшли зокрема Гагаріна, Московська, Грінки, Лермонтова, Маяковського, Морозової, Некрасова, Пушкіна, Тімірязєва, Чайковського, Чехова тощо. Переглянути весь перелік можна ТУТ. 

За цим же посиланням можете прочитати обґрунтування Ради, чому саме ці вулиці, провулки чи площі треба перейменувати. 

До прикладу, щодо вулиці Московської, з жителями якої ми спілкувалися, історики кажуть таке: «москва – столиця країни-агресора – росії. [...] москва як і її середмістя – кремль, стали символами поневолення та знищення багатьох народів та держав, центр ухвалення рішень про організацію Голодомору-геноциду, великого терору, інших державних репресій, початку війни проти України у 2014».

Що далі?

Як пояснював нам відповідальний секретар Ради з питань історії, культурної спадщини та топоніміки Вінниці Олександр Федоришен, процес деколонізації складається з кількох етапів:

1. збір пропозицій від громадян (вже відбувся);
2. фаховий відбір на комісії топоніміки;
3. громадські слухання, де вінничани зможуть відкоригувати пропозиції фахової спільноти щодо нових назв вулиць;
4. прийняття рішення виконкомом, та затвердження його депутатським корпусом міськради.

За словами кандидата історичних наук Сергія Гули, людям, після зміни назв вулиць, не потрібно бігти та міняти документи на нерухомість, прописку в паспорті тощо. 

«Зміни будуть вноситись поступово — під час операцій (продаж, застава, оренда тощо) з вашим майном. Міська рада передбачить фінансування на заміну вивісок, аншлагів, вказівників», — сказав історик у відеозверненні, опублікованому на сторінці Вінницького історичного товариства. 

Читайте також:

З яких міських криниць можна пити воду? Ми зробили інтерактивну карту

Де збирають або пропонують допомогу? Перевірені оголошення про воєнні потреби Вінниці

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.