«Я просила його не йти на війну», — вінницькі матері на Ході Пам’яті про загиблих героїв

Наталія КОРПАН

У місті вшанували захисників, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України сьогодні, 29 серпня.
Вінничани поклали квіти до пам’ятника загиблих героїв та пройшли Ходою Пам’яті на знак пошани героям.

29 серпня — один із найтрагічніших днів, який проголосили День пам’яті захисників України. Саме 29 серпня у 2014 році в «Іловайському котлі» держава втратила найбільше бійців за весь час війни на Донбасі.

Серед полеглих неоголошеного російсько-українського конфлікту 234 наших земляки, імена яких занесені до книги вічності. У цей день в місті вшановують пам’ять наших героїв другий рік поспіль. Вранці на Європейській площі відбувся мітинг-реквієм та покладання квітів до Меморіалу Слави й пам’ятного знаку Небесній сотні і загиблим героям ООС.

Далі присутні вирушили на Ходу Пам’яті. Колона йшла від Європейської площі до Свято-Преображенського кафедрального собору.

На знак пам'яті родинам загиблих одягнули значки із портретами героїв. Всім іншим прикріпили на одяг соняшник — символ Дня пам'яті.

Колона йшла з декілька метровим українським прапором. Дехто ніс квіти, хтось портрети загиблого сина чи чоловіка, хтось — свічки. Однією з таких була мати бійця Іллі Жабіцького.

— Я прийшла сюди вшанувати пам’ять всіх воїнів і мого сина Іллюшу. Щороку приходжу у цей День вшановувати героїв, — говорить Неля Жабіцька. — Щосуботи відвідую Службу Божу, яку правлять у честь загиблих воїнів, а щонеділі ходжу до сина кладовище.

Мати героя розповідає, що її Ілюша після закінчення будівельного технікума пішов служити за контрактом. Він відслужив три роки тут, у Вінниці. А потім, коли почалась війна, підписав ще контракт.

Новини Вінниці - фото з «Я просила його не йти на війну», — вінницькі матері на Ході Пам’яті про загиблих героїв — З поховання Іллі Жабіцького. Фото з архіву редакції

— Він з своїми друзями одні з перших написали рапорт в АТО. У 2016 році під Зайцевим він загинув. А перед цим за місяців він приїжджав на 15 днів додому. Він зустрів всіх своїх друзів і, як мені вже потім розповіли, з усіма прощався, — говорить з слізьми на очах мати героя. — Я просила його не йти на війну. А він щоразу відповідав, що всі його друзі вже в АТО і він не може тут сидіти, склавши руки. Знаєте, я завжди думала, що це такі високопарні слова «Хто як не я», але мій син так говорив і поклав своє життя за мир і спокій в Україні. Навіть його друзі казали йому, що досить вже воювати, але Ілля нікого не слухав.

Ілля Жабіцький був кулеметник снайперського взводу. Він загинув у 25 років.

Таких матерів, як Неля, сьогодні на Службу прийшло багато. На Ході було присутньо близько сотні вінничан. Після Ходи Пам’яті, розпочалась всеукраїнська молебень за загиблими Героями.

Люди клали квіти на свічки біля Меморіальної дошки з іменами загиблих вінничан. Багато батьків, дружин, сестер та братів полеглих героїв з сльозами на очах шукали на ній ім’я свого героя.