Вінниця у цифрах: скільки жителів, які зарплати, що вирощують та виробляють?

• Вінницька громада займає таку ж площу, як і третина столиці України.
• Але якщо дістати усі труби, що закопані у нашому місті, то ними можна тричі викласти трасу Київ — Одеса, на всю довжину шляху.
• Чим ми дихаємо, на яку суму товарів виробляємо, скільки заробляємо?

Відібрали цікаві факти про нашу міську громаду з проєкту програми економічного і соціального розвитку на 2024 рік. У документі вказані дані, станом на 1 жовтня 2023 року.

Хто живе у місті

Вінницька міська громада займає площу 255,45 квадратного кілометра. У неї, крім Вінниці, входять сім сіл та селище Десна. 

Порівняння з іншими містами: Вінницька міська громада займала б усього третину Києва (839 кв.км), половину Хмельницької міської громади (492 кв. км), але цілком би «поглинула» Тернопільську міську громаду (166 кв.км).

Загальна кількість «прописаних» у Вінниці мешканців: 338 тисяч людей. Ще 18,2 тисячі мешканців проживають у селах та селищах нашої міської громади. У Вінниці більше вінничанок, аніж вінничан: 54,9% — жінки; 45,1% — чоловіки.

За даними міськради, наше місто — це місто молодих: 210 тисяч людей працездатного віку; 60,2 тисячі — діти та молодь до 18 років; і 86,9 тисячі — це люди срібного віку (60+).

Середньомісячна зарплата по місту Вінниця складає 15 тисяч 400 гривень.

Скільки продуктів виробляємо

Більшість промислових підприємств громади (77%) займаються перероблюванням сировини на товари. Переважають три види: харчова промисловість, напої та тютюн.

Місцева промисловість експортувала на зовнішні ринки товарів на $700 мільйонів, імпорт товарів до Вінниці склав $550 мільйонів.

А загалом маємо 52 тисячі 400 підприємств — це юридичні особи та ФОПи.

Наша громада прийняла 46,6 тисячі переселенців. Частина з них переїжджає сюди, разом зі своїми бізнесами: 337 суб’єктів господарювання, які разом створили 1 тисячу 679 робочих місць.

Після утворення міської громади та приєднання приміських сіл, у Вінниці з’явилися землі під посіви. 

Посадовці встановили, що у нас, у 2023 році, було посіяно: 1 тисячу 158 га озимої пшениці (17,5% до всієї площі посівів), 80 га озимого ячменю (1,2% до загальної площі посівів), 1 тисячу 320 га озимого ріпаку (20%), 2 тисячі 335 га кукурудзи на зерно (35,3%), 872 га сої (13,2%) та 835 га соняшнику (12,6%).

Тоді як усього сім фермерських господарств у нашій громаді вирощують овочеві культури та картоплю. Під них у 2023 році виділили 42,5 гектара рілля, а у селі Вінницькі Хутори вирощують яблука та груші (10 гектарів), які потім продають у вінницьких магазинах.

Чим ми дихаємо та що «п’ємо»

Повітря у Вінниці важко назвати чистим. 

За 9 місяців 2023 року в атмосферному повітрі Вінниці майже завжди спостерігався підвищений вміст діоксид азоту (вихлопні гази від транспорту), фтористого водню, формальдегіду (потрапляють у повітря з вихлопними газами від транспорту, з димом цигарок; виділяються з фанери, ламінату, пластикових пакетів для продуктів тощо) та завислих речовин.

Та й з водою у нас не так все добре. 

Основними джерелами забруднення вод є скиди з промислових об’єктів, неналежний стан інфраструктури водовідведення та очисних споруд, змив та дренування токсичних речовин із земель сільськогосподарського призначення. 

Основні забруднювальні речовини — сполуки важких металів, сполуки азоту та фосфору, нафтопродукти, феноли, сульфати, поверхнево-активні речовини. Останнім часом зростає забруднення медичними відходами та мікропластиком, яке наразі не контролюється на законодавчому рівні.

Купатися в Бугу, традиційно, не можна: фахівці Обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України знайшли у водах Південного Бугу кишкову паличку, перевищення міді, цинку та нікелю, яйця аскарид та цисти лямблій.

Протягом року висадили 52 дерева, 1 тисячу 338 кущів та майже 83 тисячі квітів. Натомість виконали санітарну обрізку понад 2,2 тисячі дерев та знесли 480 сухих і аварійних дерев. 

Що відомо про дороги та транспорт

Цього року у Вінницькій громаді виконали поточний ремонт доріг на 160 вулицях, площею 58,4 тисячі квадратних метрів.

Виконали капремонти доріг на вулицях: Шептицького, Барвистій, Залізничній, Костянтина Василенка. Зробили капремонт перехрестя Зодчих — Пирогова — Василенка. Усього за 9 місяців 2023 року облаштували 71 паркомісце (біля палацу «Зоря», на площі Шевченка та вулиці Василенка).

Ну і звісно завершили реконструкцію вулиці Батозької (від Янгеля до проспекту Коцюбинського).

На маршрутах громадського транспорту в місті працюють: 64 трамваї, 115 тролейбусів, 61 автобус «Вінницької транспортної компанії». У режимі маршрутного таксі працюють 206 одиниць транспорту приватних перевізників.

На території Вінницької міської громади діє 107 світлофорних об’єктів. А загальна протяжність велодоріжок, велосмуг — 93,22 кілометра.

Освіта та укриття

У міській громаді є 61 комунальний дитсадок: 36 з них мають найпростіші укриття і можуть повноцінно організовувати освітній процес. Всі наявні у дитсадках найпростіші укриття облаштовані за рекомендаціями від ДСНС.

У шести дитсадках працюють за змішаною формою, через недостатню місткість в укриттях; 19 дитсадків через відсутність укриттів працюють за дистанційною формою. Загалом у нашій громаді є понад 17 тисяч дошкільнят.

У 44 комунальних школах, ліцеях, гімназіях навчається 45 тисяч 614 учнів. Очно навчаються у 21 закладі 24 тисячі 579 учнів (54% від загальної кількості). У змішаному режимі (поєднання очної та дистанційної форм) освітній процес здійснюється для 20 689 учнів (45,2%). 

У трьох школах (Малі Крушлинці, Великі Крушлинці, Гавришівка), в яких наразі відсутнє найпростіше укриття в будівлі та на відстані до 500 метрів від неї, 346 (0,9%) учнів розпочали навчальний рік в онлайн форматі. Це за даними на 1 жовтня 2023 року.

Збиткове комунальне господарство

У Вінниці прокладені 201 кілометр тепломереж у двотрубному обчисленні, 635 кілометрів водопровідних та 559 кілометрів каналізаційних мереж.

Попри позитивну динаміку зростання доходів, комунальні підприємства нашої громади все ще залишаються збитковими.

У 2023 році 30 підприємств (62,5%) отримали прибуток в сумі 77,4 мільйона гривень, 15 підприємств — збиток на суму 150,6 мільйона гривень, три підприємства отримали нульовий фінансовий результат. 

У 2023 році найбільші прибутки отримали: 

1. «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини» (17,3 млн грн), 
2. «ЕкоВін» (13,3 млн грн), 
3. «Вінницька міська клінічна лікарня №1» (11,9 млн грн), 
4. «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» (10,6 млн грн), «Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології» (7,0 млн грн),
5. «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5 м. Вінниці» (3,8 млн грн).

Зазнали найбільших збитків: 

1. «Вінницяміськтеплоенерго» (76,4 млн грн), 
2. «Вінницякартсервіс» (63,9 млн грн),
3. «Вінницька транспортна компанія» (3,4 млн грн), 
4. «Вінницький фонд муніципальних інвестицій» (2,4 млн грн), 
5. «Вінницька міська аптека» (1,1 млн грн).

Щоб це виправити виконком міської ради протягом року затверджував нові тарифи на платні послуги для цих підприємств, приводячи їх до економічно-обгрунтованих витрат.

Раніше, нагадаємо, ми склали портрет типового вінничанина.

Читайте також:

Яким буде бюджет Вінниці у 2024 році? Рахуємо у «Мавіках»

До уваги ветеранів: як у Вінниці отримати грант на запуск і розвиток бізнесу?

Понад 590 мільйонів гривень заклали на розбудову Вінниці у 2024 році — проєкт рішення

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.