«Віддала 600 тисяч авансу»: два роки мама чекає пам’ятник на могилу сина, курсанта академії СБУ
- Щоб гідно вшанувати сина, полеглого на війні, згорьована мати змушена ходити в суд, прокуратуру, поліцію, винаймати адвоката…
- Після її звернення до редакції ситуацію з’ясовував журналіст «20 хвилин».
Напередодні Великодня і поминальних днів Олена Малик накрила могилу сина цупким матеріалом зеленого кольору. Поставила табличку з фотографією дитини. Це замість пам’ятника, який мав уже стояти на святому для неї місці.
— У червні буде два роки, як замовила пам’ятник, — каже жінка. — Аванс віддала 600 тисяч гривень, а тепер ні грошей, ні пам’ятника.
Пані Олена говорить схвильовано, не стримує сліз. Каже, мало того, що нестерпний біль за сином ятрить душу і серце, то ще й не дають гідно вшанувати пам’ять дитини.
Що не так з надмогильним пам’ятником?
«Мамо, давай замовимо у родичів Дениса»
Богдан Тиркало, син пані Олени, загинув на війні 18 січня 2023-го. На той час йому було тільки 22 роки. До війни хлопець навчався в Національній академії СБУ. Отримав диплом бакалавра. Після того поступив у магістратуру. Мама каже, навіть встиг скласти першу сесію, а тут — війна…
— На початку війни Богдан не казав мені правду, — розповідає мама хлопця Олена. — Не хотів, щоб хвилювалася. Говорив, що залишається в академії, але насправді його там не було. Я тільки 7 березня дізналася, що він у військовій частині.
Її син нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. На жаль, посмертно. Похований на кладовищі у Немирові.
Тут він виріс, закінчив школу №2. Мама згадує, що Бодю, так вона його називає, обирали президентом школи. Тепер цю посаду доручили молодшому братові.
— Ми шукали, де можна виготовити пам’ятник на могилу сина, — продовжує розповідь пані Олена. — Думали, до кого звернутися. У людей цікавилися. Були в одному підприємстві, другому. А тоді молодший син каже: «Мамо, що ми шукаємо, пам’ятаєш, Богдан говорив, що у Дениса хтось з родичів робить пам’ятники? Давай у них замовимо, вони ж добре знали Богдана, він бував у них не раз. Вони ж йому були як свої. Для чого чужим платити?».
За словами співрозмовниці, Денис — товариш її сина. Родом з Іллінців, його батько священик, служить у храмі. Бодя розповідав, що у них гарна сім’я. Він бував у них в гостях.
Богдан і Денис познайомилися під час навчання в Одеській військовій академії. Але ні один, ні другий не закінчили цей навчальний заклад. Спершу Денис припинив вчитися. У нього з’явилися інші плани — пройшов випробування у Французький легіон і поїхав на службу у Францію. Слідом за ним зробив те само Богдан. Точніше, він продовжив вчитися, але в іншому закладі — поступив до Національної академії СБУ.
— Щоб ви зрозуміли, настільки тісно дружили Бодя з Денисом, розповім вам таку історію, — продовжує пані Олена. — В академії в одній групі з Богданом в навчалася дівчина. Хороша дівчина. Він розповів про неї Денису. Знав, що такі дівчата йому подобаюся. Познайомив їх. З часом вони одружилися. Так що Бодя для друга навіть знайшов наречену. Денис нині теж на війні, повернувся з Франції.
Як пізніше дізналася мати полеглого Богдана, чоловік рідної сестри Дениса займається виготовленням пам’ятників. Звати його Сергій Вішталь. Його підприємство знаходиться в Іллінцях. Туди й поїхала пані Олена, аби поговорити про пам’ятник. Після всіх узгоджень, замовила роботу у червні 2024 року. Однак, як уже згадували, пам’ятника нема дотепер.
Плитка різна, а стели взагалі не показав
Олена Малик розповідає, що Сергій Вішталь погодився зробити пам’ятник.
— Стосовно договору, сказав, що встигнемо з паперами, головне роботу зробити, — каже пані Олена. — Я й повірила. Його дружина — рідна сестра Дениса, вона знала мого сина. У них батько священнослужитель. Як таким людям можна було не вірити?
За словами співрозмовниці, коли Вішталь запитав, який саме пам’ятник вона хоче замовити, жінка показала йому конкретно на кладовищі. Він мав бути з граніту двох кольорів червоного і чорного. Домінувати мав червоний колір, чорний планували на окантування.
— Вішталь мені тоді сказав: «Не хвилюйтеся, у вас буде кращий!», — розповідає жінка. — Обнадіяв. Приємно було чути такі слова.
Ціна, щоправда, вразила. Як стверджує пані Олена, чоловік сказав, що вся робота буде коштувати один мільйон гривень. Що закупити матеріали, треба внести аванс 600 тисяч гривень. Саме такі суми Олена Малик називає у заяві у поліцію. Є вони і в ухвалі Немирівського суду. Відкриття кримінального провадження жінка добивалася через суд.
— П’ятсот тисяч передала готівкою Вішталю, а сто тисяч двома частинами переказала на рахунки двох людей з Коростишева: 60 і 40 тисяч. — каже Олена. — Це на виготовлення окремих елементів, вони називаються їх шари, бо в нього в Іллінцях такі не роблять.
На запитання журналіста, чи є у неї квитанція про сплату авансу, пані Олена відповіла, що нема. Пояснює це все тією ж довірою до людей, які знали її сина.
— Пізніше, коли почався конфлікт, під час однієї з розмов я записала фрагмент про гроші, — говорить співрозмовниця. — Там чути, як Вішталь не заперечує, що отримав аванс. Зрештою, як би робити пам’ятник, коли б не закупив граніт?
— Після того, як поклали плитку, і ми почали її вимили, дивимося, а шви різної величини: той ширший, той вужчий, — продовжує пані Олена. — Думаю, що це за халтура за мільйон? Але це ще не все.
Придивилися уважніше, а плитка теж різна. Окраска різна, аж трьох відтінків. Це була різна плитка. Видно також, що кожну обрізали з чотирьох сторін. Камінь був червоний, але теж різних відтінків: світліший, темніший а ще — вишневого кольору.
Як стверджує мати полеглого воїна, вона змусила виконавця робіт зняти таку плитку. Зняти зняли, однак і після повторної роботи не зробили так, як вона замовляла. Тому відмовилася приймати роботу і плитку знов зняли.
— Якщо говорити про стелу із портретом і надписом слів пам’яті, то я її жодного разу не бачила, — розповідає мати полеглого воїна. — На всі прохання, її просто не показують. Багато разів обіцяв, але ні разу не показав. Я навіть записала на телефон його обіцянки. Тільки сказав, які будуть написані слова на стелі. Ну, ще фото показав, яке буде вибито. Моя сестра просила, він теж не показав їй.
Суд зобов’язав поліцію розпочати розслідування
Мати полеглого воїна звернулася до Немирівської поліції, щоб розпочали розслідування ситуації з пам’ятником оборонцю країни. Але там відмовили. Поліція не побачила криміналу. Так і написала у відповіді на звернення жінки: ознаки кримінального правопорушення відсутні.
Натомість Немирівський суд задовольнив каргу Олени Малик. Визнав незаконною бездіяльність посадових осіб Немирівської поліції, зобов’язав внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за заявою матері військового, який віддав своє життя за Україну.
Кримінальне провадження розпочато 15.11.2025 року. Майже через два місяці жінці знадобилося, аби добитися початку розслідування. Досудове розслідування здійснюють за ознаками правопорушення ч.2 ст.192 Кримінального кодексу України (Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою).
Розслідував справу слідчий Немирівської поліції Назарій Брюхович. Під час опитування Олена Малик повідомила, що за усним договором з Сергієм Вішталем він зобов’язався виготовити і встановити пам’ятник на могилі її сина Богдана Тиркала. За її словами, Вішталь в усній формі назвав ціну робіт — один мільйон гривень з передоплатою 600 тисяч гривень. Жінка стверджує, що суму передоплати передала Вішталю. Слідчий зафіксував ці слова у матеріалах досудового розслідування.
Роботи виконано неякісно і не в повному обсязі, плитка має видимі пошкодження. На вимогу пані Малик плитка демонтована, Вдруге також якість не відповідає вимогам, яких мав дотриматися підприємець. Тому слідчий постановив провести товарознавчу експертизу.
Через тиждень буде чотири місяці з чау відкриття кримінального провадження і проведення розслідування. Олена Малик припускає, що, можливо, слідство умисно затягують або допущено службове недбальство. Тому вона звернулася з клопотанням до керівництва обласної поліції провести службову перевірку дій та бездіяльності слідчого і керівництва Немирівської поліції. Друга її вимога відсторонити слідчого Брюховича від проведення досудового розслідування та передати справу іншому слідчому. Її клопотання задоволено.
«Договору не укладали, грошей не брав»
Свою думку з приводу ситуації з пам’ятником полеглому воїну Богдану Тиркалу висловив підприємець Сергій Вішталь. Ось як він відповів на запитання журналіста «20 хвилин»/RIA.
Перше запитання стосувалося строків виготовлення: чому так довго, у червні буде два роки з часу замовлення пам’ятника?
— Я вже відповідав на ці питання у поліції, — каже Сергій Вішталь. — І не тільки у поліції. Я з цією людиною почав це діло, а потім ми не домовилися. Так воно все обірвалося і з цією людиною співпрацювати не хочу. Вона мене ображала і продовжує це робити. Погрожує. Думав це на емоціях, але… Вона мене дуже сильно образила.
— Коли брали замовлення, укладали договір?
— Ніякого договору не укладали, — говорить Вішталь. — Ми не домовилися, не дійшли до спільної думки. Роботу почав, але не завершив, бо не домовилися. Таке буває.
— Тобто почали. Але закінчувати не будете?
— Так, закінчувати не буду, я не зобов’язаний перед нею принижуватися.
— Але ж роботу не починають без авансу, як з цим бути?
— По-різному починають, — каже співрозмовник. — І з авансом, і без авансу.
Так само по-різному люди ставляться одне до одного. Буде далі мене доставати, мою сім’ю, я так само напишу заяву в поліцію.
— Як все-таки бути з авансом?
— Яким авансом? — перепитує Вішталь. — Ніякого авансу не було. Вона говорить? Нехай говорить. Хай вона каже, що завгодно. Я теж можу багато про що говорити. Нічого від неї я не отримував, ніяких паперів, ніяких договорів не укладав, щоб мене можна в чомусь звинувачувати.
Ще будуть слідчі дії на місці виготовлення та продажу каменю
Що зроблено у рамках досудовго розслідування і що ще планується зробити? На це запитання журналіст «20 хвилин» попросив відповісти речницю обласної поліції Заріну Маєвську.
— Досудове розслідування здійснюється у рамках кримінального провадження, відкритого за частиною другою статті 192 Кримінального кодексу України (Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою), — розповідає Заріна Маєвська. — Слідчий провів такі заходи: допитано свідків, огляд місця події, крім того, за його постановою проведено дві товарознавчі експертизи, призначено будівельно-технічну експертизу. Направлено постанову на проведення слідчих дій на місці виготовлення та продажу каменю.
Читайте також:
«Коли зрізала футболку, кров летіла на мене». Історія студентки, яка рятувала людей під час обстрілу
Подякуй журналісту гривнею
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
