У квітні пішов на фронт і за кілька тижнів загинув. Вінниця попрощалась з Віталієм Медведським

• В мікрорайоні Тяжилів сьогодні, 22 травня, провели в останню путь військового Віталія Медведського.
• Вінничанин пішов на фронт на початку квітня цього року. Через кілька тижнів, 23 квітня, він загинув в боях під Бахмутом.
• Майже через місяць герой повернувся у рідну Вінницю на щиті.

Закрита труна, яку покриває жовто-блакитний стяг, молитва капелана, сльози рідних, друзів, побратимів. Травневими квітами встелений останній шлях, який нещодавно був дорогою додому...

У мікрорайоні Тяжилів попрощалися з військовим Віталієм Медведським, який поліг у битві за Україну.

Біля двору будинку, де мешкав герой з родиною, сотні вінничан утворили живий коридор. Там же відбулася і церемонія прощання з військовим.

До слова, вулиця, на якій сьогодні віддали останню шану Медведському, названа на честь місцевого жителя, військового Дмитра Білоконя, який загинув минулого липня у день свого народження, теж під Бахмутом.

Військовий 57-ї окремої мотопіхотної бригади Віталій Медведський пішов до війська більш як півтора місяці тому, 5 квітня. А вже через кілька тижнів, 23 квітня, він загинув під Бахмутом.

— Віталій великим патріотом був. Довгий час ходив у військкомат, але його не брали, — розповідає Олег, сусід і друг загиблого героя. — Потім прийшла повістка, і він на початку квітня пішов до війська. Спочатку їх відправили в Кіровоградську область, потім в Бахмут. Тоді з ним зв'язок і пропав. Довгий час вважався безвісти зниклим. На минулому тижні дружині повідомили, що знайшли тіло чоловіка. Завтра буде місяць, як він загинув. Не можу повірити, таким добрим був, і до друзів і до сім'ї, а дітей як любив…

Віталій Медведський народився 18 серпня 1971 року у Вінниці. Закінчив профтехучилище, працював робочим і водієм маршрутного транспорту. За словами близьких, мав золоте серце і золоті руки. 

— Віталік довгий час не виходив на зв'язок, але всі сподівалися, що живий, — розповідає Дмитро, давній товариш полеглого бійця. — Лише на минулому тижні дізналися, що потрапив під обстріл і загинув. Тіло знаходилося в зоні активних бойових дій в Бахмуті, тому вивезти не могли. По фото визначили, що то він, рідні і на упізнанні були… Ми разом з Віталієм по заробіткам їздили, товаришували довго. Він був людиною зі щирим, великим серцем, мав багато друзів, підтримував всіх… Досі не вкладається в голові. 

 

 

 

 

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Публикация от 20 хвилин - Новини Вінниці (@vn20minut)

У  полеглого Віталія Медведського залишилася мати і дружина, троє дітей. Меншому синочку усього шість років, а старша донька незабаром збиралася йти під вінець…

Віталія Медведського поховали на Алеї Героїв у Сабарові. 

— Він перестав для вас, рідних, близьких, знайомих бути фізично. Але душею він ніколи не може померти, — бо душа субстанція духовна, — сказав під час прощання з героєм капелан Михайло Бабій. — Душа не може померти, а тим більше така душа, такого воїна-захисника України!

Редакція RIA/20minut.ua висловлює щирі співчуття рідним та близьким Героя!

Читайте також:

«Досі не знаю, як жити без тебе, сину»: вшанували пам'ять дев’яти бійців КОРДу

Чотири місяці рідні шукали тіло. У Вінницю на щиті повернувся Герой Юрій Колот

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.