Сьогодні зранку, 10 березня у Вінниці на Майдані героїв Небесної Сотні зібралось кілька десятків людей. За словами активістки Таїси Гайди, яка організувала цей захід, у Вінницю приїхали голови і заступники Автомайданів з десяти міст. Розпочалося усе з показу фільму про діяльність нового очільника обласної поліції Вінницької області Антона Шевцова. Автомайданівці звинувачують Шевцова і його нового заступника Олександра Селіверстова в сепаратизмі.
Автомайданівці вирушили до управління поліції.
Представник поліції каже, що на прийом записались 20 людей і потрібно сформувати ініціативну групу.
В натовпі є кілька людей, які закривають обличчя.
Громадський транспорт пропускають. Машини стоять. Водія "Газелі", що намагався проїхати, вдарили кілька разів в обличчя. Поліція розбирається. Водій каже: "Я не їхав, а розвертався". Його автомобілю пробили два передніх колеса.
Одне колесо пробили швайкою, інше спустили.
![]() Виступає правозахисник Валерій Палій. Каже:" Вас всіх зібрала вінницька мафія". Люди кричать:"Ганьба! Провокатор!"
Перед входом багато поліцейських.
![]() ![]() ![]() Натовп кричить російською:"Шевцов, открывай!", "Сепар, выходи!"
Принесли ще одну шину.
Палять шини. Поліція спочатку чинила спротив, та швидко відступила
Поліцейські вишикувались в кілька рядів
![]() ![]() |
Вогнеборці приїхали на виклик. Дивляться, як горять шини. Люди їм аплодують.
Поки горять шини, активісти роблять селфі на фоні поліцейських.
Активісти просили поліцейських, щоб вони розійшлися. На що ті відповіли: "Не можемо. У нас наказ". Тоді автомайданівці з'ясували хто давав такий наказ і вивели офіцера у передній ряд поліцейських.
Принесли ще кілька шин. Кидають їх по одній у вогнище. Подивитись, що тут відбувається, збираються все більше вінничан.
Шини димлять. Полійцейські стоять у кіптяві. Активісти попросили їх відійти від дверей: "Та не стійте тут. Не бійтеся, ми заходити не будемо"
Поліцейські відійшли.
До автомайданівців вийшов Шевцов. Сказав, що готовий говорити і запросив журналістів і активістів у актову залу.
Пожежники загасили шини.
В управлінні активісти висунули тільку одну умову: вимагали аби Шевцов пішов у відставку. На що він відповів: "У відставку подавати я не буду".Автомайданівець з Одеси не витримав і намагався обілляти Шевцова водою зі склянки. Його одразу обступили правоохоронці, а начальник поліції пішов не ставши більше розмовляти з активістами.З фургону винесли 20 шин. До паркану біля управляння поліції прикрутили прапори.
Станом на 16.00 автомайданівці принесли під центральний вхід Нацполіції більше сотні шин. Стіни завішали плакатами. На 16.30 активісти збирають прес-конференцію де розкажуть про те, як проходитиме безстрокова акція.
Читайте також:
Автомайданівці дали владі півгодини на роздуми
Автомайдан пообіцяв перекривати дороги поки Шевцов не піде у відставку
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер
Так я народилася у Донецьку! Я не соромлюся цього – я цим пишаюся! Від того, що зараз там інший прапор, моє місто не перестало бути одним з найгарніших у нашій країні. У Донецьку, який зараз не вважають, чомусь, Україною, чисті вулиці, на відміну від української Одеси, де сміття на кожному кроці. У Донецьку, який завішаний прапорами неіснуючої держави, чудесні будівлі та розвинена інфраструктура, на відміну від Українського обшарпаного Миколаїва. У Донецьку, який розмовляє російською, а не солов’їно-калиновою, люди не штампують тебе за місце народження чи прописки, на відміну від такої патріотичної Вінничини!!! Так чому я повинна забути, що народжена у Донецьку?! Щоб пані Гайді полегшало?? Так от, Таєчко, я була у багатьох містах України і можу сказати: моє місто – найкраще на Землі!
Я покинула Донецьк у складі свого підрозділу за першою вказівкою керівництва – у липні 2014 року. Я жила та працювала у Добропіллі, Маріуполі – містах, де краса Донецька мені лише у снах приходила. Кожного дня я вкладаюся спати з думкою: «коли вже я буду вдома». І я продовжую вірити – я там БУДУ!!! Моє життя та життя двох моїх дітей вмістилося у пару чемоданів, я сплю на чужому ліжку, їм з чужої тарілки, ходжу чужими вулицями… А «активісти», які сидять у себе вдома і нічого не знають про те, як кортить хоча б на мить побачити рідну хату, звуть таких, як я «сепарами» та намагаються люстрировати! Себе люстрируйте спочатку! За Вашу нетерпимість, за пропаганду дескримінації, за порушення всіх європейських норм моралі та прав людини!
Я не боюся жодного «майданівця», мені є що їм розповісти! Та мені огидно від того, що захищаючи свої інтереси, ви попираєте пам'ять моїх дідусів! Ох як же це страшно для вас – «георгівська стрічка». Адже з ними ходять сепаратисти! А для мене це нагадування про подвиг мого діда і мені плювати на те, хто з нею ходить зараз! Чому ж Гайда не мліє від червоних маків, адже це – опіум – а наркомани це дуже погано, Таєчко, знаєте? Щоб бути людиною гідною – треба мати свою думку, а не бути стадом, ось що я Вам скажу, любі! Завдяки Вашим фобіям, попрана пам'ять наших дідів!!! Так, я пишаюсь історією своєї родини! Так, обидва моїх діда пройшли Велику Вітчизняну і для мене вони назавжди залишаться героями! Героями Радянського Союзу, Героями України!!! І мені плювати на Вашу думку – своїх синів я теж буду виховувати з повагою до своєї Батьківщини!!!
Ох як голосно кричать: був, чи не був ти в АТО…. А Ви були?! Я була! Від Красногорівки до Дебальцевого була! Від Чермалика до Марїнки! Я Була! Не стріляла в мирних мешканців, не закладувала міни у поля своєї рідної землі, але вивозила дітей з палаючого Дебальцевого, привозила їжу дітям Чермалика, передавала ліки для пренатальної лікарні Красногорівки…. І жодного разу не зустріла там пані Гайду…. Діти Київа – допомагали, Днепропетровськ – не питання, священик – отець Гуня – постійно на лініі вогню, а Ви, шановна, чим помогли?! Поверещали біля управління?! Квіточки стрічкою перев’язали?! Чи бронежилети нашим бійцям вдвічі дорожче запропонували?! Чому ж так у чужому оці видно ту сміттинку, чому себе Ви так не помічаєте?! Як гарно розповідати про чуже громадянство, коли своє рідне – польське тихесенько лежить у тебе вдома у шухлядці, правда? Дешева інтриганка аж смішно! Ну як є – Ляшко в спідниці!
О Боже, падає у обморок пані Гайда, він сфотографований з Валуєвим! Добре, що не з Тайсоном – а то вже б писали, що Шевцов – агент ЦРУ!
Ой матінко, підписаний на групи…. Ну то ж потрібна вища освіта щоб докумекати: хто має інформацію, той озброєний! Всі, хто цікавляться тим, що відбувається всередині ДНР, ЛНР та Крнму підписані на новини та групи – це один із засобів отримання інформації….Івановими, Пупкіними та Ветровими підписані… Єдина провина того Шевцова – ім’я своє справжнє не скрив…. От біда! Та хіба ж він, офіцер з 20 річним стажем знав, що пані Гайда така «кмітлива»?! І не знає вже пані Гайда, щоб ще про Шевцова наплести: і сепаратист він, і в АТО не був, і громадянство Російське в нього є, і активістів він підкупає…. Ой бідолашна… фантазія на грані фантастики! Як ще громадськість не в курсі як Шевцов домагався Гайди, а вона тепер лише відстоює гідність порядної жінки!
Як же можна: кримчанина та у Вінницю?! А у Донецьку теж кримчанин, якщо вам так цікаво! І цей кримчанин кожного дня задає собі питання: як допомогти мирному населенню?! Цей кримчанин за останній рік став наче хрещений батько для тих, хто живе у пеклі війни – ремонтує школи, домовляється про оздоровлення дітей, підтримує морально, та це ж у Донецькій області, де «вата», так? А ось у вельми патріотичній Вінниці людині не дали навіть місяця відпрацювати, а вже голосять! А може не так вже безпідставно і голосять? Адже хтось приніс у сумочці ті димові шашки, так? І хто ж це був? І чий же чоловік шпурляв ці шашки? Не відомо…. Адже «патріотизм» спише все! Ось тільки патріоти у нас якісь дивні – замість того, щоб єднати свою країну – розколюють, замість того, щоб підтримувати своїх співгромадян – брудом поливають…
Ви особито були в Донецьку чи Луганську? Ви бачили масштаби тієї пропаганди?! Та я сама часом вірю в те, що це правда! А Ви не бачили…. А ви читали вірші які пишуть діти прифронтового Маріуполя: про війну, про солдат, про те, як вони хочуть бачити свою країну (так, так - УКРАЇНУ) мирною та об’єднаною, а солдат (наших УКРАЇНСЬКИХ солдат) – живими та здоровими, а дітей (всіх ВІД ЗАХОДУ ДО СХОДУ) – щасливими та усміхненими… – ні? Чому? Та тому, що вас ця частина країни не цікавить! Ви б обнесли її парканом й годі! Та ось тільки Донбас – це Україна, Крим – це Україна, така ж сама Україна, як і Вінниця, і Київ, і Львів. І, якщо зараз ви не згадаєте, що ми єдині, то через кілька років ваші діти будуть жити у країні «квартира № 6», адже кожний буде сам за себе! Так от і виходить, що наймудріші в нашій державі це діти сходу, які пережили недитячі випробування, які побачили війну не так, як «активісти» - по телевізору, а ось тут – поряд, коли гинуть на твоїх очах найближчі люди… Вони навчилися цінувати мир, навчилися поважати один одного та допомагати один одному… Вони навчилися тому, чому багатьом з нас ще вчитися і вчитися!
А вам, пані Гайда, щоб облегшити пошуки, ось мої вельми сепаратиські думки:
Мой город - лучший на Земле!
Он самый сильный, самый славный!
Цените РОДИНУ свою,
цените каждый миг отрадный...
Восход, сияющий лучом,
и вечер, пахнущий прохладой...
Цените, помните- там ДОМ,
другого, верьте мне, не надо!
Я помню скверы и дворы,
я помню улицы, проспекты,
я помню шум и суету,
я помню даже свежесть ветра!
Мой город... МАМА... отчий дом...
Донецк мой! Сердце рвёт на части...
Во сне я думаю о том:
быть ДОМА - это наше счастье.
Я всё хочу вернуть назад,
увидеть все родные лица...
Донецк - мой самый стольный град!
ДОНЕЦК - души моей СТОЛИЦА!!!!
Не опошляйте память рода
Будь ты «укроп» иль «колорад»
Ведь силой нашего народа
Ты был спасен, и ты был рад
Не попирайте память деда,
Живя во Львове, иль в Крыму
Была ведь общая победа
Так что случилось – не пойму
Донецким не хватает Вовы
Но борщ хомячат каждый день
А тут «прокляті русофобы»
Люстрирують кого не лень
Мне надоели афоризмы:
Дележки: этот, свой, чужой
Я не хочу смотреть сквозь призмы
Беру шинель – иду домой!