У Вінниці демонтували пам’ятник Горькому. Гагаріну приготуватися?

У Вінниці демонтували пам’ятник Горькому. Гагаріну приготуватися?
  • У нашому місті розпочався процес деколонізації. Першим ділом перейменували кілька вулиць та провулків, один парк та демонтували пам’ятник радянському письменнику. Що буде далі?

Під час чергової сесії міської ради, прийняли рішення про те, що сім топонімів Вінницької громади отримають нові назви. Міський голова Вінниці пише, що за це депутати проголосували одностайно. 

Про новоявлені вулиці на честь міста-героя Маріуполя замість Московської та парк Вишенський замість парку Дружби народів читайте ТУТ.

Буквально через годину після цього демонтували пам’ятник радянському письменнику Максиму Горькому, який стояв у парку імені Леонтовича. Наразі від нього залишився лише постамент з іржавими слідами колишнього «вершника». 

Відео дня

Відео розборки опублікували на сторінці Вінницького історичного товариства. На ньому видно, що Горького не скидали, як це було з діячами минулого в деяких інших містах, а обережно демонтували за допомогою крану. 

Після пам’ятник поклали в лафет автівки та вивезли на зберігання до історико-меморіального комплексу пам'яті жертв нацизму (ставка «Вервольф»). Саме там наразі зберігаються демонтовані раніше Терногородський, Козицький та Запорожець. Згодом експозиція буде доступною перегляну усіма охочими. 

Ми запитали директора Музею Вінниці Олександра Федоришена про подальшу долю місця, що на ньому стояв Горький. За словами історика, наразі це питання не вирішено. 

— Пам'ятник Горькому знаходився на території цвинтаря, де ховали людей щонайменше з 18 століття і до 1935 року, коли територію приєднали до парку, — пояснює Олександр. — Я не впевнений, що це добре місце для пам'ятника, наприклад, Леонтовичу, про який багато говорять. Тим більше, що на сусідній алеї Видатних земляків, вже є погруддя Леонтовичу. 

Відомо, що пам’ятник Горькому встановили у 1968 році. Його вилито з дюралюмінію. А майже двома десятками роками раніше, у 1939-му, ім’я письменника назвали парк, що в ньому пам’ятник простояв понад півстоліття. 

Гранітний постамент, який наразі залишився єдиним нагадуванням про Горького, також демонтують та перевезуть на зберігання до музею.

У парку імені Леонтовича є й вищезгадана алея Видатним землякам. У петиції з переліком топонімів для перейменування, згадували, зокрема, прізвища Некрасова та Трублаїні, які мають погруддя на цій алеї. Запитали Олександра Федоришена про їхнє майбутнє, а також про подальшу долю погруддя Юрія Гагаріна, що встановлене на території педагогічного коледжу. 

За його словами, ідеї з демонтажу цих погрудь їм надходили він містян. Але ніяких рішень з цього приводу поки не приймалося ані Радою з питань історії та спадщини топоніміки, ні виконкомом, не обговорювали цього й на сесіях ВМР. 

— Питання з погруддям Юрія Гагаріна непросте, адже він є основоположником механізму появи почесних громадян Вінниці. Ще у 1961 році. Але так, пропозиції про його демонтаж дійсно надходили, — додав Олександр.

Читайте також:

Без Московської та Суворова. Коли і як у Вінниці можуть почати перейменовувати вулиці?

«Я руками, ногами й душею за зміну»: що жителі Московської думають про перейменування вулиці

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (1167)
  • Elina Lane

    Горький был специфическим писателем и человеком..Во время постройки БЕломорканала совершил поездку туда, увидел своими глазами издевательства режима  над людьми- но по возвращении разразился панегириком тов.Сталину.. А ведь мог хотя б промолчать. Ну если не можешь  предотвратить подлость- хотя  б не участвуй в ней.. нет. Участвовал. Поощрял. Воспевал.
  • Антон Добров

    Вандалы
  • Людвиг Руновский

    З цим пам'ятником в моїй пам'яті пов'язаний один чисто емоційно-естетичний спогад  з тих часів , коли той пам'ятник був ще зовсім новеньким , а я ще вчився в школі і вже ознайомився з творчістю поета різного роду сумішей російського "люмпенізму" з російським же шовіністичним пролетаріатом . Я часто ходив до своєї тітки через парк і одного разу звернув увагу на хлопця , що без ніякого свята , в будні день примудрився покласти квіти на досить високий постамент цього пам'ятника і відходив , кланяючись і хрестячись одночасно . Мене це здивувало , бо таке навіть у хворобливлму маренні до моєї голови не влізло би , але коли зміг зазирнути в обличчя цього хлопця , все стало на свої місця - його  лице було осяяне хворобливою посмішкою , а хвороба не мала фізичних об'явів... З того дня моя байдужість до як пам'ятника , так і самого "буревестника революции( рос.)" набула свідомого , хоч і чисто емоційно-естетичного забарвлення .
  • Евдокия Митякина

    Московську вулицю перейменують на Маріупольську? А коли Маріуполь відійде до Росії , яку назву дадуть тій вулиці ? Не набридло займатись такими діями? Робити вам нічого? Ідіть на фронт !!!!!!!!

keyboard_arrow_up