Без Московської та Суворова. Коли і як у Вінниці можуть почати перейменовувати вулиці?

• Перейменувати вулиці, названі на честь російських та радянських діячів, ініціатива, яку останній часом широко обговорюють у Вінниці.
• Для того, щоб звернути на це питання увагу, вінничани вже створювали петицію.
• А сьогодні, 31 березня, Вінницьке історичне товариство опублікувало своє звернення з цього приводу. 
• Коли у Вінниці може розпочатися процес перейменування вулиць і як це відбуватиметься?

Вінниця «багата» на вулиці, названі на честь російських діячів. У нашому місті є навіть вулиця з назвою Московська. Останнім часом у публічному просторі міста почали про це говорити у контексті того, щоб викреслити ці вулиці з мапи Вінниці. Зокрема, 22 березня про це висловився радник міського голови Віктор Перлов, написавши допис у Facebook. 

«Вулиця Московська має йти слідом за російським кораблем.Перейменуємо на Степана Бандери? Пропонуйте варіанти нової назви», — пише депутат. І його допис почали активно коментувати. 

Дехто з містян — пропонував свої назви вулиць. Найчастіше люди писали про те, щоб назвати її Маріупольською. Були й інші варіанти: Мрії, Героїв Харкова (Києва, Маріуполя, Волновахи, Херсону), Патріотична, Вінницька тощо. 

Дехто з вінничан же лише обурювався взагалі існуванню такої пропозиції, пишучи щось на кшталт: «Наразі більше ніяких проблем немає»? І таких коментарів було чимало. 

Однак вінничанин Михайло Шатохін пішов далі, ніж просто коментувати допис депутата, і створив електронну петицію. В останній він детально й чітко розписав думку про дерусифікацію та вшанування української спадщини в назвах вулиць Вінниці. 

Зокрема наприкінці свого звернення він писок топонімів Вінниці, які мають бути перейменовані. Туди ввійшли вулиці Павлова, Блока, Ватутіна, Достоєвського, Московська та ще з десяток інших. Весь текст звернення вінничанина можете прочитати ТУТ. Станом на 31 березня його петицію підтримали вже 305 вінничан з 350 необхідних для розгляду. 

Звернення істориків до вінничан

Вінницькі історики теж не стоять осторонь. На сторінці Вінницького історичного товариства вони опублікували звернення місцевих істориків до мешканців міста. За їхніми словами, власне, це звернення є запуском процесу деколонізації у Вінниці. Під деколонізацією мається на увазі позбавлення від російської імперської спадщини. В першу чергу це стосується назв наших вулиць.

«Наша «спільна історія» є нічим іншим, як багатовіковим жорстоким нищенням і системним приниженням української ідентичності московським колонізатором. Наше багаторічне сприйняття російського внеску у світову культуру і цивілізацію було перебільшеним», — цитуємо звернення. 

Як йдеться у заклику істориків, наївно вважати, що теперішня війна – результат політичної волі лише одного кремлівського воєнного злочинця Владіміра Путіна. За їхніми словами, ця мерзенна війна активно чи за мовчазною згодою схвалена більшістю російського суспільства, вихованого на «великій російській культурі», яка насправді є імперською та шовіністичною за своєю суттю.

«Переконані, що наш моральний обов’язок вимагає глибокого переосмислення вінницького  громадського світогляду і культурного ландшафту. Насамперед йдеться про деколонізацію наших вулиць, місць пам’яті та історичних наративів», — кажуть історики.

У зверненні історики чітко пишуть, що у Вінниці не повинно бути вулиць Московської, Алєксандра Нєвського, Стєпана Разіна, Алєксандра Суворова, Валєнтіни Тєрєшкової, як і низки інших топонімів та пам’ятників, які закріплюють у свідомості колоніальне минуле і домінування російської мови, російської культури та російської версії нашої історії. Натомість у місті мають бути гідно вшановані українські Герої минувшини та сьогодення.

«Розуміємо, що війна триває, і такі питання можуть вважатись нині неактуальними. Але просто змовчати ми не маємо права! Багатоголова кремлівська гідра, ховаючись за щитом гуманізму і всепрощення, лише чекатиме на черговий шанс відродитись. Будь-який компроміс нині означатиме лише новий зворотний відлік приходу «русскава міра» на наші вулиці та у наші домівки згодом», — говорять історики. 

Отож, історики запрошують вінничан до співпраці. Просять надсилати ваші ідеї та пропозиції на електронну адресу [email protected] для їх подальшого опрацювання та винесення на розгляд Ради з питань історії, культурної спадщини та топоніміки при Вінницькому міському голові.

Яким може бути процес перейменування?

Ми зателефонували до відповідального секретаря Ради з питань історії, культурної спадщини та топоніміки Вінниці Олександра Федоришена, щоб уточнити, яким буде процес деколонізації. 

— Алгоритм буде залежати безумовно від самої громади. Так було у 2015 році, коли у місті тривав процес пов'язаний з перейменуванням вулиць, — розповідає Олександр Федоришен. — Прекрасно, що у нас є суголосні ініціативи і громадська активність. Остання є не тільки у Вінниці, але й в Ужгороді, Харкові, Києві. Вона не спричинена законом чи якимись правилами, і вочевидь такі ініціативи відображають запит суспільства. 

За словами історика, Раді хочеться, щоб у випадку Вінниці це мало комплексний підхід та характер. Олександр Федоришен пригадує, що Вінниця під час декомунізації у 2015 якраз і відрізнялася комплексністю підходів. 

— Своєю ініціативною групою ми хочемо опрацювати звернення від громадян. І потім мати можливість на засіданнях Ради давати комплексну пропозицію, засновуючись на думці громади та фахової спільноти, — продовжує фахівець. 

Як дізнаємося від Олександра, процедура перейменування у Вінниці виглядає таким чином, що спочатку звернення проходить через Раду, яка має повноваження дорадчого консультативного органу. Опісля того мають відбутися громадські слухання. 

Далі — виконавчий комітет Вінницької міськради має розглянути це питання. А згодом має відбутися ще сесія міськради, себто депутати міської ради мають право вирішувати індивідуально чи пакетно такі ідеї. 

— Це справа перспективи, наразі мені видається більш важливо обмінятися думками. Ми хочемо почути вінничан з їхніми пропозиціями, бо навіть той фідбек, який є наразі навіть від нашого допису, свідчить про те, що запит на підняття цього питання є, — каже історик. — Це важливо, і це турбує жителів нашої громади.

Уточнюємо у Олександра Федоришена: «Чи тривала ця процедура?»

— По-перше, все залежить від того, яка буде реакція громад у зверненнях. По-друге, ми всі залежні від обставин бойових дій, — розповідає фахівець. — Також члени Ради подаватимуть пропозиції минулих років. Рада існує з 2016-го, і за цей час на її адресу приходили листи з варіантами перейменувань чи найменувань вулиць нашого міста. Були звернення, які стосувалися лише однієї вулиці від її жителів. Були й звернення, які стосувалися сотней топонімів. Все дуже індивідуально. 

Запитали у Олександра Федоришена й про петицію, опубліковану вінничанином з цього приводу, про яку ми писали вище. 

— Ми брали її до уваги. Однак перелік топонімів у петиції є далеко не вичерпним. До прикладу, у Харкові одна з ініціативних груп нарахувала 509 топонімів. Я не думаю, що у Вінниці є їх так багато, бо у 2015-2016 комісія пропрацювала доволі якісно, однак тоді ми були обмежені дією Закону про декомунізацію, — продовжує історик. — Є різні думки з цього приводу, будемо враховувати. Є дискусійні нюанси. До прикладу, Гагарін почесний громадянин Вінниці, то як бути з перейменуванням вулиці? Це все потрібно колективно вирішувати та радитися.

Яка ситуація в області?

Ми промоніторили назви вулиць у кількох інших містах нашої області: Козятині, Літині, Гнівані та Тульчині. Там теж вдосталь вулиць, які названі на честь російських та радянських діячів. У Гнівані, Літина та Тульчині також є вулиці Суворова та Пушкіна, наприклад. 

А на Козятинщині, до прикладу, теж одна з вулиць була названа на честь чинної депутатки Російської Держдуми, яка у 2014 році голосувала за анексію українського Криму — Терешкової. 

Наші колеги-журналісти з Козятина підрахували, що Вінницька область друга в Україні за кількістю вулиць, названих на честь Валентини Терешкової. У цьому рейтингу нас обігнала лише Хмельниччина, де таких вулиць 37. На Вінниччині — всього на дві менше, тобто 35. І одна з них ховалася у селі Козятині. 

Однак у грудні минулого року в деяких громадах, зокрема і Вінниччини, вже взялися перейменовувати вулиці Терешкової. Серед них Гнівань, Бершадська та сусідня з нами Калинівська ОТГ. Тут колишні вулиці Терешкової вже отримали нові назви. Здебільшого вони нейтральні та не увіковічнюють нічиє ім’я — Сонячна, Затишна, Юності. Лише одну перейменували на честь В’ячеслава Чорновола, ініціатора Акту проголошення незалежності України.

Читайте також:

Вінницька «месниця» Вітамінка воює в теробороні під Києвом. Знайшли відео Віти Заверухи

Переселенцям надають тимчасове житло у «зелених» садибах Вінницької області

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.