Врятований на війні боєць стік кров'ю у вінницькій лікарні. Розслідують халатність медиків

Бойові медики надають допомогу пораненому Миколі Черкащенку. Фото Геннадія Левітаса

• Військового Миколу Черкащенка після обстрілу у Бахмуті рятували від  важкого уламкового поранення медики на передовій. Далі киянина передали на лікування з Дніпра до Вінниці, в лікарню ім. Пирогова.
• Як так сталося, що дружина захисника, стан якого вважали стабільним, знайшла його в палаті медзакладу мертвим?

«Цієї ночі дяді Колі не стало...». Журналістів «20 хвилин» привернув увагу допис у Фейсбуці військового Геннадія Левітаса, який починається саме такими словами. Чоловік у соцмережі розповів історію бійця з Києва Миколи Черкащенка, життя якого рятували бойові медики після важкого бахмутського поранення.

«Кілька днів тому рятували дядю Колю. Змогли. Мої хлопці і дівчинка — герої. Уламкове поранення. Перебиті дві гомілкові кістки, вирвано шмат артерії, поранення в руку. Всі спрацювали ідеально! Група евакуації, побратими поруч, всі хто тягнули до точки. Миттєво наклали 3 турнікети. І потягли. 45 хвилин до стабіка — не мало, але швидше неможливо. Через годину ще підлітає група з ппд — дати крові для дяді Колі. Бо таки значна крововтрата. Стабілізували, повезли по етапам. Вчора розмовляв з ним. 59 років. Живчик, боєць, жартує».

Це була б щаслива історія порятунку, якби не закінчилася трагічно… Трагедія полягає в тому, що дядя Коля, або ж тероборонівець Микола Черкащенко, якого доправили до Вінниці у стабільному стані, в лікарні Пирогова, у відділенні серцево-судинної хірургії помер від крововтрати. В ніч на 16 травня захисника, вже холодного, в палаті, знайшла його дружина, яка приїхала провідати коханого зі столиці.

«У нас не вкладається в голові, як таке може статися в лікарні під наглядом, — пише Геннадій Левітас. — Після успішного порятунку, всіх операцій, просто у Вінниці у відділенні хірургії, дружина, яка терміново приїхала о 12 ночі знаходить його вже холодним, стікшим кров'ю прямо в палаті. Коридор лікарні абсолютно пустий, ніякого медперсоналу. Довго блукали, коли шукали палату…Порушено справу, подивимось. Не хочеться нікого голослівно звинувачувати, але у нас одна думка, що проє..ли життя нашого Морячка в цій лікарні».

«Заходжу в палату, а він вже холодний»

Ми зв'язалися з дружиною померлого військового Валентиною. Вона розповіла деталі тієї жахливої ночі.

— Я дісталася з Києва до Вінниці вночі, — розповідає жінка. — Прийшла у палату, а мій чоловік вже був мертвий. В нього була кровотеча, а поруч нікого не було. Не врятували його, вбили там в лікарні…

Валентина розповіла, що в її чоловіка було уламкове поранення, дуже пошкоджені обидві ноги. Спочатку його рятували в польовому шпиталі, потім в Дніпрі. Привезли до Вінниці, у відділенні серцево-судинної хірургії Пироговки, зробили ще одну операцію.

— В нього стан був стабільний, і він йшов на поправку, — говорить дружина захисника. — Дорогою до Вінниці, в потязі я ще з ним говорила телефоном, це було десь біля 10-ї вечора...О пів на першу ночі заходжу в палату, а він вже холодний. Щоб тіло застигло, потрібно дві години, так мені сказали… Він був один в палаті, темно, в ліжку, в крові, апарат пищав, а чергових медиків поруч не було, взагалі відділення було пустим. Коли почали звати на допомогу, тоді всі збіглися, але було пізно… Дали мені довідку, що чоловік помер від артеріального крововиливу… Ми хотіли в Київ його перевезти, та не встигли. І нас переконували, що у Вінниці нададуть кваліфіковану допомогу. А вони своєю халатністю вбили...

Слова жінки підтверджує і вінничанин Микола Павлов. Він — дядько побратима покійного Миколи Черкащенка. За проханням племінника, він зустрів пані Валентину на вокзалі, привіз у лікарню Пирогова і став свідком трагедії.

— Ми зайшли в палату, то він вже був холодний, під ногою була калюжа крові, — говорить Павлов.— Ми піднялися на поверх, зайшли у відділення, не знали, де палата. Пішли в одне крило, оглянули інше — не побачили нікого живого, хоча це ще було до години ночі. Нарешті знайшли палату Миколи, до нього — а він вже холодний. Потім ледве знайшов медсестру, яка відпочивала в іншому крилі. Коли стало відомо, що чоловік помер — збіглися всі. Не знаю, як там було насправді, але певно щось зрушилось і він помер від кровотечі уві сні. А лікарі цього не знали. Якби до нього чергові заходили кожних п'ятнадцять хвилин, можливо б врятували. А так йому медперсонал і покликати нікому було, бо лежав в палаті один... Ми не говоримо про складну операцію, під час якої померла людина. Ми говоримо про чергових медиків, які мали стежити за станом важко пораненого захисника, і вдень, і вночі... 

Проводяться службові перевірки

Понад два тижні пройшло з дня смерті захисника Миколи Черкащенка. Ми зателефонували до Василя Паненка, директора Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М. Пирогова, аби він прокоментував ситуацію.

— Відповідно до службових перевірок буде все вияснено, наскільки дії були правильними з боку медперсоналу, — сказав Паненко. — Буде працювати комісія, і фахівці скажуть своє рішення. Зі свого боку ми перевірку зробили, але буде перевірка з Департаменту охорони здоров'я — ми вже отримали запити на документацію. Незабаром дізнаємося, наскільки все було професійно. Але, нажаль, артеріальні кровотечі такі агресивні і швидкі, що бувають проблеми. Для того, щоб чітко сказати, наскільки були правильними дії персоналу, наскільки все тактично було здійснено — це має визначити комісія фахівців. Коли вони зроблять своє заключення, тоді ми будемо знати всі тонкощі цього питання, і тоді я прокоментую ситуацію. Попередньо, це була досить виражена артеріальна кровотеча на дуже складному випадку. Поранення важке, вразило тканини і судини.

Редакція «20 хвилин» висловлює щирі співчуття родині Героя.

Читайте також:

У квітні пішов на фронт і за кілька тижнів загинув. Вінниця попрощалась з Віталієм Медведським

Чи можуть мобілізувати всіх членів сім'ї? Юрист пояснив нюанси

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.