«Це реальна історія, панове у мантіях»: суддя подзвонив потерпілій, вислухав її і сам повідомив рішення

• Спілкування судді з потерпілою настільки вразило адвокатку, що вона не перестає розповідати про це іншим.
• Чому наші судді так не вчиняють?
• Дуже хотілося, аби вони ознайомилися з цим текстом, і згадували написане під час розгляду справ.

Цей текст поширила відома адвокатка доктор філософії Надія Корінна. Вона —голова Всеукраїнської профспілки адвокатів, заступниця голови Федерації профспілок України. Випадок, про який розповіла, мав місце, на жаль, не у нас, а у Хорватії. Про що йдеться, дізнаємося з розповіді адвокатки, яку вона поширила на своїй сторінці у Фейсбуці.

«П’ятниця, друга половина дня, п’ємо каву з потерпілою, очікуючи на судове рішення — міру запобіжного заходу для підозрюваного», такими словами починається допис. 
Далі авторка нагадує передісторію події.

«Яке з цих рішень маю ухвалити?» — запитав суддя

«Середа — подано заяву про злочин. Четвер — особу оголошено в розшук. П’ятниця ранок — особу затримано. Найближчий кримінальний суд у місті Спліт. Поліція повідомляє потерпілу про те, що особу, яка підозрюється у вчиненні щодо неї злочину, затримано та відправлено до суду для прийняття рішення щодо застосування/не застосування запобіжного заходу. А ще — про те, що до 12-ї ночі вона отримає повідомлення про прийняте судом рішення».
«Отже, п’ємо каву, — читаємо далі текст пані Корінної. — Телефонний дзвінок. Незнайомий номер. Потерпіла бере слухавку. Чую чоловічий голос. Вітається, потім представляється. Я не вірю власним вухам. Телефонує особисто суддя. Отримавши підтвердження, що він зателефонував саме потерпілій, повідомляє, яку справу розглядає. Питає, чи знає вона підозрюваного. Після ствердної відповіді потерпілої суддя повідомляє, які рішення він має право у даному випадку прийняти. І фінальна фраза судді: «Яке із цих рішень, на Вашу думку, я маю зараз прийняти?»

Сказати, що я в шоці, не сказати нічого. В мене ступор, який переривається словами потерпілої: «Зараз я пораджуся з адвокатом», на що суддя відповідає: «Так, без проблем».

 Я не встигаю зайти в новий ступор, включається професійна звичка... Радимося в «прямому ефірі». Потерпіла озвучує рішення судді, йде спільне обговорення. На завершення суддя інформує потерпілу, що він її повідомить про ухвалене ним рішення. Зверніть увагу: це робить сам суддя, не його помічник, не секретар, а суддя!

Навіть увечері взяв слухавку

«Багато про що говорили з потерпілою, про наші країни, звички, традиції, —продовжує розповідь адвоката. — Час пролетів якось дуже швидко. Дивимося на годинник: 22:17. До 24:00 залишилося ще близько двох годин. І тут потерпіла говорить: «Мені дзвонив суддя, а я пропустила дзвінок». Вона саме телефонує. Я завмираю і дуже сподіваюсь, що суддя не почує дзвінок, уявляючи, щоб було, якби хтось ось так набрав нашого українського суддю. та ще й у вечірній час. Але суддя бере слухавку і я уявляю, що я зараз почую і як далеко і в якому напрямку нам порадять сходити. Натомість, не повірите, служитель Феміди дякує за те що, передзвонили і повідомляє про прийняте рішення із повним його роз’ясненням.

Але це ще не шок. Шок у тому, що судом ухвалено рішення, про яке ми просили з потерпілою.
Далі мене вже здивувати було важко. Після розмови із суддею зателефонувала місцева поліція, яка також повідомила про прийняте рішення. Вона ж, поліція, заїхала до потерпілої зранку і ще раз роз’яснила їй це рішення...

Читайте також:

«У мене не було жодного двохсотого»: історія єгеря з Хмільника, який на фронті з сином і братом

«Але ж довідка фіктивна, панове судді»: чому у Хуторах син не може оформити спадщину мами

«Говорітє по-русскі?»: болгари швидше забудуть російську, ніж українці - враження журналіста RIA

 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google