«Це наше спільне горе»: у Вінниці відкрили стелу пам'яті жертвам теракту 14 липня

Михайло КУРДЮКОВ , Валерій ЧУДНОВСЬКИЙ

На площі Перемоги встановили стелу, присвячену 29 загиблим внаслідок влаштованого росіянами теракту. На річницю трагедії біля неї зібралися сотні людей, щоб покласти квіти та вшанувати пам'ять.

«Колись місце зустрічей перетворилося на місце трауру та суму» — говорить жінка чоловікові, що стоїть поряд з нею. Він мовчки погоджується. Інша жінка, вбрана в усе чорне, міцно обіймає великого іграшкового ведмедя, ховаючи заплакані очі під темними окулярами. Вона принесла його своїй доньці Олександрі, який назавжди 18.

Не може вимовити ані слова й інша заплакана вінничанка. Вона лише час од часу заглядає в телефон, де на заставці світлина її усміхненої чотирирічної Лізи. Неподалік від неї не може стримати сліз мама ще однієї загиблої під час ракетного обстрілу. Вона прийшла у футболці з зображенням доньки: «Я б так хотіла не мати приводу одягнути цю футболку…», — тільки й може вимовити вона.

Загалом тут зібралися сотні людей. Усі, хто знав, любив, пам'ятає та хотів вшанувати пам'ять загиблих внаслідок теракту 14 липня. Рівно рік тому росіяни запустили по Вінниці п'ять ракет «Калібр». Дві вдалося перехопити силам ППО. Ще дві влучили в Будинок офіцерів, однією — поцілили в площу Перемоги.

Відео дня

Попри оголошену тривогу, на площі тоді вирувало життя. Молода дівчина, поспішаючи на зустріч, йшла до тролейбусної зупинки. Звукорежисер налаштовував обладнання, готуючись до вечірнього концерту в Будинку офіцерів.

Ще одна жінка якраз писала СМС-повідомлення своїй найкращій подрузі. Маленький хлопчик стояв біля колись бойового літака та роздивлявся його. У медичному центрі лікарі обстежували чергового пацієнта. Молода мама з донькою, сміючись поспішали додому…

З тим трагічним днем пов'язані сотні історій вінничан та вінничанок. Однак 29 з них ми вже не почуємо ніколи. Саме стільки людей загинуло внаслідок російської атаки.

В пам'ять про загиблих у Вінниці відкрили сквер зі стелою. На ній зображені голуби. Біля кожного птаха світлина з ім'ям та прізвищем людини, якої з нами вже немає. Після хвилини мовчання, покладаючи квіти до стели, рідні та знайомі загиблих гладили їхні фото, ніби ще раз прощаючись.

Попрощатися прийшли й містяни, які не були знайомими з загиблими чи постраждалими під час теракту. «Я просто маю тут бути. Це історія всіх нас. Наше спільне горе», — покладавши квіти до стели, сказала одна з присутніх.

Висловити свої співчуття прийшло й військово-політичне керівництво міста та області. Освятив пам'ятний знак владика Симеон: «Нехай Господь упокоїть їх в оселях праведних», — сказав митрополит, звертаючись до рідних загиблих.