Таємниці та факти з історії неофіційних назв районів Вінниці

Зі всіх неофіційних назв "районів-кварталів" у центрі міста найпопулярніша - "Париж". Так називають площу Театральну в межах майданчика під годинником і лавочками біля фонтану. Тут було місце традиційної тусовки молоді наприкінці 50-х - на початку 60-х років минулого століття. "Прогресивну" молодь тих часів називали "стилягами" за незвичний, "нерадянський" стиль одягу. А вже самі стиляги назвали місце своїх посиденьок Парижем. Столиця Франції завжди вважалася законодавцем моди і стилю. Ця сленгова назва не оригінальна. Є свої "парижі" і в Києві, і в Житомирі, і в  інших великих і малих містах України та колишнього СРСР. І всі вони отримали свої назви від стиляг. "Стометрівка". Вона розташована по інший бік Соборної. Вінницька стометрівка починається навпроти колишнього обкому комсомолу (жовта будівля навпроти "Парижа"), а закінчується навпроти нинішньої облдержадміністрації. У повоєнні роки це було улюблене місце променаду міської молоді. Річ у тім, що за вхід у Центральний парк тоді брали гроші. А по центру міста гуляти можна було безкоштовно. Щоб тримати дистанцію від влади і міліції, молодь гуляла по інший бік вулиці від офіційних установ."Ліверпуль". Ця сленгова назва виникла у 60-70-і роки, у пік популярності The Beatles. Вінницька колиска "бітлів" знаходилась у районі трамвайної зупинки "Інтернаціональна". Там теж була улюблена тусовка молоді. Але є ще одна, гастрономічна версія назви. Річ у тім, що колись у цьому районі розташовувалися два заклади громадського харчування: "Криничка" та пивні автомати. Там продавали пончики з лівером по чотири копійки і пиво по 10 копійок за склянку. Заклади користувалися шаленою популярністю. Дехто стверджує, що на честь пончиків із лівером і назвали місце тусовки.Ніхто достеменно не знає походження назви „Слов'янка”. Відомо лише, що це район порівняно новий, який заселявся мешканцями довколишніх сіл і гостями з дальніх провінцій імперії. Колишні назви вулиць цього мікрорайону нагадують карту Балканського півострова. Вулиця Збишка була і Сербською, і Хорватською, Костянтиновича - Болгарською. Келецька називалася Богемською, і не тому, що її мешканцями були виключно художники і поети, а від назви чеської провінції Богемія. Історики губляться в здогадах і щодо назви мікрорайону Корея. Чи то в наші краї занесло кілька корейців і вони справили таке враження, що вінничани стали називати ці місця Кореєю. Чи то ці кілька хаток за межею міста вінничани на знак того, що шлях туди неблизький, назвали іменем далекої Кореї. Про те, якою була вулиця на початку минулого століття, зберегли свідчення архівні документи. Вінницький поліцмейстер писав: "Мною замечено, что местные жители выпускают на улицы скот, а особенно скот, который добирается аж до главных улиц Винницы. Поручаю приставам вменить в обязанность задерживать бродячий по улицам скот и таковой, как неизвестно кому принадлежащий, отсылать в благотворительные учреждения на бой для раненых воинов".

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google