«Сказали, Володимир розстріляний...». Рідні шукають хлопця, що працював під Києвом. Може живий?

«Сказали, Володимир розстріляний...». Рідні шукають хлопця, що працював під Києвом. Може живий?
Володимир Яремко вивіз сім’ю на безпечну територію. Купив собі деякі речі, батарейки, ліхтарик, телескопічну трубу, бензину набрав у каністри і повернувся в Макарів
  • Володимир Яремко з двома друзями під час окупації міста Макарів, що на Київщині, доглядали майно містян.
  • Носили воду і їжу стареньким, які не могли виїхати, і алкоголікам, які нікому не потрібні, але теж люди.
  • За кілька днів до входу наших військ у Макарів хлопців убили рашисти.
  • Де тіло Володимира, досі невідомо...

Звірства рашистів на Київщині шокували весь світ. Назви окупованих з перших днів війни міст — Гостомель, Буча, Ірпінь — назавжди написані кров’ю. Та список зруйнованих містечок і селищ навколо столиці звичайно набагато більший.

Зокрема, зараз мова про Макарів. Там є житловий комплекс «Південні озера», з якого під час окупації виїхали майже всі. Залишились ті, хто не міг виїхати, і ті, хто не міг останніх залишити.

Володимир Яремко — з Вінницької області, але останні п’ять років проживав на Київщині, в місті Макарів. Чоловік тримав СТО, ремонтував автомобілі. Разом з двома друзями він нікуди не поїхав.

Останній раз його рідна сестра Альона спілкувалась з братом 25 березня о дев’ятій ранку. Наступного дня в месенджері вона побачила повідомлення — брат розстріляний.

— Я зв’язалася з людьми, які мені написали, вони сказали, що брат і ще один хлопець — розстріляні, а один — зник безвісти. Сказали, як пройде зачистка міста, можна буде забрати тіло, — говорить Альона. — 1 квітня мер міста Макарів Вадим Токар у своєму телеграм-каналі повідомив, що тіло одного з хлопців, Олексія Петрушенка, є, а тіло мого брата Володимира Яремка забрали окупанти для невідомих цілей. Ще через п'ять днів знайшли тіло третього хлопця, про якого говорили, що він зник безвісти. Він був застрелений у голову.

Залишились, бо було треба

За десять кілометрів від Макарова в селі Плахтянка живе колишня дружина Володимира Яремка Марина і його син Макар. За словами жінки, Володимир залишився в Макарові з двома друзями Андрієм і Олексієм охороняти житловий комплекс, де вони проживали, бо там не було ні тероборони, ні збройних сил, нікого. Але залишались люди.

— Житловий комплекс «Південні озера» відноситься до Макарова, але будинки цього комплексу розташовані посеред поля, між Макаровим і Маковищем, — говорить Марина. — Там на момент окупації залишилось небагато людей, всі повиїжджали.

За словами Марини, дружина Олексія виїхала 6 березня. Андрій свою цивільну дружину вивіз раніше. В житловому комплексі залишилось декілька людей похилого віку, і ще там були два алкоголіки. Цим людям хлопці носили воду і їжу.

— Я з дитиною виїжджала 9 березня, Володимир наздогнав нас на трасі, — розповідає Марина. — До нас у село він проїхати не міг, все навкруги було під окупацією.

На щастя нашу колонну не розстріляли

Марина розповідає, що коли вони вибрались із під окупації, то мали певний проміжок часу, до того моменту, як почнуться обстріли. Вони не мали коридорів, їхали на свій страх і ризик.

— Мали виїхати між 6.30 та 7.00 ранку. Цей час за нашими спостереженнями був найтихіший, — говорить жінка. — Попередні колони, які виїжджали 7-го та 8-го березня, теж їхали в цей час і в них вийшло. Коли 8-го березня одна колона поїхала пізніше, десь близько 9.00 ранку — її розстріляли. Виїжджати, коли тільки починає світати не можна було, у цей час вони багато машин розстрілювали. Пізніше також виїхати не можна було — був сильний вогонь.

Провів і повернувся

Марина і Володимир зустрілися на території, яку контролювали українські військові.

— Він купив собі деякі речі, батарейки, ліхтарик, телескопічну трубу, бензину набрав у каністри. Ми з сином поїхали далі, а Володимир повернуся до Олексія з Андрієм в Макарів, — говорить жінка. — Близько 11-ї написав, що доїхав. А вранці 25 березня останній раз виходив на зв’язок. 26 березня сказали, що хлопців убили.

В такому одязі Володимира бачили востаннє, 25 березня 2022-го

Рашисти стояли в семиста метрах від житлового комплексу, ближче до траси. І таких сильних руйнувань, як зазнало місто, там не було. Але тіло Олексія знайшли в машині, його зарізали. А тіло Андрія знайшли в під’їзді. Його застрелили в голову. Куля пройшла наскрізь і застрягла в стіні.

Звільнили Макарів 1 квітня. Такого, як у Бучі чи Ірпені там, на щастя, не було, але місто напівзруйноване, багато родин були розстріляні, жінок гвалтували і вбивали. Не так масово. Але…

Місце, де був застрелений в голову Андрій. Куля пройшла навиліт і застрягла в стіні

— Зруйнували місто наполовину, тому що в одній частині міста були наші Збройні сили, в іншій рашисти, — розповідає Марина. — Там знаходиться київський гольф клуб, де вони окопалися і сиділи до того моменту, доки їх не вибили. Я їздила в Макарів 7 квітня, в цей день якраз забирали тіло Андрія. Бачила місце, де він був застрелений, там калюжа крові, куля в стіні. Наші зайшли в Макарів 1 квітня, тіло Олексія знайшли одразу, а тіло Андрія через тиждень. Де Володимир, досі невідомо. Я коли там була, знайшла його кофту, сумку та ідентифікаційний код.

Куртка Володимира, яку знайшла Марина. Слідів крові на ній немає

Що далі робити

Колишня дружина Володимира Яремка написала заяву в поліцію. В його сина Макара взяли зразок ДНК. Для перевірки невпізнаних тіл і тих, хто знаходиться по лікарнях без свідомості. Але поки що ніякої інформації про нього немає взагалі.

— Знаєте, в мене є надія, може він живий, може його взяли в полон, — говорить Марина Яремко. — Тому що багато тіл знайдено. Макарів зачистили, знайшли багато поховань, але Володимира немає. Якщо так подумати, навіщо рашистам тіло загиблої людини?

Марина Яремко телефонувала на всі «Гарячі лінії», написала купу заяв, надала відомості про колишнього чоловіка у всі можливі організації, які займаються пошуком зниклих та полонених. Пройшов місяць, але поки що ніяких новин.

— Нам сказали просто чекати, — говорить Марина.

Як шукати зниклих

«Об’єднаний центр координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії РФ» — таку назву має центр створений на базі СБУ.

— Для того щоб вам допомогли потрібно надіслати офіційну заяву з усіма даними людини яку розшукують, або хочуть повернути з полону, — відповіли в об’єднаному центрі. — Наш координаційний центр цю заявку опрацьовує, і передає на штаб Ірини Верещук. А уже там складають списки на обмін. Та на жаль це лотерея. Тому що обмін відбудеться лише тоді, коли інша сторона їх ухвалить. Це все не так швидко, і легко відбувається. Звісно матері, дружини хочуть якнайшвидше повернути своїх хлопців, особливо якщо ті поранені. Та це не від нас залежить, скажуть там буде обмін — він відбудеться, щось там не подобається — ні.

  • Оформити заявку можна за адресою: [email protected]
  • Або в Viber, WhatsApp за номерами телефонів (067)6508332, (098)0873601

Цілодобова робота бюро з пошуку людей

З початку повномасштабного вторгнення росії, провели дев'ячять обмінів. І 324 наших полонених повернулись в Україну. Ірина Верещук, віцепремʼєр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, очолює координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Крім різних нормативно — правових актів з питань поводження з полоненими, функцією цього штабу є формування списків на обмін полонених.

За словами Ірини Верещук, в нас є велика кількість військовополонених, а також так званий «вантаж 200», на які формуються дані і організована робота разом із Червоним Хрестом. Крім того працює Національне бюро з пошуку зниклих і номери «Гарячої телефонної лінії»:

  • 1648, або (044) 287–81–65.

Зі всіх питань, стосовно рідних, зниклих безвісти чи людей, що, можливо, потрапили у полон, можна телефонувати на «Гарячу лінію» — цілодобово. Запитувати про пошук і передачу тіл загиблих можна за номерами:

  • (044) 355–14–74, (050) 6002537 — Ігор Яременко.


Читайте також:

Обмін полонених — це лотерея. Щоб забрати нашого бійця, потрібно отримати «добро» від рашки

«Хлопці, ви ж такі молоді». Розповідаємо про дев'ять КОРДівців з Вінниччини, які віддали життя за Україну

Слідкуйте за новинами Вінниці у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Коментарі (1)

16:30 Що робити при ударі струмом та втраті свідомості: три міфи, про які варто забути 15:45 Роботи повністю призупинили? Як за майже вісім місяців реконструкції змінилася Батозька photo_camera 15:45 Вінницьких дітей та гостей міста запрошують у «Космічну мандрівку» 15:04 Започатковану Асоціацію футзалу Вінницької області очолив колишній професіональний гравець Юрій Максименко photo_camera Від читача 11:36 Для військових області проводиться фінансовий збір на рації 15:01 Котяцький драйв: зіграй в онлайн-гру від Кіберполіції, де потрібно нищити орків 14:14 Гуртки при бібліотеках: скільки вінничан відвідали з початку року? 13:30 До восьми років ув’язнення загрожує злодію за крадіжку з магазину 13:16 Професіональний ФК «Нива» буде збережений на футбольній мапі України 12:44 На три тижні відключать газ мешканцям 11 населених пунктів Вінничини 12:00 Оригінальні салати з огірком та помідорами: літні рецепти від Євгена Клопотенка 11:22 Вінниця в Instagram. Кращі фото за 19-25 червня 11:15 «Ми з України»: наші зірки виконали потужний хіт літа 2022 року 10:40 Олімпійський день відзначили веселими естафетами і конкурсами знавців спорту photo_camera 10:30 Зниклу Анну Покладову знайшли живою. Поліцейські передали дівчину матері 09:58 Хлопець виліз на анкерний стовп та інше важливе за 24 червня у Вінниці 09:37 Вночі на Житомирщину запустили 24 ракети. Яка ситуація на ранок по областях? 08:55 У Вінниці на теплоході одружились військові медики Владислав та Марина 08:30 Погода на вихідних: синоптики оновили прогноз на 25-26 червня 08:00 Цей день, 25 червня: яке сьогодні свято: традиції, заборони і прикмети
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up