Село було в оренді за 48 тисяч злотих. Історія виникнення мікрорайону Пирогове

• Ймовірний час заснування Пирогового — кінець 16 сторіччя. Тоді його називали Вишнею, на честь однойменної річки. 
• Щоб сформувати це «нове замкове сільце» вінницький староста наказав відбирати землі у міщан, які вважалися родючими для ведення сільгоспу.
• Що було збудоване в селі? Хто отримав це поселення, разом з селянами, в оренду? Та скільки в Пироговому було мешканців?

Сучасний мікрорайон Пирогове раніше був однойменним селом. А ще раніше це село називали Вишнею з присілками Людвиківка та Шереметка. Найбільш ймовірна час заснування Пирогового — кінець 16 століття, про що розповіли на facebook-сторінці «Музею Вінниці».

Засновником села вважається вінницький староста Єжи Струс, який заснував поселення наприкінці 16 століття на родючих землях поряд з річкою Вишня.

«Перша офіційна згадка про село Вишня датована 1604 роком: в інвентарі Вінницького староства воно зафіксоване як «нове замкове сільце» за 2-3 кілометри від Вінниці. Паралельно у документах вживались такі назви цього села – Вишня, Вишенька, Вишеньки, — йдеться в дописі музейників. — За ілюстрацію 1616 року у «новій осаді» Вишні проживали 10 осілих селян. Уже в 1629 році, за описом Вінницького староства, у селі проживало 11 підданих, а на прилеглій річці діяло два млини».

Село належало польському поміщику

Топографічний опис Подільської губернії 1799 року, створений після окупації краю російською імперією, також зафіксував село Вишня. Але вже у статусі приватного поселення.

Воно належало успішному підприємцеві того часу, польському поміщикові Проту Потоцькому і перебувало в оренді у любачівського підстолія Йосифа Середницького за 48 тисяч 166 польських злотих. Далі у «Музеї Вінниці» з архівних матеріалів дають опис тодішнього стану села:

«…має розташування частково на узвишші, але більше по пологому схилу, на правому березі річки Вишні. У цьому селі є дерев’яна корчма, яка перебуває в оренді у євреїв за 1 тисячу 300 польських злотих. 

Панська дерев’яна ґуральня, у якій сидка вина здійснюється на три невеликі котли…

Селянські хати розташовані за їхнім звичаєм не регулярно, а селяни які там живуть досить заможні. Кряж землі сіро-піщаний та частково глинистий. Це поселення оточене з усіх сторін орними полями».

За письменними свідченнями, на кінець 18 сторіччя у Вишні мешкали 175 людей: дев’ять євреїв, 15 підданих та 151 вільний орендар, яких в описі називають «шляхетством, що на чужій землі живе і платить чинш». 

Польському поміщикові Проту Потоцькому також належали присілки до Вишні — Людвиківка та Шереметка.

Про сусідів села Пирогового

Людвиківка розташовувалась на обидвох берегах річки Вишні. Там теж була дерев’яна корчма і млин. Водночас у цьому селі, на правому березі річки існував панський маєток «при якому була клуня з сараєм, комора для зберігання зерна, стайня і сарай для худоби».

Підданих селян в Людвиківці нараховувалося 151, євреїв — шість, а вільних орендарів (шляхетства) — 20.

«Селяни, які живуть у цьому поселенні посередньо заможні, а хати їхні розташовані з невеликими городами поруч», — йдеться в топографічному описі.

Шереметка була населена ще більше: станом на 1799 рік тут проживали 343 людини.

З трьох сторін присілок був оточений орними полями, а з четвертого невеликим лісом Також у селі була церква «дерев’яна, досить стара, переведена з унії в греко-російське сповідання в 1795 році в ім’я Покрови Пресвятої Богородиці». 

У церкви не було дзвіниці, натомість три дзвони просто підвісили на стовпах. Будинок для проживання церковнослужителів називали школою, бо там навчали дітей. Окремо від нього розташовувався дім священника з трьома невеликими городами.

Раніше, нагадаємо, в «Музеї Вінниці» розповіли історію заснування мікрорайону Тяжилів.

 

Читайте також:

Як зростала Вінниця: фото супутників за 36 років

Європейська площа у Вінниці — простір (не) пам'яті? Історики розповіли про це місце

Музей Вінниці показав концепцію реставрації садиби Львовича. Чи буде вільний вхід для вінничан?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.