«Що це, як не земельна афера?»: в Іллінцях віддали у власність пам’ятку Трипілля

"Як тільки пройде трактор з плугом, на поверхні з'являються глиняні черепки, - розповідає Людмила Вапельник. - Відколи живу, ніколи раніше тут не орали. Це ж наша історія. Хіба можна по ній плугом?"

• Два документи на одну ділянку є у двох державних структур.
• В одному зазначено, що земля має статус пам’ятки археології з охоронним номером 297, у другому — що це ділянка сільськогосподарського призначення, тому на ній вирощують і збирають врожай.
• Яким чином змінили статус земельної ділянки? Чи встановить це прокуратура? 
• Що дізналися з цього приводу журналісти «20 хвилин»?

Ініціатором написання цього тексту стала наша читачка з Іллінецької громади Людмила Вапельник. Небайдужа жінка самотужки дізналася низку фактів, якими поділилася з редакцією. Їх доповнили автор публікації після проведеного розслідування.

«Урочище Вапельня» — таку назву має земельна ділянка біля села Шевченкове Іллінецької громади. Міська рада Іллінців передала її у приватні руки декільком жителям громади. Чиновники стверджують, що зробили все на законних підставах. Мають підтверджуючі документи.

Здавалося б, в чому проблема?

—Цю землю не можна обробляти, бо у неї статус історико-культурного призначення, — говорить жителька села Шевченкове Людмила Вапельник.

Вона звернулася до журналістів сайту «20 хвилин» і газети RIA з проханням допомогти встановити, хто і яким чином змінив статус з пам’ятки археології на  землі сільськогосподарського призначення? Каже, всі її намагання зробити це самотужки не дали бажаних результатів: ні в міськраді, ні в поліції і прокуратурі Іллінців не вбачають в цьому порушення закону.

—Що це, як не земельна афера? — запитує жінка. — Може, прокуратура встановить, як таке могло статися, що пам’ятку археології передали у приватні руки?

—Міська рада нічого не порушила, розповів журналістам сайту «20 хвилин» начальник управління економіки та інвестицій Іллінецької міськради Володимир Сліпчик. — Цю ділянку нам передали з державної у комунальну власність у 2018 році. Є відповідний наказ головного управління Держгеокадастру в області. Земля має статус сільськогосподарського призначення. Була віднесена до земель запасу. Коли до нас звернулися жителі громади з проханням надати її у користування, депутати ухвалили таке рішення. Передали на умовах власності.

Глиняні черепки виорюють плугом на полі під охоронним №297

З Людмилою Вапельник зустрілися біля її будинку у селі Шевченкове. Звідси видно схил в урочищі «Вапельня». Це саме та ділянка із заповідним статусом. В одному місці вона межує з городом пані Людмили. Жінка йде до хати і виносить звідти жменю черепків. Пояснює, що зібрала їх в урочищі.

—Як тільки пройде трактор з плугом, вони з’являються на поверхні, —стверджує співрозмовниця. — За моєї пам’яті, на цьому полі ніхто ніколи не орав. Це ж наша історія! Як її можна орати?

Такі само черепки є в інших жителів цього села. Разом підходимо до сусідки, та теж показала назбирані черепки.

Пані Людмила ще з дитинства знає, що схил в урочищі «Вапельня» є унікальним місцем. Археологи виявили тут Трипільське поселення. Чула про це від старих людей, розповідали батьки. Вони були очевидцями роботи археологів. Тепер Людмила Вапельник має офіційне підтвердження їхніх слів. Жінка показує довідку управління містобудування і архітектури обласної адміністрації. У ній сказано, що урочище «Вапельня» є пам’яткою археології, історії та культури.

У документах воно записано під назвою — «Поселення Трипільської культури». Має охоронний номер — №297. Пам’ятка взята на облік ще у 1971 році. Рішення ухвалено тодішнім облвиконкомом за №313 від 10.06.1971 року.

Розповіла, як і де отримала документи.

Коли минулої осені пані Людмила побачила через вікно своєї хати, що на історичну ділянку заїхав трактор з плугом, викликала поліцію і зупинила роботи.

У розмові з журналістами жінка пояснила, що міська рада передала цю землю у приватну власність окремим людям, а вже у них її орендує товариство «Фаворит-Агрофарм». Назвала керівника товариства — Василь Качула. Це він хазяйнує на землі, яка мала б бути під охороною місцевої влади.

У поліції в Іллінцях жінці видали довідку, де написано, що подія, про яку вона повідомила, «не містить відомостей про кримінальне правопорушення. Жінка пішла в Іллінецьку прокуратуру. Розмовляла з прокурором Юлією Тузюк. Ситуація не змінилася — землю продовжували обробляти.

Пані Людмила поїхала у Вінницю. Отримала  документ, який підтверджує, що земля в урочищі «Вапельня» є пам’яткою археології. Його видали у відділі охорони культурної спадщини обласної військової адміністрації. 

Залучили п’ять прокурорів

Людмила Вапельник написала заяву до обласної прокуратури. Після цього відкрили кримінальне провадження. Ось фрагмент з цього документа: «Посадовими особами Іллінецької міської ради… завдано істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам».

У Шевченкове приїжджала комісія. Серед її членів були представники прокуратури, поліції, управління містобудування і архітектури, а також землевпорядник.

Журналістам стало відомо про постанову керівника Немирівської окружної прокуратури. У ній зазначено, що загалом п’ять прокурорів здійснюватимуть перевірку, керівником групи призначено прокурора з Липовця.

Найважливіше з питань, що його має з’ясувати прокуратура, яким чином земля з охоронним номером отримала статус сільськогосподарського призначення.

Прокуратура звернулася до суду з клопотанням накласти арешт на земельну ділянку в урочищі «Вапельня».

У клопотанні зазначено, що ці ділянки можуть належати до земель історико-культурного призначення. Однак суд відмовив у задоволенні такого клопотання. Прокуратура оскаржила рішення суду першої інстанції в Апеляційному суді.  

Держгеокадастр не знає про охоронний статус урочища «Вапельня»?

Журналісти зверталися із запитом до головного управління Держгеокадастру в області. Цікавилися, чому не взято до уваги інформацію обласної військової адміністрації про належність зазначеної ділянки до земель історико-культурної спадщини.

Відповідь отримали за підписом керівника управління Руслана Шведа: "За наявними в управлінні картографічними матеріалами 2008 року не виявлено інформації щодо віднесення вказаної ділянки до земель історико-культурного призначення", — йдеться у повідомленні пана Шведа.

Він також зазначив, що «у програмному забезпеченні Національної кадастрової системи не зареєстровані відомості про земельні ділянки історико-культурного призначення «Поселення Трипільської культури». Тобто нема обмежень у використанні цих земель.

Так само залишили поза увагою статус урочища «Вапельня» ті, хто виготовляв документи на землю для нових власників. Робили їх у ТОВ «Вінекс» у Вінниці. Над їх виготовленням працював фахівець Василь Сідлецький. Журналісти розмовляли з керівницею «Вінекса» Оксаною Могозіною. За її словами, у Державному кадастрі не зазначено, що ця земля має статус історико-культурного призначення.

Для інформації

Закон «Про охорону культурної спадщини» зобов’язує органи влади на місцях здійснювати охоронні заходи щодо пам’яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок проведення будь-яких робіт. Охорона пам’яток належить до компетенції районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів місцевих рад.

Поселення дослідив археолог Хавлюк

У 1955 році археолог з Вінницького державного педагогічного інституту на прізвище Хавлюк  проводив археологічні дослідження біля села Шевенкове тодішнього Іллінецького району.

Він залишив записи, а також зібрані артефакти, які свідчать про те, що урочище «Вапельня» — незвичайне місце. 

Науковець стверджує, що на цьому місці знаходилося Трипільське поселення.

«Поселення розташоване на пологому мисі, утвореному двома струмками, —записав у своєму звіті науковець Хавлюк. — На зораній поверхні мису простежуються залишки жител у вигляді глиняної обмазки. На місці жител знаходиться червона кераміка з борозенковим і ямковим орнаментом, а також сіра з монохромним розписом.  

Під час розвідки тут знайдена червоно глиняна посуда з монохромним розписом. Зрідка знаходяться кремінні скрепки і ножевидні пластинки, трикутні наконечники до стріл. 

Поселення датується першою половиною III тис. до н.е.

Колекції знайденого матеріалу зберігаються у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї.

Поселення є цінним джерелом для вивчення початку пізнього етапу Трипілля на території Південного Побужжя».

Читайте також:

Підірвав гранатою себе і жінку, а його поховали з почестями: трагедія на дні народження у Вінниці

Вінницькі дівчата подарували розмальований власноруч тубус Валерію Залужному

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.