«Розумів: буде повноцінна війна з Росією». Історія аеророзвідника Романа «Якоря» з Вінниці

• Роман «Якір» навчається на військовій кафедрі у Вінницькому національному технічному університеті за спеціальністю «Оператор БпЛА». Як виявилося, ці навички дуже знадобилися, коли рашисти вирішили захопити українські землі.

Військовослужбовець окремого підрозділу Сил територіальної оборони Вінниччини Роман на псевдо «Якір» ще до 24 лютого вирішив отримати військову спеціальність на випадок повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Так став студентом військової кафедри ВНТУ, де здобуває фах «Оператора БпЛА». Тож, коли відбулося повномасштабне вторгнення, одразу записався до лав ТрО. Свою історію захисник розповів Суспільному.

Роман із 15 років займається активною громадсько-політичною діяльністю, був учасником майдану. Згодом став співзасновником ГО «Лютич», щоб офіційно займатись патріотичним вихованням молоді й волонтерством. Також військовослужбовець має сертифікацію парамедика та інструктора з ножового фехтування.

«Оскільки ми всі розуміли, що наша армія лише розвивається, а рівень обізнаності населення станом на 2014 рік у парамедицині був незадовільний, вирішив, що потрібно отримати ці знання та ділитись ними з усіма, починаючи школярами закінчуючи командирами частин. А ножове фехтування, як вид спорту, може допомогти у складній ситуації, тому вирішив, що це цікаво та вивчився у спортивному клубі «Самбо Краків», що в Польщі», — розповів Роман.

До війни оборонець працював у молодіжному центрі «Квадрат» керівником відділу національно-патріотичного виховання, намагався розвинути власну тату студію. Коли у новинах почали говорити про ймовірність повномасштабної війни, вирішив здобути військовий фах.

«Всі хто не марив ілюзіями, розуміли, що буде повноцінна війна з Росією, тому вирішив бути оператором БпЛА. У провідних країнах світу це невід'ємна частина війська, адже допомагає отримати багато корисної інформації з меншим ризиком життю особового складу та за менший проміжок часу. Ми на жаль на 8 рік війни почали це розвивати, але краще пізно ніж ніколи», — каже Роман.

23 лютого оборонець відсвяткував свій день народження. Наступного дня — записався до лав ТрО.

«Планували з дружиною 26 лютого піти на концерт та відпочити з друзями. Але 24-го прокинувся від дзвінка друзів, які повідомили про початок повномасштабної війни. Ми зібрали речі та пішли до війська. Думали, що буде напад з окупованого Придністров'я, тому прийняли рішення йти до нашої тероборони».

Так Роман став аеророзвідником, а саме оператором квадрокоптера.

«Моя робота полягає у розвідці потенційно небезпечних місць, для виявлення ознак ворога або ворожої техніки та своєчасної передачі інформації для ліквідації, або запобіганню просуванню. Виходимо на позиції і у певному місці, де найбільш зручно, піднімаємо апарат. Спочатку вивчаємо місцевість, дивимося, де є потенційно небезпечні зони. Вивчаємо усі можливі сценарії, де може перебувати ворог, — говорить «Якір».

Потрібно працювати досить швидко, якісно та бути дуже уважним. Пілот не може відволікатися на будь-які чинники. Тому екіпаж складається із певної кількості людей, які забезпечують прикриття з усіх сторін. Обов'язково дотримуємося маскування, адже без цього у нас може щось прилетіти. Або нас можуть викрити і не дати змогу вести аеророзвідку надалі — поставити засоби радіоелектронної боротьби».

Був випадок, за словами Романа, коли його дрон спробували посадити. Але вдалося його повернути.

«Підозрюю, що скоріше за все увімкнули засоби радіоелектронної боротьби. Бо у певний момент почули, як працює рідкопаливний генератор. В один момент у мене зник зв'язок із дроном. Пощастило, бо не залетів дуже глибоко в зону дії приладу цієї техніки. Тому зміг його розвернути до себе, знизити висоту і, ризикуючи втратою дрону, адже на низькій висоті зв'язок ще гірший, вдалося його повернути. Це важко, адже певний періоди ти летиш повністю «сліпий» по пам'яті, де був дрон і в яку сторону його потрібно скеровувати».

4 жовтня у Романа народилася донька Уляна. Батько приїздив на цю щасливу подію.

«Емоції дуже змішані. Надіявся, що перші місяці зможу допомагати дружині. Але наразі це неможливо. На щастя була можливість і командир відпустив мене на декілька днів на пологи. Улянка народилася здорова. Дружина щодня скидає фото, їй дуже важко. Звісно допомагають родичі, але в якихось побутових моментах, які необхідно вирішити чоловікові, доводиться просити допомоги в друзів. Дуже за ними сумую, хочеться бачити, як дитина росте і розвивається на власні очі».

За словами Романа, не падати духом й не сумувати допомагають побратими та друзі й рідні, які підтримують навіть на відстані.

«Війна з Росією у нас не закінчувалася, просто фази переходили однієї в іншу, — переконаний «Якір». — Зараз — активна фаза, адже забули, як нас знищували у минулих роках. Війна не припиниться до тієї пори, поки цілковито не переможемо та не повернемо свої території. Й не зробимо так, аби ми завжди пам'ятали, хто наші вороги».

Читайте також:

«А ми бандерівці...» Нацгвардієць з Вінниці заспівав у розбомбленій школі і став зіркою ТікТоку

«Я півроку щодня писала смс без відповідей». Донька Наталії Фіялової про очікування матері

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.