Регтайм, ретро-бадмінтон та лавандовий лимонад: як у Вінниці влаштували вінтажний пікнік

Подбати про зовнішній вигляд учасникам допоміг дрес-код, попередньо вписаний в умови участі в частуванні. Елегантний образ жінок мали підкреслювати сукні нижче коліна. Волосся — зібране або вкладене.

Віталися також капелюшки, панчохи, сумки з бабусиної шафи та плетені кошики, що нагадували стиль минулої епохи. Чоловікам за належне було вбратись у витриману комбінацію зі штанів прямого крою та сорочки. Період мав відповідати 1880–1950 рокам.



Стати учасником дійства можна було, зареєструвавшись за посиланням у facebook. Вартість «подорожі в минуле» складала 250 гривень, у день заходу за неї просили 300 гривень (+ 50 гривень, якщо родина з дітьми).

Кожен учасник отримав квиток на 15-хвилинну прогулянку озером на човні, виконану в стилі вивісок з одеських двориків.

Речима, які необхідно було покласти до свого кошика, мали стати горнятко для чаю та вінтажний килимок. За бажанням можна було прихопити тарілку для закусок та смаколиків до столу.



Початок дійства було заплановано на 16:00, однак довелося зачекати на учасників, що досі чепурилися. Проте й це їм можна було пробачити, коли з тіні дерев, наче з кінострічки, почали виходити пані в картатих сукенках та гостроносих черевичках.

Відкривала пікнік лекція з історії вальсу, де гостям, які ще не встигли проникнутися атмосферою, допомагала легка музика на фоні. Вона, звичайно, була витримана в стилі самого дійства.



Незвичному танцю учасників навчала одна з організаторок конкурсу, історичний реконструктор Міла Поворознюк. У свій час вона працювала вчителем старовинних танців і знає, що раніше така розвага була популярною на камерних заходах, зокрема, на пікніках.



Пані Міла розповіла, що цей танець називають регтаймом. Щось середнє між фокстротом і чіткими ритмічними відбиваннями під музику.

Ми помітили статного чоловіка в мундирі, що, як виявилося, приїхав на пікнік на «Волзі» 1958-го року. Це Максим Зуєв, фахівець у IT-галузі. Він розповів, що сьогодні вбраний у образ полковника радянської армії. Зшита форма в 1969 році. А ще чоловік невимовно радів, що тут єдиний серед десятка дівчат. Тільки т-с-с-с. Він прохав нікому про це не казати.



— Одягаюся в ретро-стилі щодня вже близько двох років. Мої декади — 30–50-ті роки. Людмила ж спеціалізується на 1900–1910-х роках. Ми познайомилися, бо цікавилися історичною тематикою. Спочатку навіть хотіли проводити лекції з історії моди. А цього року вирішили створити такий вінтажний пікнік. Із порцеляною замість поліетиленових пакетів та шашликів. Наша мета — зробити це красиво, — поділилася співорганізаторка заходу, блогерка та ретро-модель Юлія Фіор.



Учасників, що захотіли взяти паузу після танців чи перекусу, катали озером на ретро-човні. Цікаво, що жартівливу обіцянку взяти галантних гребців організаторки таки виконали.

— У мене копія класичного образу «Діор» 1947 року з колекції «New look». Таблетку пошила сама, вона неідеально виглядає. Усе інше придбане в секонд-хенді. Дуже цікавий жіночий образ із пишною спідницею. У мене два під’юбника, — описує свій лук Наталя Степанець.



На локаціях мало працювати кілька фотографів, однак кожен другий гість прийшов із камерою чи іншим девайсом. Хтось навіть вирішив дотримуватись образу до кінця, узявши із собою маленького вінтажного «плівочника».

У сукні, зшитій із п’ятдесятьох шістьох чоловічих краваток позувала для фотокартки приватний підприємець Людмила Романенко. Доповнювало образ кольє, власноруч зроблене із камей info.





Дещо простіше до вибору вбрання поставилася матуся найстильнішого малюка на заході.

— Убрання обирали інтуїтивно. У нас було декілька варіантів, здебільшого орінтувалися на погоду. Дитина така потішна, наче справді з того часу, — жартує психолог Ольга Сайфулліна із сином Тиграном.

Порахувати учасників господарки ще не встигли, проте пані Людмила з неприхованих захватом зазначила, що сьогодні до них завітало близько півтора десятка людей.

Почесним гостем на пікніку став песик у чорну плямку, навкруг якого зібрався натовп по-вінтажному вбраних дітлахів.

Організаторки кажуть, що завдання проведення таких пікніків криється в об’єднанні людей, яким цікава історія.

— Частину з присутніх насправді знаю дуже добре. Це або ті, із якими були в русі старовинного танцю, або ж просто знайомі. Бачу трьох, із якими перетиналися на якихось фестивалях. Усі інші — просто люди, яким це стало цікаво, — щиро всміхається пані Міла.

Вінтажний пікнік проводиться в місті над Бугом уже вдруге. Попередня «подорож у минуле» здійснювалася в липні цього року. Організатори обіцяють, що це лише початок ретро-перевтілення Вінниці та, як зізналися, уже планують подібні заходи зі ще більш цікавішим сценарієм у майбутньому.



















































































Розмовляла з учасниками та працювала над текстом Анна ВЛАСЮК, чудові світлини Сергія ГОМОНА.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google