Розмір бюджету співучасті збільшили на 1,5 мільйона гривень: раніше його розмір був п’ять мільйонів. Втім, фінансування проектів не змінилося:
Головна умова участі проектів - ідея має відповідати стратегії “Вінниця-2020”. Автори вказували не тільки опис проекту і навіщо його впроваджувати, але й повний кошторис впровадження задумки.
Парк на кістках. Із старообрядського кладовища хочуть зробити сквер
На вулиці Привокзальній є занедбане кладовище, де залишилося з десяток могил. Вінничанка Наталя Макарова пропонує тут розбити сквер, а декілька поховань, що залишились, за погодженням з родичами похованих перенести в інше місце (якщо можливо), або зробити на території меморіальну дошку.
Так виглядало старообрядське кладовище, що на Привокзальній узимку«У Замостянському районі практично відсутні рекреаційні зелені зони відпочинку (парк Хімік - єдине виключення, однак знаходиться дуже далеко для мешканців, що проживають за центральним ринком, по вулиці Брацлавська, на Бучмах, Тяжилові, Старому місті). Район промисловий, сильно загазований, багато трас та транспорту, а зелених насаджень та тихих місць, як і дитячих чи спортивних майданчиків, по факту обмаль», - стверджує вінничанка Наталя Макарова.
Читайте також: Парк на кістках. Чи буде на старому цвинтарі зона відпочинку та коли?
І на її думку, кладовище вже 50 років закрите, і 90% поховань вже знищено.
Натомість, на цьому місті авторка проекту пропонує збудувати сквер з лавочками, спортивним і дитячим майданчиком. Та почистити річку, що протікає поряд. На все це треба 998 тисяч гривень.
«Лапки-долоньки». Людей лікуватимуть собаки-терапевти
Вінничанка Ольга Нагоринська пропонує створити Навчально-дресерувальний центр у військовому містечку, що на Тяжилові. Він матиме цікаву назву «Лапки — долоньки» і це не буде звичайний притулок для тварин. Собаки тут будуть «каніс терапевтами» та лікуватимуть від стресу, сприятимуть адаптації та розважатимуть людей, які цього потребують.
Окрім того, собак навчатимуть цікавим видам спорта - аджиліті, каніс-крос, фрістайл, тощо. І вона пропонує залучати волонтерів, щоб навчати каністерапії навіть безпритульних собак.
«В результаті спілкування людей із собаками каністерапевтами очікуємо підвищення в населення почуття захищенності, зниження почуття самотності, значне підвищення соціальної взаємодії, нормалізація психічного стану» - прогнозує Нагоринська у проекті.
Авторка проекту порахувала, що на оренду приміщення, амуніцію для собак та рекламу треба 121 715 гривень.
Як вказаують електромобілісти, проблема розвитку електричного транспорту у Вінниці не стільки в великій вартості електромобіля (на сайті Auto.Ria б/у авто цієї марки коштує від 14 тисяч доларів), скільки у відсутності зарядних станцій.
Вінничанин Руслан Бурко пропонує вирішити цю проблему на міському рівні: встановити 10 зарядних станцій у десяти мікрорайонах міста.
«За останніх півтора роки кількість електромобілів в Вінниці зросла у 12 разів. Не треба зайвий раз нагадувати, що це не тільки економічно вигідний транспорт (в середньому, 10 гривень на 100 кілометрів), а ще й чистий. Ніяких викидів вуглекислого газу, тощо. Проте, є проблема - це відсутність місць для зарядки таких авто», - пише Бурко.
Читайте також: На електрокарі можна проїхати 100 кілометрів за 10 гривень
На десять електро-«заправок» вінничанин порахував, що треба 195 тисяч гривень.
Електрика з води і електромагнітних хвиль
Вінничанин та винахідник Дмитро Олійник пропонує добувати чисту «зелену» електроенергію для будь-яких потреб. Автор проекту досліджував фотосинтез рослин та винайшов хімічний спосіб отримання водню або електроенергії. Свій винахід він назвав електрохімічний перетворювач.
«Використовуючи сили електролітичної дисоціації, електрохімічний перетворювач (ЕХП) трансформує ці хаотичні хвилі в енергію постійного електричного поля, яка використовується для розкладу води на електрогенеруючі реагенти — Н і ОН (водень та водень плюс кисень - авт.). Ці реагенти використовуються для виробництва електроенергії прямим способом, приблизно так, як це відбувається в паливних елементах. В результаті з'єднання Н і ОН знову отримується вода і електроенергія в формі постійного струму», - пише вінничанин.
Для просунутих читачів. Це схема дії винаходу вінничанинаТобто, заміни чи зарядки цей «вічний двигун» не потребує. І як стверджує винахідник, робота перетворювачу не залежить від погоди, температури та доби.
На реалізацію проекту - створення одного промислового зразка - Дмитро Олійник хоче з бюджету 880 тисяч гривень.
Вінниця біжить. Створення традиції «сіті-марафонів»
Вінничанка Тетяна Авраменко пропонує регулярно проводити міські марафони:
«Вінниця Біжить» - це масовий забіг центральними вулицями міста, де кожна людина запрошується взяти участь. Протягом двох років на забіг збиралось до 5 000 учасників», - пише Авраменко у проекті.
Тоді як, у Європі кожен з таких марафонів збирає від 50 тисяч і до 100 тисяч учасників. Це схоже на справжнє загальноміське св’ято, де всі жителі міста виходять на вулиці підтримати бігунів, які біжать понад 41 кілометр.
Читайте також: “Вінниця біжить”: десять тисяч спортивних ніг, п’ять тисяч посмішок
На думку авторки проекту такі «сіті-марафони» підвищать любов в населення до спорту, відрізнятиме Вінницю від інших міст України та зробить імідж міста «європейські орієнтованим».
На реалізацію проекту Тетяна Авраменко хоче 182500 гривень. Але забіг можна провести і за 4,5 тисячі гривень, якщо не використовувати чіпи на три тисячі учасників: це найдорожча складова проекту — 178 тисяч гривень.
Читайте також:
П’ять незвичних ідей вінничан, на які міська влада може дати гроші
Міськрада дає 6,5 мільйонів гривень тим, хто має ідеї для благоустрою Вінниці
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер