«Політики блокують, а ми їдемо»: перші три автобуси з Кельце уже на шляху до Вінниці

Віктор СКРИПНИК

Поляки наклеїли на автобуси плакати із зображенням двох груп людей: одна — на фоні польського прапора, друга — українського; з іншої сторони зображені два прапори і сердечко поміж ними / Фото з Фейсбук Sestry.eu

Понад 7000 поляків дали власні кошти на придбання автобусів для Вінниці, загалом зібрали 624 тисячі злотих.
Сталося це після того, як окремі депутати міста-побратима відмовилася передавати транспорт з політичних мотивів.
Тоді Вінниця відкликала запит на автобуси, які планувала для міських маршрутів у час перебоїв з електрикою.
І ось тепер нова інформація — автобуси уже в дорозі.

«Політики блокують, а ми їдемо», — такі слова є у повідомленні про відправлення трьох автобусів з Кельце до Вінниці. Його опублікувало україно-польське онлайн-медіа Sestry.eu. Публікація датована 17 вересня 2026 року. Втім, станом на 21 вересня нема офіційного підтвердження Вінницької транспортної компанії про прибуття транспорту до нашого міста. Зате сказано, що фахівці компанії їздили до Кельце відбирати транспортні засоби.

Фонд викупив усі 15 автобусів

У повідомленні медіа Sestry.eu називають організатора збору коштів — фонд Sikorki na Ukrainie. Гроші збирали під гаслом: «Політики блокують — ми їдемо далі».

— 15 автобусів, які раніше курсували в Кельце, вирушили до української Вінниці, — читаємо у публікації. — Машини вже завантажили на спеціальні транспортні платформи.

Далі згадують коротко про історію скандалу навколо автобусів: «Історія почалася зі скандалу. Влада Кельце хотіла безкоштовно передати місту-партнеру 15 уживаних Solaris, однак частина місцевих депутатів виступила проти. Після політичної суперечки мер Вінниці відмовився від подарунка, аби гуманітарна допомога не ставала предметом політичних дискусій.

Тоді фонд Sikorki na Ukrainie оголосив збір під гаслом «Політики блокують — ми їдемо далі». 7189 людей пожертвували понад 624 тисячі злотих. Фонд викупив усі 15 автобусів на аукціоні — інших учасників торгів не було.

Перед дорогою машини перевірили, встановили нові акумулятори та забезпечили вогнегасниками. Транспорт автобусів до України допомогла організувати польська Агенція стратегічних резервів».

Нехай перейменують вулицю Бандери

Автобуси марки Solaris, про які йде мова, перевозили пасажирів у Кельце понад 15 років, деякі експлуатувалися 20 років. Їх вивели з експлуатації через вік, великий пробіг і, зрозуміло, незадовільний технічний стан. Втім, вони могли б нам стати у нагоді у той час, коли виникатимуть перебої з електрикою і скоротиться графік трамваїв і тролейбусів. Після ремонтів і технічного обслуговування. Ось чому міська влада звернулася з проханням до міста-побратима передати списаний транспорт.

Питання винесли на обговорення міських депутатів Кельце. Якраз тоді і виникла суперечка. Один з депутатів заявив, що він проти, аби польські автобуси їздили вулицею Степана Бандери. Мовляв, якщо хочуть отримати допомогу, нехай перейменовують вулицю. Для тих, хто не знає, пояснимо, що вулицею Бандери міський транспорт не ходить. Це так, до слова.

Ще один депутат заявив, що рішення передати автобуси було б «незрозумілим» з огляду на нинішню політичну ситуацію, коли, за його словами, кожного разу нашу простягнуту руку з допомогою для сусіда б’є палиця у вигляді ушанування воєнних злочинців». Насамкінець додав, що Кельце могло б продати автобуси і отримати за них кошти для міської громади.

Після таких подій Сергій Моргунов відкликав запит міської влади на автобуси. Зробив це, аби гуманітарна допомога не стала частиною політичних дискусій та не впливала на багаторічні партнерські стосунки між громадами Вінниці і Кельце. А ще Моргунов подякував місту-побратиму і його мешканцям за допомогу, підтримку і солідарність у війні з росією.

Після такого автобусного блокування своє слово сказали небайдужі поляки.

Фонд Sikorki na Ukrainie оголосив збір під уже згаданим гаслом: «Політики блокують — ми їдемо далі».

Чекаємо автобуси у Вінниці.

Детальніше про початок автобусного скандалу ми розповідали у публікації, яку можна прочитати за посиланням.

Вас може зацікавити:

«Відбуває довічне». Як на Вінниччині шукали хату для схованки убивці Георгія Гонгадзе

«Бувало, поранений кричав «Добий мене!»: командир відділення санроти помер на бойовому посту

«Це вже не річка, а рівчак»: хто погрожує ініціаторам порятунку річки Мурафа — притоки Дністра?

Подякуй журналісту гривнею