Переселенець з Криму робить козячий сир. Бізнес почав з тещиних кіз

Дмитро Устиненко: «Робити козячий сир вигідно, бо його мало в продажу, плануємо ще купити кіз»

— Я об’їздив у Вінниці всі ринки, — говорить Дмитро Устиненко. — Козячого сиру дуже мало. Майже весь привозний. Одні доставляють з Чернівецької області, інші із Західної України. Тільки двоє продавців сказали, що вони місцеві, роблять сир самі, а не перепродують привозний. Але на продаж у них, як мовиться, на один зуб.

Після такої «ревізії» Дмитро зрозумів: ніша такого продукту не заповнена, варто братися за справу.

Рекламу створило «сарафанне радіо»

Запитую у співрозмовника, чи займався він козами раніше у себе на батьківщині в Криму? У відповідь усміхається. Каже, навіть близько не стояв біля кози. Аж доки не перебрався в Літин. Раніше на життя заробляв торгівлею.

Запитую, чому саме кози, а не щось інше? Каже, у батьків його дружини Альони пара кіз плуталася під ногами. Утримували їх, щоб мати молоко для сім’ї. Ось так блеючі тваринки підказали йому ідею — робити козячий сир.

Тепер Дмитро вже у мене цікавиться, чи знаю, що в Німеччині у дитячих садках дають один раз на тиждень козяче м'ясо? А що частину дитячого харчування у них роблять на основі козячому молоці? А що у Франції козячий сир не поступається за популярністю тому, який роблять з коров’ячого молока? У нас не споживають його навіть далеко до мінімальної потреби.

Співрозмовник продовжує ділитися інформацією. Молоко від кози засвоюється на 95%, коров’яче тільки на 30%. Козяче не викликає жодних алергічних проявів, чого не скажеш про коров’яче.

Про неабияку користь для людини продуктів козівництва він може розповідати довго і багато.

Такі знання він почерпнув самотужки з Інтернету перед тим, як взявся за нову справу.

Починав з м’якого сиру. На його приготування витрачається менше часу, ніж  на тверді. Молока також треба менше.  

Взятися за тверді сири змусила ситуація з коронавірусом. Тверді довше зберігаються. Такий продукт може почекати з реалізацією. 

Славу його продукту зробили… сусіди. Хто заходив у гості — Дмитро пригощав їх. Згодом вони вже замовляли сир, щоб купити. Про приймака з Криму, який робить смачні сири, інформація розлетілася у містечку. Через «сарафанне радіо» у Дмитра з’явилися замовники на продукцію. Крім того, він вийшов на ринок у Вінниці.

Це така гадость, бо погано пахне

У Вінниці починав продавати на ринку «Урожай». Був неприємно вражений реакцією декого з покупців: «Козячий сир погано пахне, це така гад ость… Молоко смердить козою».  

Каже, інколи чув у відповідь ще й не таке. Навіть повторювати не хочеться. Погана слава у наших кізоньок.

— Неприємний запах козяче молоко може мати тоді, коли тварина хвора, зокрема, на мастит, — розповідає співрозмовник. — Поганий запах це перший сигнал до того, що треба викликати ветеринарного лікаря. Ми перевіряємо молоко після кожного доїння. Це нескладно. Використовуємо спеціальний хімічний реагент, капаєш на нього краплю молока — і одразу бачиш результат.

Щоб розвіяти у покупців думки про те, що все козяче «це гадость», влаштовував  на ринку дегустацію своїх сирів. Так з’явилися постійні покупці. Продає сир в одному з кіосків. Він знаходиться у павільйоні, поруч з прилавками молочного ряду. Тут, у холодильнику є декілька видів м’яких і твердих сирів. Їх можна також купити у магазині «Еко-ферма», через дорогу від ринку «Урожай»,  на вулиці Скалецького.

Дехто замовляє у нього через «Нову пошту». Тверді сири мають тривалий термін зберігання, тому нема нічого особливого в такому способі доставки.

— Я звернула увагу, що на вашому сирі росте пліснява, — розповіла Устиненку одна з покупців. — Це мене переконало в тому, що продукт натуральний.

Дмитро відповів жінці так: «Головне, щоб пліснява не була чорного кольору, бо то вже сигнал, що таку продукцію не можна їсти. Але це не про наш сир. Ми дотримуємося технології і спокійні за якість продукту. Як кажуть, самі їмо й іншим рекомендуємо».

Устиненко розповів, що продає свої сири дешевше, ніж інші. За рахунок чого вдається знизити ціну?

Свої корми, своя робота…

Нині вони доглядають 30 кіз. Співрозмовник уточнює, що тварини простої породи. Такі, як утримують у селах деякі господарі. У них, сільських господарів, купували кіз. На елітних тварин ще не заробили грошей.

— У батьків дружини і в Альони є земельні паї, — говорить Дмитро. — На частині з них вирощуємо корми. Якби довелося купувати, витрачали б додаткові кошти, тоді й вартість сиру була б вища. Пасовище також своє. Та ще й в гарному місці, на березі річки. Вода близько,трава росте добре.  Пастух у нас теж свій. Обладнали пасовище «електропастухом». Всі інші роботи також виконуємо самостійно. Додатково людей не наймаємо, а це теж економія.

Догляд за стадом, доїння кіз, доставка молока — це справа Дмитра. О п’ятій ранку він вже біля тварин. Працює доїльним апаратом. За один раз видоює дві кози. Коза — не корова, молока дає мало. Відповідно затрачається менше часу на доїння. За одне доїння отримує приблизно 30-45 літрів молока. У бідонах перевозить його додому.

У них власний будинок. У частині приміщення облаштували місце для виготовлення сиру. Цим займається дружина разом з мамою. А в Дмитра увечері друге доїння кіз. Також всі інші клопоти за доглядом, напуванням, утриманням у чистоті обори, де утримуються тварини.

«Конкурентів не боїмося»

Видоєне молоко переробляють у пастеризаторі. Співрозмовник називає його сироварнею. Це 30-літрова ємкість, що працює від електрики. У ній молоко доводять до температури +65 градусів. Потім охолоджують до 33-35 градусів. Додають закваску. Вносять сичужні ферменти. В результаті отримують желейну масу. З допомогою пресу видаляють сироватку. Під пресом маса знаходиться протягом 12 годин.

У технологічному процесі передбачено дозрівання сиру. Це найбільш тривалий етап в роботі. Один раз у тиждень промивають у спеціальному розчині з підсоленої води з додаванням оцту.

Як пояснив співрозмовник, простіше робити м’які сири, складніше і довше  — тверді.

Із 10-12 літрів молока виходить один кілограм твердого сиру. На таку само кількість м’якого витрачають шість літрів молока.

В технологічному процесі використовують уже згаданий пастеризатор, вакуумний апарат, ванну для засолки, прес, до речі, його виготовили власноруч, холодильник, в який вміщається 30 кг готової продукції.

Попит на козячий сир, що його роблять Устиненки, збільшується. Планують розширювати виробництво. Найперше придбають пастеризатор на 200 літрів молока.

Їм вдалося виграти грант в обласному конкурсі серед початкуючих підприємців. Отримані кошти витратять на придбання пастеризатора.

Співрозмовник не приховує: виготовляти сири з козячого молока  —  вигідно, бо від цього мають прибуток. Нехай він невеликий, але все одно є. Співрозмовник не називає цифри. Зате повторює ще раз, що він не шкодує про те, що у свій час дослухався до мекання тещиних кізочок і взявся за нову справу.

— Конкурентів не боїмося, бо на ринку дуже мало козячого сиру, — говорить Дмитро Устиненко. — Користь від такого продукту неабияка. Причому, для різних вікових категорій людей — від дітей до тих, у кого за плечима вже багато років.

Природний антибіотик

Бізнес-план на обласний конкурс проектів Дмитро готував разом з дружиною Альоною. Щоразу люб’язно називає її з використанням зменшувального суфікса — Альонушка. Не приховує, що щасливий від того, що доля звела з такою людиною.

Готуючи бізнес-план, переглянули масу матеріалів про кіз і продукцію козівництва. Каже, можуть читати лекцію студентам про цих тварин, а особливо про користь козячого молока і продукції з нього.

За словами співрозмовника, вчені дослідили, що козячий сир схожий з антибіотиком. У ньому містяться корисні бактерії, що перешкоджають розвитку патогенних мікроорганізмів в кишківнику. Таким чином досягається антибактеріальний ефект. 

Він навів ще декілька фактів про користь продукту, що виготовляє своїми руками. Сир з козячого молока сприяє підвищенню імунітету, поліпшує травлення, прискорює обмін речовин в організмі, нормалізує артеріальний тиск.

У ньому багато кальцію, а це робить міцнішою кісткову систему.

Вони ще й овець доглядають

Працьовита родина з Літина має у своєму господарстві ще й стадо овець. Їх приблизно сто голів.

З овечого молока роблять бринзу.

— Дехто радить нам додавати до козячого чи овечого молока трохи коров’ячого, мовляв, так можна збільшити кількість сиру чи бринзі, — говорить Дмитро Устиненко. — ми такого не робимо. Втратити набуту репутацію легко. Не для того ми її набували весь цей час.

Овець продають також на м'ясо.

— Не мною сказано, що овече м'ясо швидше засвоюється, ніж м'ясо свинини, — розповідає співрозмовник. — Про це знає багато-хто. Я тільки можу підтвердити одне: як би ти багато не з’їв такого м’яса, а через якихось пів години уже не відчуватимеш важкість у шлунку. Баранина вже засвоїлася. Таке на собі відчував. Тому стверджую це на власному прикладі.

Читайте також:

Посипав зерном пшениці і танцював вальс з випускницями. Не стало Олександра Сухомовського

«Перекриємо дорогу Зеленському!..» У Махнівці знову зупинили рух на міжнародній трасі

Триває марафон «Біг добра 100 км» заради порятунку дітей. Чому б не відзначити вінничан за людяну акцію?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.