Основні питання про оформлення спадщини під час воєнного стану: відповідають юристки
- Що станеться з вашою спадщиною, якщо ви померли без заповіту? Які документи необхідні для отримання спадщини та як їх зібрати? Чи відбулися зміни у процесі спадкування під час воєнного стану?
- Даємо відповіді на ці та інші основні питання разом з юристками.
Допомагали нам розібратися у цій темі: адвокатка Марина Корнієнко та адвокатка Мирослава Сорока.
Чи відбулися зміни у законодавстві під час воєнного стану?
Як пояснює адвокатка Мирослава Сорока, в Україні реалізація права на спадщину відбувається відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Вимогами цивільного законодавства встановлено строк для прийняття спадщини - у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
І запровадженням воєнного стану в Україні реалізація цього права не змінилася, лише дещо уточнено сам порядок його реалізації та продовжено строк видачі нотаріусами свідоцтва про право на спадщину.
Є постанова від 28 лютого 2022 року, яка передбачає можливість зупинення строків на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці для подання подавати заява про прийняття спадщини або відмову від неї та видачі нотаріусами свідоцтв про право на спадщину.
Відтак, що потрібно знати спадкоємцям в умовах воєнного стану:
— Спадкоємцю необхідно подавати заяву про прийняття спадщини або відмову від неї у строк до 6 місяців (під час дії воєнного стану до 10 місяців), — пояснює фахівчиня. — Спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини або відмову від неї, не залежно від місця відкриття спадщини, а будь-якому нотаріусу України. Ця спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини.
За словами Мирослави Сороки, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, незалежно від часу прийняття спадщини.
А нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину після спливу 6 місяців (під час дії воєнного стану до 10 місяців).
Які документи необхідні для отримання спадщини та як їх зібрати?
За словами членкині Ради Комітету АПУ з цивільного, сімейного та спадкового права, адвокатки ЮФ «Астерс» Марини Корнієнко, для реалізації своїх спадкових прав спадкоємцю потрібно подати нотаріусу документи, які підтверджують: факт смерті спадкодавця, особу спадкоємця, родинний зв'язок спадкоємця та спадкодавця, в окремих випадках – факт спільного проживання спадкоємця та спадкодавця.
Окрім вказаних документів, потрібно також подати нотаріусу наявні у спадкоємця правовстановлюючі документи на спадкове майно.
В процесі ведення спадкової справи нотаріус, як правило, сам інформує спадкоємців про необхідність додатково подати ті чи інші документи, виходячи з індивідуальних особливостей кожної спадкової справи. У випадку неможливості подати необхідні документи та підтвердити право спадкодавця на те чи інше майно, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право на звернення до суду з відповідним позовом.
— Попри те, що в умовах воєнного стану діють більш лояльні правила щодо перебігу строків для прийняття спадщини, я рекомендую подавати заяву при першій можливості і не відкладати цей процес на останній місяць строку, — говорить Марина Корнієнко. — Нагадаю, що в разі пропуску строку для прийняття спадщини, спадкоємцеві доведеться поновлювати строк у судовому порядку, що не завжди вдається легко.
Чи можливе оскарження завіту і які підстави для цього існують?
Як пояснює нам адвокатка Мирослава Сорока, підставами для визнання заповіту недійсним може бути відсутність вільного волевиявлення заповідача через хворобу, і знаходження його під впливом ліків, психотропних речовин тощо, і укладення під впливом насильства, обману). Всі ці підстави для визнання заповіту недійсним встановлюються виключно в судовому порядку на підставі позовної заяви зацікавленої особи.
Адвокатка Марина Корнієнко додає, що в умовах воєнного стану заповіти військовослужбовців, а також працівників правоохоронних органів, органів цивільного захисту можуть посвідчувати командири (начальники) відповідних формувань (органів) або інші уповноважені таким командиром (начальником) особи з подальшим надсиланням таких заповітів через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення реєстрації заповіті у Спадковому реєстрі.
Яким чином розподіляється спадщина, якщо немає заповіту?
— Якщо спадкодавець за життя не склав заповіту, спадкування після його смерті відбуватиметься на підставі закону, — пояснює адвокатка Марина Корнієнко. — Спадкування за законом відбувається на основі принципу черговості, закон встановлює п'ять черг спадкоємців.
За її словами, до першої черги спадкоємців за законом належать діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті; той з подружжя, який його пережив, та батьки.
До другої черги закон відносить рідних братів та сестер спадкодавця, його бабу та діда як з боку батька, так і з боку матері. Третю чергу складають рідні дядько та тітка спадкодавця.
В четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Й нарешті у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.
— Кожна наступна черга отримує право на спадкування, якщо спадкоємці попередньої черги відсутні, — пояснює вона. — Спадкоємці в рамках однієї черги мають рівні права, тобто, отримують рівні частки у спадщині.
Говорячи про спадкування за заповітом та за законом, адвокатка також згадала про одне важливе правило, яке закріплене в українському законодавстві. Мова йде про так звану «обов'язкову часту у спадщині».
— Це правило застосовується у тих випадках, коли спадкування відбувається на підставі заповіту. Річ у тому, що заповідач може скласти заповіт на користь будь-якої особи, без обмежень, проте закон безумовно захищає права певної категорії спадкоємців, — розповідає Марина Корнієнко. — Так, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.
Читайте також:
Як функціонують школи без укриттів і чи потрібно батькам скидатися на їх облаштування? Ми дізналися
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
