«Нова пошта» у Вінниці знищила історичну мозаїку. Як це сталося?

- Нещодавно на вулиці Івана Дзюби відкрилось нове відділення «Нової пошти».
- Під час ремонту приміщень мозаїку, яка прикрашала ґанок, зашили чорною вагонкою.
- Проте як виявилося, то мозаїку таки знищили. Детальніше про все це розповідаємо в матеріалі.
Нещодавно на вулиці Івана Дзюби у Вінниці відкрилося нове відділення №19 «Нової пошти».
Не просто зашили, а знищили
Однак, як з’ясувалося, під час ремонту цю історичну мозаїку не лише закрили чорною вагонкою, але й знищили. Про це повідомила дослідниця архітектури модернізму та монументального мистецтва Ельміра Еттінгер.
У своїх соціальних мережах вона написала, що мозаїка могла б стати «родзинкою» відділення.
«Замість того, щоб залишити її відкритою і зробити це своєю родзинкою... Ще страшніше, що невідомо, чи залишилася мозаїка під вагонкою, чи її знищили. У мене шок. Сучасна компанія! Невже лист чорної вагонки виглядає краще за мозаїку?» — зазначила Еттінгер.
Після першого допису дослідниці «Нова пошта» у коментарях заявила, що цим питанням уже займаються.
Проте через кілька днів Ельміра Еттінгер опублікувала ще один допис:
«Все ще гірше, ніж я думала», — написала вона. Як виявилося, мозаїку не просто закрили, а дійсно знищили. Це підтвердила «Нова пошта» у коментарях до одного з дописів.
У компанії пояснили цей інцидент тим, що власник приміщення попросив демонтувати мозаїку.
Відновлять або створять нову фреску?
Водночас «Нова пошта» заявила, що на заміну зруйнованій мозаїці буде створено нову, з українською тематикою, розуміючи «важливість збереження історії».
Проте ці дії викликали обурення у дослідниці. Вона зазначила, що мозаїка не порушувала закону про декомунізацію і не містила жодних заборонених символів.
«Хороша, красива мозаїка без заборонених символів. Попросили б місцевих художників відновити кілька відпавших смальтинок і залишили б її. Це було б благородне діло! Але ні. Чорний лист вагонки, виявляється, кращий...» — додала вона.
Дослідниця також назвала ідею створення нової мозаїки невтішною:
«Серйозно? На цій мозаїці були зображені студенти, і не просто так. Усередині мозаїки є індуска в національному вбранні. Мозаїка знаходиться в районі медичного інституту, де традиційно велика частка студентів — іноземці. І це теж історія! Історія Вінниці, зображена прямо на фасаді».
Унікальна мозаїка з коштовної смальти
Як також писав Дмитро Соловйов, архітектурний фотограф, письменник та екскурсовод, то ситуація зі знищенням цієї історичної спадщини почалася ще п'ять років тому.
«Нова Пошта, ви позиціонуєте себе як прогресивний та відповідальний бренд, але ваш підхід до історичної спадщини схожий на підхід вашого сусіда по Дзюби, 4 стрип-клубу «Мілорд». П'ять років тому вони знищили першу частину цього мозаїчного диптиху!» — писав у Instagram Дмитро.
З допису чоловіка стало відомо, що мозаїка «Мир» була включена в історико-мистецький нарис «Мозаїки Вінниці», виданий Департаментом культури Вінниці у 2022 році.
Крім того, 10 грудня цього року консультативна рада при управлінні архітектури Вінницької області за підтримки науковців та громадських активістів номінувала цю мозаїку, разом із 44 іншими, на отримання статусу щойно виявлених пам'яток монументального мистецтва.
Тобто вона мала стати офіційною пам'яткою! І, як пише Дмитро Соловйов, власники знали про це.
«Я звернувся до вінницького історика, директора Музею Вінниці Олександра Федоришена. Він розповів, що влітку Департамент архітектури та містобудування Вінниці офіційними листами повідомив усіх власників будівель із мозаїками про те, що ведеться робота з присвоєння їм статусу пам'яток, і наголосив на цінності мозаїк», — зазначає чоловік.
Реакція міської влади
Журналістка «20 хвилин» зв’язалася з головним архітектором Вінниці Євгенієм Совінським, який прокоментував ситуацію:
— Бюро охорони культурної спадщини (БОКС) уже довело до відома власника й орендаря приміщення інформацію про відповідальність за вчинені дії. Наразі власник консультується з майстрами художнього комбінату щодо процесу повернення мозаїки до фасадної композиції будівлі, — зазначив Євгеній Совінський.
Читайте також:
Яким був вокзал Вінниці у 1940 році до того, як його підірвали німці
Вежа Артинова отримала «друге життя» у цифровому форматі
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
Чого воно варте?
Спогади совдепії