— Потрібно дослідити ті точки, про які ми вже знаємо, — каже Сергій Царенко. Екс-головний архітектор області пропонує робити як і масштабне, так і точкове дослідження підземного міста

У хабі «Місто змістів», 5 вересня, провели обговорення «Вінницькі підземелля: діагноз та рецепти лікування». Його учасниками стали історики, краєзнавці, науковці, представники релігійних громад, щоб спільно розробити дорожню карту щодо того, що робити із вінницькими підземними ходами.

Катакомб у Вінниці не існує

Дослідники пов’язують появу підземних комунікацій у Вінниці з будівництвом комплексів єзуїтського, домініканського та капуцинського монастирів у першій половині 18 сторіччя. Їх застосування було різноманітним, але головними були оборонно-фортифікаційні, господарські та санітарні функції.

— Беззаперечним є той факт, що підземна Вінниця існує. Перша повноцінна згадка про існування підземель є в літописі капуцинського монастиря, і датується 1786 роком. Це якраз спогади про ініціативу старости Часновського про будівництво такого підземного каналу, — каже керівник КП «Центр історії Вінниці» Олександр Федоришен. — Але підземна Вінниця — це не катакомби. Бо в археологічному аспекті катакомби — це місце поховань, у геологічному — шахти після видобутку вапняку. Такого у Вінниці не було.

Протягом 19-20 сторіччя міські підземні комунікації занепадали, частина з них облаштовувалась для господарських потреб. 

— На ходах будували підвали, щоб зберігати продукти. І до того ж, у ходи зливали нечистоти. Бо каналізація у Вінниці з’явилася через кілька десятиліть після появи водогону, — каже історик Тетяна Кароєва.

Досі ґрунтовного наукового аналізу про підземелля Вінниці не здійснено. Хоча Федоришен зазначав, що були спроби в 60-х роках і 2006-му проводити дослідження, але підземеллю так і не надано охоронного статусу пам’ятки.

Недешеве дослідження

Депутатка Ганна Давиденко казала, що для того, щоб зберегти підземелля потрібно припинити неконтрольовану забудову центру Вінниці.

— Усі знають, що щось існує під землею. А по факту — нічого не відбувається. Поки ми з вами обговорюємо, центр міста забудовують. При проведенні будівельних робіт, на жаль, часто не дотримуються законодавства України та руйнують виявлені підземні пам'ятки. Оскільки дослідження та збереження катакомб — це коштовна справа. Легше знищити. Тому з цим потрібно щось негайно роботи: бо ще 2-3 роки та не буде що зберігати. Пропоную створити об'єкт культурної спадщини в центрі «Вінниця підземна», яка може стати родзинкою нашого міста, — каже Давиденко.

Натомість завідувач відділу охорони культурної спадщини управління культури Вінницької ОДА Михайло Потупчик зазначив, що дослідження перед будівництвом в історичному центрі Вінниці ведуться, оскільки без них не дають дозволу на початок будівництва.

Це підтвердив співвласник ділянки біля гімназії №17, де нещодавно виявили підземелля, депутат міськради Андрій Очеретний:

— У центральній частині міста завжди потрібно проводити дослідження. Робота археологів коштувала мені 231 тисяча гривень. При тому, що площа ділянки — три сотки. А тепер уявіть скільки коштуватиме археологія всього центру Вінниці? При тому що його площа…

— 530 гектарів, — каже в.о. головного архітектора міста Євген Совінський.

Совінський казав, що цього року почнуть працювати над змінами в історико-архітектурному опорному плані. А у старому документі не позначені вінницькі підземелля взагалі. Чиновник зазначив, що фахівці наразі вже працюють над новою «Програмою містобудівної документації». У проект програми, яку буде винесено на сесію міської ради, буде включено заходи щодо дослідження підземної Вінниці.

Розвивати те, що маємо

Говорили на зустрічі й про те, як можна застосувати підземелля. Зокрема, настоятель костелу Діви Марії Ангельської Костянтин Морозов каже, що зберегти і розвивати потрібно те, що вже виявлено: 

— Туристам не потрібно ходити по десяти кілометрів підземеллями, адже їм стає не цікаво. Важливо збереження «точкове», не потрібно розкопувати всю Вінницю і повертати її до 16-17 століття, потрібно насамперед зберегти те, що є, та зробити це доступним, — каже Морозов. 

Підземелля під костелом Діви Марії Ангельської

Зокрема, під їхнім костелом є частина підземної Вінниці, яка відкрита для туристів. Ще однією частиною мережі вінницьких «катакомб» може стати провалля у Краєзнавчому музеї, яке утворилося в 2010 році.

— Ми підсилили приміщення, маємо проект на музеєфікацію під назвою «Золоті сутерени». Після ремонту цього підвального приміщення, яке є посередині нашої експозиційної зали, там буде виставлятися колекція сарматського золота, яка зараз зберігається у наших фондах, — каже директор музею Катерина Висоцька.

Єзуїтські підвали у Краєзнавчому музеї

При тому науковці та чиновники зійшлися на думці, що мати старовинні підземелля може бути вигідно бізнесу, оскільки такі місця з гарною легендою та піар-кампанією можуть стати «магнітом» для відвідувачів.

Які результати обговорення

Протягом 2,5 годин учасники круглого столу дійшли висновку, що розбіжностей у думках щодо долі вінницьких підземель вони не мають.

— Головним результатом цього круглого столу є те, що ця тема виринула назовні, існує питання фахового дослідження, збереження і шляхів для цього. Наприклад, прозвучала чудова ідея про повноцінний план поступових багаторічних археологічних досліджень, розділені на практичну наукову археологію і на рятівну археологію, це було б дуже добре.

Наукова спільнота готова продовжувати роботу з місцевими мешканцями, підтримуючи громадські ініціативи і підготувати найближчим часом проміжне видання, точку відліку інформації що ми наразі знаємо про вінницькі підземелля, які є міфи, якими може користуватися туризм і рухатися далі, — підбив підсумки Олександр Федоришен.

Нагадаємо, підземні ходи біля гімназії №17 виявилися залишками підвалів

Раніше «20хвилин» вже описувало історію вінницьких підземель. Її можна прочитати у матеріалах:

• «Поховані» під Соборною. Історія вінницьких катакомб, від якої соромно
• «Похований» будинок, ЗІЛ та стрій кубанських козаків. Історія підземель Соборною