У хабі «Місто змістів», 5 вересня, провели обговорення «Вінницькі підземелля: діагноз та рецепти лікування». Його учасниками стали історики, краєзнавці, науковці, представники релігійних громад, щоб спільно розробити дорожню карту щодо того, що робити із вінницькими підземними ходами.
Дослідники пов’язують появу підземних комунікацій у Вінниці з будівництвом комплексів єзуїтського, домініканського та капуцинського монастирів у першій половині 18 сторіччя. Їх застосування було різноманітним, але головними були оборонно-фортифікаційні, господарські та санітарні функції.
— Беззаперечним є той факт, що підземна Вінниця існує. Перша повноцінна згадка про існування підземель є в літописі капуцинського монастиря, і датується 1786 роком. Це якраз спогади про ініціативу старости Часновського про будівництво такого підземного каналу, — каже керівник КП «Центр історії Вінниці» Олександр Федоришен. — Але підземна Вінниця — це не катакомби. Бо в археологічному аспекті катакомби — це місце поховань, у геологічному — шахти після видобутку вапняку. Такого у Вінниці не було.
Протягом 19-20 сторіччя міські підземні комунікації занепадали, частина з них облаштовувалась для господарських потреб.
— На ходах будували підвали, щоб зберігати продукти. І до того ж, у ходи зливали нечистоти. Бо каналізація у Вінниці з’явилася через кілька десятиліть після появи водогону, — каже історик Тетяна Кароєва.
Досі ґрунтовного наукового аналізу про підземелля Вінниці не здійснено. Хоча Федоришен зазначав, що були спроби в 60-х роках і 2006-му проводити дослідження, але підземеллю так і не надано охоронного статусу пам’ятки.
Депутатка Ганна Давиденко казала, що для того, щоб зберегти підземелля потрібно припинити неконтрольовану забудову центру Вінниці.
— Усі знають, що щось існує під землею. А по факту — нічого не відбувається. Поки ми з вами обговорюємо, центр міста забудовують. При проведенні будівельних робіт, на жаль, часто не дотримуються законодавства України та руйнують виявлені підземні пам'ятки. Оскільки дослідження та збереження катакомб — це коштовна справа. Легше знищити. Тому з цим потрібно щось негайно роботи: бо ще 2-3 роки та не буде що зберігати. Пропоную створити об'єкт культурної спадщини в центрі «Вінниця підземна», яка може стати родзинкою нашого міста, — каже Давиденко.
Натомість завідувач відділу охорони культурної спадщини управління культури Вінницької ОДА Михайло Потупчик зазначив, що дослідження перед будівництвом в історичному центрі Вінниці ведуться, оскільки без них не дають дозволу на початок будівництва.
Це підтвердив співвласник ділянки біля гімназії №17, де нещодавно виявили підземелля, депутат міськради Андрій Очеретний:
— У центральній частині міста завжди потрібно проводити дослідження. Робота археологів коштувала мені 231 тисяча гривень. При тому, що площа ділянки — три сотки. А тепер уявіть скільки коштуватиме археологія всього центру Вінниці? При тому що його площа…
— 530 гектарів, — каже в.о. головного архітектора міста Євген Совінський.
Совінський казав, що цього року почнуть працювати над змінами в історико-архітектурному опорному плані. А у старому документі не позначені вінницькі підземелля взагалі. Чиновник зазначив, що фахівці наразі вже працюють над новою «Програмою містобудівної документації». У проект програми, яку буде винесено на сесію міської ради, буде включено заходи щодо дослідження підземної Вінниці.
Говорили на зустрічі й про те, як можна застосувати підземелля. Зокрема, настоятель костелу Діви Марії Ангельської Костянтин Морозов каже, що зберегти і розвивати потрібно те, що вже виявлено:
— Туристам не потрібно ходити по десяти кілометрів підземеллями, адже їм стає не цікаво. Важливо збереження «точкове», не потрібно розкопувати всю Вінницю і повертати її до 16-17 століття, потрібно насамперед зберегти те, що є, та зробити це доступним, — каже Морозов.
Підземелля під костелом Діви Марії Ангельської
Зокрема, під їхнім костелом є частина підземної Вінниці, яка відкрита для туристів. Ще однією частиною мережі вінницьких «катакомб» може стати провалля у Краєзнавчому музеї, яке утворилося в 2010 році.
— Ми підсилили приміщення, маємо проект на музеєфікацію під назвою «Золоті сутерени». Після ремонту цього підвального приміщення, яке є посередині нашої експозиційної зали, там буде виставлятися колекція сарматського золота, яка зараз зберігається у наших фондах, — каже директор музею Катерина Висоцька.
Єзуїтські підвали у Краєзнавчому музеї
При тому науковці та чиновники зійшлися на думці, що мати старовинні підземелля може бути вигідно бізнесу, оскільки такі місця з гарною легендою та піар-кампанією можуть стати «магнітом» для відвідувачів.
Протягом 2,5 годин учасники круглого столу дійшли висновку, що розбіжностей у думках щодо долі вінницьких підземель вони не мають.
— Головним результатом цього круглого столу є те, що ця тема виринула назовні, існує питання фахового дослідження, збереження і шляхів для цього. Наприклад, прозвучала чудова ідея про повноцінний план поступових багаторічних археологічних досліджень, розділені на практичну наукову археологію і на рятівну археологію, це було б дуже добре.
Наукова спільнота готова продовжувати роботу з місцевими мешканцями, підтримуючи громадські ініціативи і підготувати найближчим часом проміжне видання, точку відліку інформації що ми наразі знаємо про вінницькі підземелля, які є міфи, якими може користуватися туризм і рухатися далі, — підбив підсумки Олександр Федоришен.
Нагадаємо, підземні ходи біля гімназії №17 виявилися залишками підвалів
Раніше «20хвилин» вже описувало історію вінницьких підземель. Її можна прочитати у матеріалах:
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер