Назад у минуле. Показуємо, як змінилася Вінниця за 230 років

Валерій ЧУДНОВСЬКИЙ

Пропонуємо вам віртуальну екскурсію минулим Вінниці.
У мережі знайшли сервіс, на якому можна порівняти старі мапи міста з актуальними Google-знімками.
Наша подорож буде пролягати крізь сторіччя: від 1796 року до кінця 20 століття.
Вам точно буде цікаво наочно побачити трансформацію різних районів і околиць Вінниці.

На порталі Oldmaps.com.ua опубліковані інтерактивні мапи міст України. Тут старі мапи різноманітних місць співставляюють з актуальними Google-мапами.

Серед інтерактивних «путівників» є й Вінниця. Його створив Євген Ушаков, якому з матеріалами допомогав Музей Вінниці. Тож гайда в подорож минулим.

Повітове містечко на кілька дворів

Найстаріша мапа, що є на сервісі Oldmaps, датована 1796 роком. На ній намальована лише територія нинішнього центру Вінниці. Можна розгледіти Домініканський костел (нині Спасо-Преображенський храм) та костел капуцинів. Всю іншу територію займає житлова забудова.

А що цікаво, то на мапі можна побачити три мости через Південний Буг: один на тому місці, де зараз Центральний міст; другий — на острів Кемпа, де також було кілька будиночків; і третій — на Старе місто, але він проходив від сучасної вулиці Кропивницького, а не з вулиці Оводова як зараз.

Далі 1802 рік. На ній уже можна розгледіти те, що було за межами Вінниці: забудова Старого міста, Пʼятничан, Сабарова, Малих Хуторів. Сучасне Замостя в ті часи вважалося передмістям Вінниці. І там, де зараз Центральний парк, було кладовище.

Також бачимо відмінність по мостах — єдиний шляхопровід пролягав наскрізь острів Кемпа. А на Старе місто, ймовірно, була лише паромна переправа. Великий острів поблизу цього мікрорайона на мапі названий «Низменним».

Мапа 1811 року більш деталізована. З неї можна побачити, що на місці кінотеатру «росія» був базар. А в центрі Вінниці, в кварталі, де зараз будівля обласної прокуратури, був грекоросійський дівочий монастир. Ще на цій мапі можна спостерігати розбудову Садків — територія, що знаходиться між вулицями Пирогова — Скалецького та Коріатовичів. А також формування кварталів забудови Замостя.

Карта 1840 року не сильно відрізняється від попередньої. Хоча тут написані назви передмість Вінниці — Вінницькі Хутори, слобода Дубовецька (нині частина Старого міста), село Пʼятничани, Замостя. А найважливіше — у кількох кілометрах від міста є «деревня» Тяжилів, яка на той момент налічувала 23 будинки та одну вулицю.

Мапа 1845 краще деталізована. На ній навіть позначені окремі будівлі. Зокрема, в районі нинішнього готелю «Профспілковий», що на Хмельницькому шосе, був хутір Павлицького. На тому місці, де зараз Універмаг — кладовище. За Аркою Центрального парку знаходилося католицьке кладовище.

Поблизу того місця, де раніше був завод «Керамік» (нині там розбудовується житловий мікрорайон CentralPark) знаходився цегельний завод. І там, де зараз коледж архітектури та дизайну був тюремний замок. На місці кондитерської фабрики «Рошен» кілька ставків, які утворювалися водами річки Вінниччки.

Відправляємося у 20 століття

На плані 1915 року позначені уже й вулиці. Садки отримали назву Словʼянська сторона, в центрі якої була Руська площа. Всю нинішню територію мікрорайону Поділля мала у володінні лікарня для душевнохворих (нині — Ющенка).

Вінниця активно розбудовувалася: сформована територія сучасного Замостя від Центрального моста і до залізничного вокзалу.

Профілі нинішніх вулиць збігаються з тими, що склалися історично. От тільки Соборна мала назву Миколаївський проспект, а проспект Коцюбинського — Велика Олександрівська.

До Старого міста вів уже міст, який знаходиться там же, де і сучасний шляхопровід. Це була вулиця Богдана Хмельницького. А Центральний міст мав назву проїзд Корецького та пролягав все ще по території острова Кемпа. Ще цікаво, що на околицях Старого міста діяли дві каменоломні.

План Вінниці 1943 року малювали німецькі картографи. З цікавого — базар на місці Центрального ринку; сквер, де нині стадіон «Локомотив»; поява Пʼятничанського або ж Київського мосту; Пироговський шпиталь, де нині Медуніверситет. З Пʼятничан на лівий берег вів ще один міст (він починався неподалік Пʼятничанської церкви).

А в самому центрі міста — банк, комісаріат, готель Вінниця, «висота мисливця» (ймовірно найвища точка), друкарня, поштампт, кінотеатр. Головна вулиця міста стала Українським проспектом.

Карта 1949 року є першою аерофотозйомкою міста, яку робили радянські льотчики. На ній можна побачити сформований Центральний парк, торгові ряди на Калічанській площі, Старогородський міст, Сабарів, щільну забудову Старого міста.

Через Кемпу все ще пролягав Центральний міст, а на самому острові були пішохідні алейки та невелика площа та маленька пристань для човнів. Ще можна гарно роздивитися, як формувалася Київська: поблизу дороги в один ряд розташовані приватні будинки, а поряд з Водоканалом було кладовище. Тоді як Центральний ринок займав половину від тієї площі, що зараз.

План 1950-х років (точна дата невідома) вперше показує Сабарівську ГЕС. На мапі ще нанесені паромні переправи через Південний Буг, які пролягали біля існуючих мостів.

Словʼянка поступово розбудовувалася в напрямку Вишенського парку. Свій парк отримала лікарня Ющенка.

У центрі ставало все менше зелених зон: його теж активно забудовували. Розростався мікрорайон вулиці Київської, а на Пʼятничанах, в маєтку Грохольських, відкрили лікарню.

Вперше на мапі Вінниці згадується хутір Шевченка. Розростається і Тяжилів, на якому вже близько десятка вулиць з приватними будинками.

З мапи важко зрозуміти, що було частиною Вінниці, а що ні: нинішні мікрорайони тут мають примітку, що це «передмістя». До слова, цей картографічний план мав гриф «Секретно» і дивом зберігся до наших днів.

Мапа 1974 року — це вже перший супутниковий знімок Вінниці. Згадані вище мікрорайони уже повністю сформовані. Вінницькі мости пролягають там, де і зараз. Пішохідний місток вів на острів Кемпа.

Але з цього плану можна прослідкувати, як розбудовувалася, наприклад, Вишенька. Уже помітна щільна забудова багатоповерхівками в кварталах на 600-річчя. А на Космонавтів й Юності стояли лише поодинокі домівки.

Забудова Вишеньки була доволі швидкою. Адже за вісім років, на наступному супутниковому знімку 1982 року, залишилося зовсім мало вільних від багатоповерхівок клаптиків землі. На цьому ж плані можна роздивитися Вишенський парк та каскад ставків Поділля (Вишенське озеро), яке було трохи більшим, ніж зараз.

Цей знімок є останнім у нашій подорожі минулим. Роздивитися все детально ви можете на сайті oldmaps.com.ua/vinnytsia. Там же є інструкція як користуватися функціями сервісу.

Читайте також:

Села навколо Вінниці: хто і як там жив 400 років тому

Будинок князів Гедройц. Історія будинку, зведеного у Вінниці на землі поляків

Бився під Крутами, а потім «воскресив» Вінницю. Чому СРСР хотів стерти ім’я Отамановського

Подякуй журналісту гривнею