На «голому» окладі. Як вінничани будуть отримувати зарплату під час війни

• З 24 березня почали діяти зміни до трудового законодавства, які будуть чинними до завершення воєнного стану.
• Серед важливих змін: виплата зарплати може бути відтермінована через активні бойові дії, а роботодавець може зменшувати розмір зарплати на свій розсуд та змінювати місце роботи працівників.
• Ба більше, якщо співробітника відправляють у «простій», то компенсація неотриманої зарплати покладається на державу-агресора. Тобто, на росію.

Війна суттєво змінила життя в Україні. У тому числі зазнали змін й трудові відносини. Адже економіку країни потрібно було запускати заново і переводити на «рейки» оборони та підтримки роботи критичної інфраструктури.

Отож, Верховна Рада 15 березня ухвалила Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Він набув чинності 24 березня і є обов’язковим для застосування у всіх підприємствах, установ та організаціях, незалежно від форми власності.

Діятимуть нові правила у трудових відносинах — до завершення воєнного стану. Що у них цікавого? Перш за все, про виплату зарплат.

Премії й надбавки — під «ніж»

Антоніна Господаренко, фахівчиня Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги, детально розповіла про те, як в умовах війни будуть платити зарплату.

До 24 березня (прим. — дата набуття чинності закону про зміну трудових відносин) заробітна плата виплачується на умовах, визначених трудовим договором.

З 24 березня виплата зарплати може бути відтермінована у разі неможливості її виплати через ведення бойових дій до моменту відновлення діяльності підприємства.

Але роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для своєчасної її виплати працівникам. 

Також Закон визначає, що працівників не можна позбавляти доплат, надбавок, премій та інших гарантій в оплаті праці. Але якщо нарахування певних надбавок, доплат, премій гарантовано лише колективним договором, роботодавець має право з власної ініціативи зупинити дію таких положень колективного договору.

Дозволена швидка зміна умов праці

Стаття 3 Закону про трудові відносини в умовах війни встановлює дві важливі норми:

Перша — не застосовується норма «про двомісячний строк попередження працівника щодо зміни істотних умов праці». А це надає право роботодавцю, наприклад, зменшувати розмір зарплати на свій розсуд. 

Тобто, якщо раніше на роздуми працівникові давалося два місяці, то тепер рішення слід прийняти відразу: або погоджуєшся, або будеш звільненим за пунктом 6 статті 36 Кодексу законів про працю «у зв'язку з відмовою від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці» та отримати вихідну допомогу не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

Друга — на період воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за винятком переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії).

Але роботодавець має упевнитись, що така робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

Нічні зміни та оплачувані відпустки

Стаття 7 Закону визначає особливості залучення до роботи в нічний час (з 22.00 до 06.00) і не передбачає скорочення роботи на одну годину. А от особливі умови оплати праці не встановлено. Тому чинними залишаються умови, визначені в колективних договорах, і мінімальна державна гарантія — не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час (ст. 108 КЗпП).

Стаття 12 Закону визначає особливості надання щорічних та додаткових відпусток. Правила їх оплати не змінюються, як і правило виплати відпускних за три дні до початку відпустки. Але не забуваємо про статтю 10 Закону, яка дозволяє «відстрочити» виплату зарплати за відсутності можливості.

Оплату за простій має здійснити агресор

Стаття 13 Закону передбачає можливість припинення трудового договору - тимчасове звільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Однак Закон встановлює, що «відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію».

— От тільки проблема в тому, як цю норму реалізувати на практиці, — підсумовує фахівчиня Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги Антоніна Господаренко. — Зрозуміло, що в індивідуальному порядку роботодавці до агресора звертатися не будуть. Можливо, вони заявлять суми до відшкодування, а останні будуть задоволені шляхом репарацій на користь України. У будь-якому разі це буде можливо після перемоги. А тим часом працівники не зможуть розраховувати на виплати від роботодавця.

Інші важливі нюанси

Юридична група LCW наводить інші новації трудового законодавства під час війни. Серед важливих змін:

• працівник може розірвати трудовий договір без двотижневого строку попередження та відпрацювання;  
• з ініціативи роботодавця допускається звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності та під час перебування у відпустці. Виняток – відпустка у зв’язку з вагітністю, пологами чи доглядом за дитиною; 
• роботодавець може надати працівнику відпуску без збереження зарплати на необмежений термін; 
• робочий тиждень може становити 60 годин: 6 робочих днів по 10 годин. Однак допускається й залишення 40-годинного робочого тижню, як це було в мирний час;
• працівникам, які залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, роботодавець має право відмовити у наданні відпустки. Виняток – декрет для жінок.

Читайте також:

Мало клієнтів, але зарплату поки платять. Як війна змінила умови роботи у вінничан

Податкові канікули та зниження ПДВ. Бізнесу на час війни дають максимальну свободу

Допомагають пенсіонерам, лікарям і не тільки. Вінничани створили спільноту волонтерів-кур'єрів

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.