Мобілізовані тепер без зарплати на старій роботі. І ще чотири зміни нового закону про працю

• Закон «Про оптимізацію трудових відносин» почав діяти з 19 липня. Так, роботодавцям дозволили не нараховувати середній заробіток мобілізованим до війська працівникам.
• Верховна Рада розширила список підстав для звільнення, серед яких з’явилося «припинення трудового договору через відсутність роботи».
• Дрібних змін багато. Ми розповідаємо про п’ять основних новацій трудового законодавства.

Верховна Рада ухвалила закон № 2352-ІХ, який отримав неофіційну назву закон «Про оптимізацію трудових відносин». Він вносить зміни й до трудового законодавства, і до першого трудового закону, який був ухвалений на початку повномасштабної війни №2136, і до інших нормативних актів у сфері праці.

— Відверто кажучи, його прийняття було очікуваним, — розповідає у своєму влозі юристка Оксана Кучерова. — Ані Кодекс законів про працю, ані інші «мирні» нормативні акти в цій сфері не були пристосовані до умов воєнного стану. А вже прийнятий воєнно-трудовий закон №2136 містив лише базові правила трудових взаємовідносин і не повністю відповідав усім потреба на практиці.

Отож, закон вже опублікований в офіційному виданні парламенту Голос України, і його норми почали діяти з 19 липня. Що саме він змінив у трудових відносинах?

Зміни для мобілізованих працівників

Новий закон вносить зміни до частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю, а саме скасовує обов'язок роботодавця зберігати середній заробіток за працівниками на час їхньої військової служби. 

Але за мобілізованими працівниками роботодавець все ще повинен зберігати їхнє робоче місце та посаду. От тільки добровольців ТрО зміна щодо скасування нарахування заробітку не стосується, зауважили в команді експертів MCFR Кадри.

До слова, норму про скасування виплати заробітку, наразі хочуть оскаржити через петицію до президента України.

«Виплата зарплати за основним місцем роботи для багатьох хлопців, які виконують бойові завдання та захищають нашу країну — це єдиний вид доходу на утримання їх родин. Також це єдині кошти на існування, бо багато з мобілізованих не отримують зарплату як військовослужбовці ЗСУ, або отримують її не в повному обсязі. Прошу звернути на це увагу», — зазначила авторка петиції Ольга Шахова.

Підтримати її звернення можна ТУТ.

Уточнили правила шестиденного робочого тижня

Законодавець уточнив тривалість робочого часу: для працівників на об’єктах критичної інфраструктури — в оборонній сфері, у сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо — він може буди збільшений до 60 годин на тиждень. А працівникам, які за законодавством мають право на скорочену тривалість робочого часу — не більше 40 годин на тиждень.

До того ж рішення про переведення працівників критичної інфраструктури на шестиденний робочий тиждень тепер приймає виключно роботодавець. Раніше на це потрібен був дозвіл військово-цивільної адміністрації.

Нові підстави для звільнення

Так, з ініціативи роботодавця, тепер можна буде звільняти працівника «у зв'язку з неможливістю забезпечення працівника роботою, яка визначена трудовим договором»; «у зв'язку зі знищенням або відсутністю виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій».

— Проте таке звільнення вимагає дотримання певної процедури. І головне — виплати вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку цього працівника, — зауважила юристка Оксана Кучерова.

Окрім того, в законодавстві прописали ще дві нових причини для звільнення:

• Звільнення у зв'язку з відсутністю на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
• Припинення трудового договору у зв'язку зі смертю/визнання безвісти зниклим/оголошення померлим працівника

Такі ж підстави діють й для роботодавців з-поміж ФОПів.

Зміни у правилах надання відпустки

Попередній воєнно-трудовий закон передбачав, що працівник має право на оплачувану 24-денну основну відпустку. Ця норма тепер уточнена. Мовляв, якщо у працівника є більше днів невикористаної відпустки, то отримати їх він може за рішення роботодавця. А якщо людині відмовлять у відпустці понад 24 календарних днів, то невикористана частина відпустки переноситься на період після скасування або припинення воєнного стану.

І ще скасовано право працівника перевести грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічної відпустки на інше підприємство, установу чи організацію. Тобто, на нове місце роботи цієї людини.

— Тож роботодавцю потрібно виплачувати працівникові компенсацію за невикористану відпустку в будь-якому разі. Навіть у разі звільнення за переведенням, — прокоментувала юристка Оксана Кучерова.

Та наостанок в цьому пункті — змінено строк виплати відпускних. Нова норма закону звучить так: «зарплата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором».

Раніше законодавством було встановлено, що виплата відпускних відбувається за три до початку оплачуваної відпустки.

Уточнили правила призупинення трудового договору

З воєнним станом у законодавстві з’явилася норма «призупинення трудових відносин». Це не є звільненням з роботи, а тимчасовим призупиненням виконання цієї роботи працівником за домовленістю з роботодавцем.

Новий закон уточнив правила призупинення дії трудового договору: зокрема, встановлено обов'язок повідомляти працівника про скасування дії призупинення за десять календарних днів, аби людина після цього строку приступила до виконання роботи. І ще встановлено вимоги до наказу про призупинення, яке не може бути прихованим покаранням. Та також передбачено право працівника оскаржити такий наказ до Держпраці.

А от дрібних змін, який вносить закон у трудове законодавство, є ще більше. Бо документ займає 14 сторінок друкованого тексту. З повним текстом можна ознайомитись ТУТ.

Профспілки — проти!

Після набуття чинності нового трудового закону, Федерація профспілок України опублікувала заяву до парламенту, що такі зміни у законах про працю — «це підступний удар в спину трудящим».

«Наслідки такого парламентського рішення не складно спрогнозувати: масове порушення прав працівників, їх безконтрольні звільнення, зростальне безробіття та вимушений від’їзд найбільш кваліфікованих і економічно активних працівників з України. Під загрозою опиняться кадрове забезпечення реформ, розвиток економіки і подальші євроінтеграційні кроки української держави. Буде підірвано спроможність набуття членства України в ЄС», — спрогнозували у Федерації профспілок. 

У цій організації закликають президента України Володимира Зеленського накласти вето на прийнятий закон № 2352-ІХ, аби захистити конституційні права на працю громадян.

Раніше, нагадаємо, ми розповідали, які зміни приніс перший трудовий закон, ухвалений під час війни з росією.

Читайте також:

Дають гроші на бізнес, які можна не повертати. Хто, як і скільки може отримати?

«Покажуть дорогу незрячим». UBC Group планує співпрацю з виробничим підприємством УТОС

«Треба впевнено йти вперед». Історії переселенок, які працевлаштувалися в Вінниці

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.