«Коли бачиш сивину на скронях дітей — хочеться кричати». Біженки знайшли вінницьку рятівницю

«Коли бачиш сивину на скронях дітей — хочеться кричати». Біженки знайшли вінницьку рятівницю
Фото ілюстративне
  • Розповідаємо невигадану історію, про війну і справжніх людей.
  • Про неї дізналися в дописі одного з вінницьких пабліків у Фейсбуці.

«Здрастуйте шановні вінничани! Допоможіть знайти контакти однієї жінки, будь ласка!» — такими словами починається допис в одному з вінницьких пабліків у Фейсбуці.

Автор публікації — Ольга Александрова із міста Сум. Вона розповіла, як тікала з дитиною від війни до кордону. Розказала, що з донькою у Вінниці були проїздом 26 березня, і яке пекло їх спіткало в рідному місті.

На жаль, зв'язку з жінкою поки немає, оскільки вона тепер знаходиться з донькою за кордоном, а з гаджетів має лише старенький телефон. Проте, своєю історією все ж поділилася, оскільки мала знайти свою рятівницю...

Відео дня

«Виїхали з пекла, на який перетворює наше життя руська орда, — продовжує свій допис Ольга. — В наш будинок попала ракета,ми залишилися без нічого взагалі. Моя дитина майже три дні була під обваленим домом, але чудо є…її витягли».

«Плакала над моєю Анею»

Ользі з дочкою Анею надали притулок вінничани, за що вона їм щиро вдячна. У дівчат не було ні телефону, нічого взагалі не було. Дісталися до Вінниці, в чому були одягнені і в поганому фізичному стані. В матері струс мозку, в дитини — все тіло в синяках.

«Потім дочці стало важко дихати, і стало боляче в спині, — розповідає Ольга Александрова. — Нам порадили звернутися до Наташі, яка лікує спину. Працює вона біля театру, в центрі міста. Їй зателефонував чоловік, який в неї лікувався, і домовився».

Жінка в допису розповіла, що фахівець діагностувала в дівчинки зламані ребра,і направила в Обласну дитячу лікарню, де Ані зробили рентген і все необхідне.

«Вона (Наталя) дала нам свій одяг, взуття і подарувала сумку моїй дитині, а в ній ми гроші потім знайшли, — каже біженка. — Я нічого тоді зрозуміла, голова побита, я в шоці тоді була. Наталя дала мені і телефон свій, але я загубила той папірець.

Сумчанка не лише розповіла у Фейсбуці свою історію, вона захотіла знайти Наталю, щоб подякувати їй.

«Хочу їй подякувати за все! — пише жінка. — Якщо хтось знає її, підкажіть, будь ласка, її телефон, чи профіль в Фейсбуці. Але краще телефон,бо я пишу з чужого планшета, в мене звичайний, кнопочний зараз. В неї руде волосся довге, в кабінеті багато ікон і акваріум є. Вона сама така, як вогонь, енергійна і добра. Плакала над моєю Анею, як над своєю дитиною. І дуже морально нас підтримала, ми від неї вийшли як від психолога, захотілося жити знову. Дякуємо!»

Біженка Ольга пообіцяла в соцмережі, що коли повернеться, обов'язково заїде у Вінницю і знайде свою рятівницю. Попросила вінничани, які впізнали її рятівницю, написати її телефон.

«Дякую вашому місту за хороших людей. Миру всім.Слава Україні!», — такими словами завершила свій допис Ольга Александрова, який датується 4-м травня. 

«Вперше бачила дитину з сивими скронями»

Наталія Трейко, лікар-реабілітолог

Рудоволоса, як вогонь, лікар-реабілітолог Наталія Трейко не заставила довго чекати. Сотні українців зворушив даний допис, які залишили під публікацією свої коментарі. Відгукнулася і рятівниця родини з Сум.

«Дорога моя Оля... Сама вже плачу, — відповіла Наталія. — Я дуже рада, від усієї душі, що у вас все добре!!! Я не зробила нічого особливого, що вартує стільки подяки. Обов'язково чекаю на Вас і Аню до себе в гості. Бережіть себе, набирайтеся сил і здоров'я,і повертайся додому. Обіймаю».

Вдячності вінничанці Наталії Трейко від користувачів соцмережі не було меж. Героїню нашої розповіді розчулили слова вінничан.

«Я дякую вам всім за всі слова, але насправді, я нічого особливого не зробила, написала жінка. — Я знаю людей, які щодня роблять набагато більше, ніж я. І вони справжні волонтери, і Люди з великої літери». 

Також Наталія поділилася зворушливими деталями зустрічі з біженками з Сум.

«З дозволу Олі, я сподіваюся що вона не образиться, я дещо розповім. Я буду пам'ятати її дочку Аню все життя… Я вперше в житті бачила дитину (їй, здається 12-13 років), з сивими (!) скронями. В неї гематоми і синці розміром з кулак по всьому тілу були... На таке без сліз не можна дивитися... Ми маємо щодня дякувати Богу за все, за те що ми ТУТ... Бо коли бачиш війну на скронях наших дітей — хочеться кричати. Я зробила найменше, що могла зробити. Всім миру, Перемоги, сил і здоров'я».

Журналіст 20minut.ua зв'язалася з Наталією Трейко. 

— Я зробила найменше, що я могла, і не вважаю те вартим таких подяк, чесно, — відповіла лікарка. — Просто хочеться залишатися людиною навіть при таких обставинах, тяжких. Так має бути.

 

Читайте також:

Палили український стяг. Вінничанки в Італії про конфлікт з прихильниками «русского мира»

«Готова на жертви»: Оля Полякова відмовляється від виконання пісень російською мовою

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (10)
  • Валентина Горшкова

    ДУЖЕ ПОТРІБНІ КООРДИНАТИ. ДЕ ПРАЦЮЄ НАТАЛІЯ ТРЕЙКО ТА ЇЇ  НОМЕР МОБІЛЬНОГО ТЕЛЕФОНУ !
  • Larisa Bondar

    🙏🙏🙏💙💛
  • Мария Бабыч

    Бережи Вас Боже!
  • Надежда Антонюк

    🙏🙏🙏🙏🙏💙💛

keyboard_arrow_up