Дрібні акціонери змушені грати за чужими правилами

Але так сталось, що більша частина цього майна зосередилася в руках невеликої кількості людей. Багато українців - акціонери мимоволі?Багато людей, які під час загальної приватизації 90-х років продали свій майновий сертифікат і забули про його існування, насправді можуть бути акціонерами якогось підприємства. За словами директора "Подільської фондової компанії" Дмитра Дідковського, тоді досить багато людей, не бажаючи мати клопоту з майновими сертифікатами, продавали їх або просто на ринках, або користуючись послугами інвестиційних фондів. Але, за його словами, згідно із законом, у графі реєстру власників акцій, отриманих в обмін на сертифікати, мала вказуватись не назва інвестфонду, а ім'я конкретної людини.- Внаслідок цього інвестфонд фактично переставав бути власником цінних паперів, а відтак втрачав інтерес в ефективному управлінні ними. Хоча тоді існували певні схеми, за якими це можна було обійти і не вносити в реєстр власників прізвища людей. Проте багато компаній робили ці записи. Відтак люди, які свого часу позбулися сертифікатів, можуть бути власниками. Їм інколи приходять запрошення на збори акціонерів, а вони думають, що це помилка, і просто викидають їх. Насправді, якщо такий папір уже прийшов, це підтвердження того, що людина є власником акцій певного підприємства, а тому запрошення викидати не потрібно, а доцільніше поцікавитись діяльністю компанії, - сказав Дмитро Дідковський.Можливість бути власником, не підозрюючи цього, підтвердила і начальник Вінницького територіального управління державної комісії з цінних паперів і фондового ринку Галина Люблінська. Справа в тому, пояснила вона, що всі майнові сертифікати були іменними. Але з цим твердженням згодні не всі.- Ви впевнені, що саме так і було? - відреагував на розповідь про вказану проблему генеральний директор ТОВ "Фондова компанія "Рубін" Олександр Бондаренко. - На мою думку, той, хто продав сертифікати, жодного запрошення на жодні збори не отримає. Ім'я грає роль там, де людина - фізична особа - самостійно вкладає сертифікат. А інвестиційний фонд в обмін на них видає людям сертифікати фонду. У нас за законом сертифікати продавати не можна було. Хоча всі знають, що їх продавали. У Росії ваучери були вільні, і це було правильно: це власність людини: хоче - вкладає, хоче - продає. Їх купували, переводили в інвестиційні фонди і вже вкладали від імені фондів - юридичних осіб. Усі сертифікати, які вкладає юридична особа, - знеособлені. Раніше декого лякали: мовляв, продасте, а потім вам податки підуть, тому що десь вони будуть вкладені. Це все нісенітниці - ніяких податків не буде. Потрібно бути альтруїстом - умовно кажучи, купити сертифікат, піти в центр сертифікатних аукціонів, вибрати певний об'єкт, розписатись за людину, попросивши паспорт, вкласти за неї цей сертифікат. І лише тоді їй прийде запрошення на збори. Тобто я, умовно кажучи, повинен спеціально комусь зробити добру справу - дати йому грошей, а потім за нього ще й вкласти сертифікат. А на думку Дмитра Дідківського, була трохи помилковою ідея роботи інвестфондів у цілому. Вони створювались нібито для зменшення факторів ризику при операціях із цінними паперами. Вважалося, що коли вкладаєш акції в одне підприємство, воно має велику ймовірність збанкрутувати, а якщо в кілька - така ймовірність менша, і ніби надійніше. Інвестфонди збирали разом сертифікати багатьох людей і на власний розсуд вкладали їх в акції різних підприємств. Але на практиці вийшло інакше. Про "Перший інвестиційний фонд"В редакцію нашої газети надійшов лист - читачі просили розібратися з ситуацією навколо колишньої приватизації. Вони ще в 1995 році обміняли свої майнові сертифікати на цінні папери "Першого інвестиційного фонду". Але дивідендів не отримують.- Наша компанія не виплачує дивідендів. Останній раз ми робили виплати ще за 1996 рік. Але такі виплати залежать не тільки від нас. Ми, в свою чергу, залежимо від підприємств, на яких у свій час розмістили сертифікати, тобто ці підприємства не сплачують дивідендів нам, а ми - своїм клієнтам. Крім того, збори акціонерів фонду не прийняли рішення про виплату дивідендів. А якщо таке рішення буде і буде з чого робити виплати, дивіденди будуть сплачуватись. Якщо людям щось незрозуміло або вони хочуть отримати детальнішу інформацію, то хай звертаються до нас, ми можемо викупити власні сертифікати за їх номінальною вартістю, яка в сумі складає 10,5 гривень, - розповів представник "Першого інвестиційного фонду" Владислав Лимор.Для довідки: інвестиційний фонд - організація, яка надає посередницькі послуги. В період приватизації такі структури займались розміщенням сертифікатів людей, які звертались за їх послугами, в обмін на які фонд видавав власні сертифікати. "Не знаючи броду - не лізь у воду"Саме продаж дрібними акціонерами їх акцій вважає кращим виходом із ситуації начальник Вінницького територіального відділення Фонду держмайна Петро Гижко.- Щоб отримати позитивні результати, потрібно знати правила гри. А це не один збірник законів України. А наші люди хочуть нічого не робити, нічим не ризикувати й отримувати кошти, - вважає Петро Гижко. - Ті ж люди, які вклали сертифікати в акції певних підприємств самостійно чи за допомогою інвестфондів, тепер, в кращому випадку отримують незначні нарахування, в гіршому - нічого. Причина - їх частка виявилась настільки мізерною, що ніяких відчутних прибутків не приносила. Ще більше "пощастило" тим, хто вклав сертифікати в акції ще тодішніх державних промислових гігантів, більшість з яких одразу ж стали банкрутами. Хоча, звісно, були й щасливчики, які вгадали з підприємствами. Та зважаючи на те, що більшість українців далекі від тонкощів економіки й законодавства, незадоволених залишилось більше ніж тих, хто виграв.Може, щось змінитьсяМалі акціонери чекають закону "Про акціонерні товариства", який намагаються прийняти вже кілька останніх років. На думку Галини Люблінської, такий закон дав би можливість розширити права малих акціонерів. Адже людина, маючи на руках зовсім маленьку частку акцій певного підприємства, фактично не може навіть висловити свою думку. Згідно із законодавством, щоб мати змогу вносити певні пропозиції в управління підприємством, потрібно мати мінімум 10% акцій.- Щодо проекту закону, то я знаю три-чотири його варіанти. Але щоразу його розгляд, на жаль, закінчувався у профільних комітетах Верховної Ради і на саму Верховну Раду так і не виносився. Тому сьогодні всі права - за крупними акціонерами. Так склалося, що більшість диктує свої вимоги і правила гри.Як повідомив Петро Гижко, згідно із законодавством, маючи 10% акцій, їх власник може ставити запитання, 25% + одна акція - можливість блокувати прийняття певних питань, 50% + одна акція (контрольний пакет) - вирішує більшість питань, окрім ліквідації та змін серед членів установчої комісії, а 75-процентний пакет акцій дає можливість вирішувати всі питання.Довідка: Під час приватизації 90-х років на 70% майна країни були випущені приватизаційні майнові сертифікати. Інвестиційні фонди зобов'язані 90% від вилученого в результаті операцій з цінними паперами прибутку віддавати своїм вкладникам (колишнім власникам майнових сертифікатів), а 10 - залишати для власних потреб. Майнові сертифікати, які свого часу не були використані - вкладені чи продані, втратили свою майнову цінність.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.