«Дівчата, замерзаю я й тварини»: понад 30 годин чекали світла на двох вулицях Старого міста
- У шести будинках на Старому місті понад 30 годин не було світла.
- Чому енергетики не встановлять причину систематичних позапланових відключень електрики в оселях на вулиці Глинській і провулку Данила Нечая?
—У період 15-16 січня ми залишалися без електрики понад 30 годин! — розповідає Валентина Кириченко, яка проживає за адресою вулиця Глинська, 1ж. — 15 січня світло відключили о 7-й годині 25 хвилин, а включили наступного дня о 13-й голині 40 хвилин. А вже через 20 хвилин, тобто о 14-й, почалося планове відключення. Ось так загалом ми залишалися без світла понад 30 годин.
Про те, що відбувається з електропостачанням на двох вулицях Старого міста — Глинській і провулку Данила Нечая, жінка розповіла «20 хвилин»/RIA.
Наша співрозмовниця — колишня викладачка вінницьких вишів, кандидатка економічних наук, професор Міжнародної кадрової академії. Каже, можливо, те саме відбувається в інших будинках на двох названих вулицях. Але вони цього не знають: деякі будинки ще не заселені, мешканці інших виїхали за кордон.
Після включення світла воно знову зникає
—Коли включають світло після планових відключень, наші житла знову залишаються без електрики, — стверджує Валентина Кириченко. — Так відбувається щодня, починаючи з 13 січня. Відтоді ми практично без електрики. А в нас нема централізованого опалення, нема газу. Все на електриці. Нині такі будинки віднесені до об’єктів критичної інфраструктури. На жаль, ми цього не відчуваємо.
За словами співрозмовниці, восени 2025-го року у них на вулиці згорів трансформатор. Після його заміни, чи ремонту, почали виникати проблеми з електропостачанням. У морозні дні вони загострилися.
—Недалеко від нас розташований великий торговий центр, — продовжує пані Валентина. — Знаючі люди кажуть, що на цей об’єкт подається напруга 380 вольт. Через це спрацьовує автоматика захисту на лінії 220 вольт, що живить житлові будинки. Ми просили перевірити стан електромереж, перевірити, що з трансформатором, але відповіді не отримали. Зате світло продовжує зникати: включать після планових відключень, але тішимося недовго.
Після кожної такої ситуації мешканці шукають порятунку: телефонують енергетикам у Вінницькі РЕМ й обленерго, на Цілодобову варту, на «гарячі лінії» міністерства й Кабміну.
Сусід пані Валентини одного дня зробив 18 дзвінків!
Сусіди грілися в машині
Добиваємося від енергетиків пояснення на одне питання: чому після того, як відновлюють подачу світла, воно у нас знову пропадає? Продовжує Валентина Кириченко. Щоб його включили, треба довго добиватися. Одного дня її сусід зробив 18 телефонних дзвінків у різні служби, щоб дізнатися, чому зникло світло.
Жінка каже, що зазвичай світло можуть включити за 15-20 хвилин до чергового планового відключення.
За її словами, таке повторюється по три рази на день. Зазвичай диспетчер відповідає: «Чекайте, приїдуть, ви не одні». Буває, пояснюють, що ремонтні бригади спершу їдуть на виклик мешканців багатоквартирних будинків. А 15 січня ремонтна бригада взагалі не приїхала. Весь день ми були без електрики, її включили тільки 16 числа.
—16 січня дочка поїхала у диспетчерську Вінницького РЕМ, — каже пані Валентина. — Хотіла зустрітися з кимось з начальства, щоб повідомити, що напередодні у нас весь день не було світла. На жаль, їй це не вдалося. Пояснили, що керівництва нема на місці. Тоді вона пішла у диспетчерську. Після того о 13-й годині 40 хвилин включили світло. Але тільки на 20 хвилин. Бо о 14-й почалося планове відключення. Ось так загалом ми залишалися без електрики 30 з половиною годин.
Пані Валентина надіслала фото відновленого трансформаторного пункту, того самого, на якому восени сталася пожежа. Звертає увагу велика купа дротів, якими обплутана будівля. Їх неймовірно багато!
Якось у морозний день пані Валентина побачила, як сусіди сідають у свій автомобіль.
—Думала, зібралися кудись їхати, насправді вони вийшли погрітися у салоні машини, — говорить співрозмовниця. — Через деякий час повернулися у будинок,
«Діставала чотирилапих з котлованів»
Валентина Кириченко згадує, як у свій час була однією з тих, хто створював у Вінниці вищий заклад економічної освіти, нині це фінансово-економічний університет. Вона — кандидатка економічних наук, професор Міжнародної кадрової академії. Викладала економічні дисципліни у деяких інших вишах Вінниці.
Крім того, у жінки загострене почуття любові до братів наших менших. Про таких кажуть, що у них не просто добре серце, такі люди здатні на емпатію без будь-якої вигоди. За словами пані Валентини, вона створила вольєр для бездомних тварин раніше, ніж організували притулок для чотирилапих у Сабарові. Для цього придбала ділянку, перебралася з квартири у віддалену місцину на Старому місті заради догляду за бездомними тваринами. Обладнала вольєр. Тут готує харчі для собак і котів. На її думку, сухі корми шкодять їхньому здоров’ю. Нині нема можливості готувати. Змушена згодовувати сухі корми.
—Колись із котлованів будинків діставала викинутих новонароджених песиків та котів, — розповідає пані Валентина. — Їх вивозили сюди бездушні люди. Підбирала змерзлими, ледве живими. Відігрівала. Одного разу спустилася у котлован, а вилізти не могла. Стільки снігу намело! Все одно добиралася. Від траси йшла пішки. Тягнула санки з посудом з харчами. Якось один із забудовників сказав: «Вам треба орден дати за те, що так піклуєтеся про тварин». Про який орден мова? Багато людей не розуміють тих, хто опікується бездомними тваринами. Є такі, які просто ненавидять тварин. Я вважаю, хто не любить братів наших менших, той не любить Україну.
Пані Валентина згадує, як під час роботи викладачем інституту, бувало, роздавала бездомних котиків і собачок студентам. Серед них були небайдужі до чотирилапих. Забирали їх і відвозили додому в село.
—Можна довго розповідати про мої митарства з порятунком бездомних собак і котів, — продовжує пані Валентина. — Але то вже у минулому, а як бути зараз? Дуже складні часи. Без електрики неможливо приготувати харчі. Я замерзаю, а разом зі мною мої улюбленці. Накриваю їх ковдрами, але це не рятує від сильних морозів. Якось подзвонила у диспетчерську до енергетиків і кажу : «Дівчата, рятуйте, я замерзаю, але не тільки я — разом зі мною собаки й коти. Невже вам їх не жалко?».
Пункт незламності майже за п’ять кілометрів
За телефоном Цілодобової варти Валентина Кириченко поцікавилася, де знаходиться найближчий від них пункт незламності.
—Чула по радіо, що у Вінниці їх закривають, бо люди не користуються, —розповідає співрозмовниця. — А мені вкрай треба було зігрітися у той день, коли 30 годин не було світла.
Їй пояснили, що найближчий пункт незламності від вулиці Глинська знаходиться у школі №22.
—Від нас це приблизно 4-5 кілометрів, — говорить жінка. — Мені, слава Богу, вже 60 минуло. Добиратися по такій дорозі, як нині, коли сніг і слизько, можна не тільки зігрітися. Якщо впадеш… Вирішила я зайти в магазин АТБ, він поруч, попросити кип’ятку. У них, виявляється, тільки автомат на чай і каву. Окремо кип’ятку не можна взяти. Точніше, можна, але це обійдеться у майже 40 гривень. Саме стільки коштує склянка чаю. Невже ті, хто організовує пункти незламності, не можуть надати магазину чайник, аби люди могли скип’ятити для себе води? Оце вам конкретний приклад піклування про людей у холодні дні. Зате на загал розповідають, що люди у Вінниці не ходять у такі пункти, тому їх закривають.
Лист в обленерго і заява до прокуратури
Люди, які потерпають від позапланових відключень електрики на двох вулицях Старого міста, підготували листи до «Вінницяобленерго» і прокуратури.
Від керівника енергетиків області просять роз’яснити, чому ті не реагують на їхні телефонні звернення щодо позапланових відключень електрики. Про це неодноразово повідомляли по телефону диспетчерам, а також на Цілодобову варту міськради. Ставлять конкретне питання: в чому причина відсутності електрики у будинках у той час, коли світло мало б бути?
У прокуратури просять захистити їхні права. При цьому посилаються на дві статті Кримінального кодексу України (135 «Залишення в небезпеці» та 136 «Ненадання допомоги особі,я кА перебуває в небезпечному для життя стані»).
Автори звернення вважають, що винуватці мають можливість надати їм допомогу у вирішенні складного питання, але не роблять цього. Не тільки не вживають заходів, а навіть не реагують на звернення постраждалих людей.
Читайте також:
«Цей поїзд мав їхати без нас»: продовження історії про 13 хвилин людяності у Жмеринці на вокзалі
«Не заплатив жодної гривні — ні за операцію, ні за лікування»: як живе чоловік з жіночим серцем
«Мамо, Бог почув твої молитви»: яким був у дитинстві Герой України комбриг Геннадій Куций
Подякуй журналісту гривнею
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
