Дерусифікація. Ми зробили мапу з новими назвами вулиць Вінниці

Геть російське з українських вулиць / Ілюстрація: ti-ukraine.org

• У Вінниці триває дерусифікація вулиць та площ. Попередній список з понад 70 нових назв склали історики та міські чиновники. 
• Ми перенесли пропоновані назви на мапу. І тепер вінничани можуть знайти свій мікрорайон та обґрунтування кожного перейменування.

Нові назви ще неостаточні. Свої пропозиції та зауваження можете надіслати на адресу [email protected] до 25 серпня 2022 року включно (вкажіть у листі своє прізвище, ім’я, по-батькові; місце проживання, бо інакше таку пропозицію не розглянуть).

Однак, вулиці, які ми відмітили на мапі знаком з «галочкою» — вже перейменовані рішеннями сесій Вінницької міськради. Після цієї мапи ще є текст, в якому навели цікаві особливості дерусифікації у Вінниці.

Приберуть «осередок росіян»

На Кореї та П’ятничанах збираються позбутись російського імперіалістичного спадку. Ми нарахували 20 нових топонімів. Це не найбільша кількість нових назв на один вінницький район (бо, наприклад, на Старому місті аж 25 нових топонімів), але вони максимально близько одна до одної.

І замість вулиць Салтикова-Щедріна (письменник), Ціолковського (російський вчений), Бестужева (державний діяч за часів російської імперії) пропонують назвати вулиці на честь українських діячів, таких як Олена Теліга, Микола Хвильовий, Григорій Сковорода.

Хоча дещо незвично виглядає нова пропонована назва вулиці Мічуріна, що на П’ятничанах — вулиця Діонісія Міклера! Це хто такий? У обґрунтуванні читаємо, що ця людина була відомим ірландським ботаніком, ландшафтним дизайнером. Саме його, орієнтовно в 1830-х, запросили Грохольські, аби фахівець розробив парк на П’ятничанах.

Взялися і за Гагаріна, і за Пушкіна

З-поміж іншого хочем виділити проїзні у Вінниці місця, серед яких площа Гагаріна. Замість присвяти першому космонавту, площі хочуть повернути історичну назву — Каліча. Бо під цією місцевістю протікає однойменна річка, а ще до появи Універмагу тут діяв міський ринок «Каліча».

Площа 8 березня на Старому місті може стати площею Цариною. З обґрунтування перейменування читаємо: «Царина — це історична назва цієї місцевості. На українських теренах цариною традиційно називали околиці населеного пункту або вигід для худоби на околицях».

Воїнів-Інтернаціоналістів може стати вулицею Політехнічною, через те, що тут знаходиться Вінницький національний технічний університет (простими словами, Політех).

А от вулиця Пушкіна, яку тричі за останній час пропонували перейменувати самі вінничани (петиції 1, 2, 3), можуть переназвати на честь Казимира Малевича. Його ви, скоріш за все, знаєте як художника, який намалював чорний квадрат. Але в його біографії прослідковується і «вінницький слід»:

«У 1883–1889 роках Казимир Малевич проживав у селі Моївка, що на Вінниччині, де його батько працював інженером на місцевому цукровому заводі. Саме тут у нього сформувалось прагнення стати художником через захоплення розписом подільських хат. У 1920-х працював як художник кустарних промислів на Вінниччині», — йдеться в обґрунтуванні до перейменування вулиці Пушкіна.

Вчимо нові назви вулиць

Втім, деякі вінницькі вулиці вже переназвали: на весняних сесіях міської ради вулиця Московська стала вулицею Маріупольською; вулиця Маяковського — Синьоводською.

На честь захисників України у війні з росією вулицю Блока перейменували на вулицю Героїв поліції, вулицю Тимірязєва — на вулицю Захисників неба; вулицю Некрасова — Героїв Нацгвардії.

Увічнили пам’ять і про окремих героїв: вулиця Кутузова, що на Старому місті, носить ім’я Братів Котенків: Сергій Котенко – командир дев’ятого батальйону «Вінницькі скіфи». У 2014 році очолив Гайсинську райдержадміністрацію, відмовився від посади, щоб повернутися на військову службу. Учасник АТО. Олександр Котенко – учасник АТО, воював в складі батальйону «Айдар». Обидва, на жаль, загинули в бою з російськими окупантами ще в березні 2022 року.

Ще одна вулиця, що носила ім’я російського воєначальника Суворова — тепер називається вулицею Миколи Стаховського. Першого керівника дипломатичної місії Української народної республіки у Великобританії, який тривалий час жив і працював у Вінниці, тимчасовій столиці УНР.

Парку Дружби народів повернули його історичну назву «Вишенській». До слова, у Вінниці ще з осені 2020 року немає Центрального парку Горького — він тепер називається Центральним парком імені Миколи Леонтовича.

Вулиця Ватутіна, що на Тяжилові, зараз має ім’я Левка Лук’яненка — знаного на увесь світ українця, громадського та політичного діяча, учасника визвольного руху та борця за Незалежність України у 20 сторіччі.

І вулиця Валентини Терешкової, що на Вінницьких Хуторах, отримала нову назву — тепер це вулиця Тетяни Кошиць — вінничанки, громадської діячки, співачки, диригентки, яка популяризувала у світі мелодію Леонтовича «Щедрик».

Раніше, нагадаємо, ми розповіли, що через перейменування вулиць не треба міняти документи. Чому так?

Читайте також:

«Я руками, ногами й душею за зміну»: що жителі Московської думають про перейменування вулиці

«Треба, щоб все українське у нас було». Що думають вінничани про перейменування вулиць

Колонка Олександра Шемета: «‎Є вулиці центральні, а є...»

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.