Британець став перед ним на коліна. Як наш хірург здобув титул чемпіона світу з футболу!

Лікар Костянтин Куба (на знімку третій справа у другому ряду) майже сорок років оперує у лікарні Могилева-Подільського, а в футбол грає ще більше часу

• У Могилеві-Подільському пацієнтів оперує хірург — чемпіон світу з футболу.
• Про свою участь у чемпіонаті, а також, як став футболістом, лікар розповів «20 хвилин».

Костянтин Куба — завідувач хірургічного відділення Могилів-Подільської окружної лікарні. У липні він у складі команди українських медиків виборов титул чемпіона світу з футболу.

Такі змагання проводить світова медична спільнота. Щоправда, вони не для всіх медиків. Стоматологів не беруть у команди. Чим це пояснюється, треба запитувати в організаторів. Це вони прописали таку вимогу в умовах змагань.

Нинішній чемпіонат уже 27-й у своїй історії. Змагання відбувалися  у першій декаді липня в столиці Австрії Відні. У них взяли участь команди із 46 країн п’яти континентів світу. Учасників розподілили у трьох вікових категоріях: 25+, 45+ і 60+.

Українська футбольна асоціація медиків представила всі три команди.

Дві з них стали чемпіонами світу! З кубками переможців повернулися додому колективи медиків середньої і старшої вікових груп. Нагорода кращому бомбардиру чемпіонату дісталася капітану нашої команди 60+  лікарю з Тернополя Андрію Капусті, який забив на турнірі 15 м’ячів!

До речі, це він запросив нашого земляка Костянтина Кубу у команду. І не помилився.

П’ять м’ячів забив бразильцям й британцям

Костянтин Куба грав у команді 60+. На змагання їздив разом з сином:  40-річний Максим виступав за команду своєї вікової групи. Він працює лікарем в обласному онкодиспансері у Рівному. Батько виходив на поле на позиції півзахисника, у сина — амплуа захисника.

Наш земляк відзначився на чемпіонаті п’ятьма забитими м’ячами у ворота суперників. На його рахунку перший гол у дебютному матчі. Це був поєдинок з бразильцями. Команди вікової групи 60+ грали два тайми по 30 хвилин. Пан Костянтин згадує, що у першому таймі гра йшла важкувато. Тільки під кінець тайму йому вдалося забити перший м’яч. Зате у другій половині гри наші гравці зуміли продемонструвати свою перевагу над суперниками. Перемогли бразильців з розгромним рахунком — 7:0.

У півфіналі наша команда взяла гору над Аргентинцями, у фіналі — над командою Великої Британії.

Запитую співрозмовника про найбільш яскраві враження від чемпіонату.

Каже, змагання були організовані на високому рівні. Згадка про Україну звучала повсюди. Відчувалося уважне ставлення до нас від представників різних країн. В одному з випадків Костянтин Куба відчув це на собі.

— Той поєдинок ми грали з британцями, —  розповідає співрозмовник. — Це було на етапі відбіркових змагань. Зуміли перемогти суперників з великим рахунком — 6:0. Мені вдалося забити три м’ячі. З них два, як кажуть, ніби під копірку. Закінчилася гра. Ми поволі залишали поле. Раптом один з гравців британської команди підійшов до мене. Почав щось говорити, поплескувати по плечу. А далі став на коліна, руки склав на грудях.

Так колега з Великобританії засвідчив свою повагу до майстерності, яку лікар з України проявив на футбольному полі.

До речі, пізніше наші гравці зійшлися з британцями у ще одному поєдинку, уже у фіналі. Українці вдруге здобули перемогу і вибороли Кубок чемпіонів світу. По її закінченню до Костянтина Куби підійшли два гравці, один із США, другий з Канади.

—У мене на плечі були дві футболки з емблемою нашої збірної, — каже співрозмовник. — Попросили обмінятися.

Росіян дискваліфікували за обман

Ще одним проявом підтримки України стала фінансова допомога нашим командам. Для участі у чемпіонаті необхідно сплатити грошовий внесок у сумі п’ять тисяч євро. Костянтин Куба розповів, що за українські команди гроші внесли інші країни. Зробили це у складчину. Співрозмовник припускає, що це була ініціатива організаторів чемпіонату.

Дорогу і проживання учасники змагань оплачують самостійно. На відкриття і закриття турніру охочі могли придбати квиток вартістю 35-40 євро.

Запитую, чому невдало виступила наша наймолодша команда.

—У наймолодшій команді гравці мобілізаційного віку, — говорить пан Костянтин. — Дозвіл на виїзд отримали не всі, кого подавало у списках Мінохорони здоров’я. Тому не вдалося укомплектувати команду найкращими гравцями. Найпростіше у цьому плані було нам,  кому 60+. Ми мали 13 футболістів.

—Чому ж тоді у календарі чемпіонату наша команда значиться Україна/Австралія?

—Австралійці приїхали на змагання тільки утрьох, — пояснює співрозмовник. — Так само у неповному складі були медики деяких інших країн. Аби надати їм можливість вийти на поле, сформували інтернаціональні колективи. Якщо говорити про австралійців, то один з них зіграв декілька матчів, другий виходив на заміну, а третій взагалі не грав.

Незрозумілою умовою змагань залишається той факт, що не прописана участь у чемпіонаті медиків-стоматологів, принаймні мій співрозмовник не може пояснити, чим це викликано.

Зате дуже суворо карають ті країни, які дозволяють собі брати в команду «підставних» гравців. За словами пана Костянтина, у свій час до цього вдалися росіяни — випустили на поле футболіста, який не мав відношення до медицини.

—Підставних перевіряють дуже просто, — говорить пан Куба. — Є комісія, яка проводить співбесіду з тим, кого підозрює в обмані. П’ять хвилин розмови з людиною на медичну тему достатньо, аби розставити крапки над «і». Росіян дискваліфікували і після того вони не мають права брати участі у таких змаганнях.

У білому халаті і футболці під №7

Після повернення з Відня Костянтин Куба отримує вітання із здобуттям титула чемпіона світу. Телефонують пацієнти, тиснуть руку колеги. Міський голова Могилева-Подільського Геннадій Глухманюк на своїй сторінці у Фейсбуці розмістив фото лікаря: на одному знімку він у спортивній формі, на футболці видно №7, на іншому вся команда, а на третій світлині Куба у білому халаті у своєму кабінеті.

У свій час батько пана Костянтина Іван Куба працював головним лікарем. Його пам’ятають. За час його роботи збудували новий корпус лікарні.

Одного разу Костя, тоді він був учнем школи, звернувся до тата з проханням повезти його в Київ на футбол. 6 жовтня 1975 року київське «Динамо» грало матч-відповідь з мюнхенською «Баварією».

Того року кияни вибороли Кубок кубків УЄФА, а «Баварія» перемогла у Кубку чемпіонів. Команди мали визначити, кому дістанеться Суперкубок. У першій грі у Мюнхені «Динамо» виграло з рахунком 1:0. На другий матч Костя, палкий уболівальник «динамівців», просив батька дістати квитки на стадіон і поїхати з ним у столицю.

Спогади про ту поїздку дотепер тішать пана Костянтина. «Динамівці» перемогли у тому поєдинку з рахунком 2:0. Обидва м’ячі забив Олег Блохін. З вдячністю згадує батька за те, що знайшов можливість поїхати із сином, що вдалося придбати квитки, хоча зробити це було непросто.

Зберігає статтю про гол у ворота Рудакова

Костянтин Куба грає у футбол з дитинства. Під час навчання у Чернівецькому медичному інституті виступав за університетську команду. Виходив на поле також у складі колективу селища Лужани. Нижче п’ятого місця у турнірній таблиці сільська команда не опускалася.

Одного разу лужанці запросили до себе ветеранів київського «Динамо». Ті погодилися приїхати у Лужани і зіграти товариський поєдинок з місцевою командою. Мало не все село зійшлося на стадіон — підтримати своїх футболістів, побачити динамівських «зірок». За «Динамо» грали Йожеф Сабо, Віталій Хмельницький, інші відомі гравці, ворота захищав Євген Рудаков.

Під час гри тодішній студент Костянтин Куба забив м’яч у ворота легенди «Динамо» Євгена Рудакова. Стадіон вибухнув оваціями на адресу Костянтина.

Потім газети писали, як студент забив гол маститому голкіперу.

—Одну з тих газет дотепер зберігаю, — каже Костянтин Куба. — Гарний спогад про студентську молодість і моє захоплення футболом.

Нині пан Костянтин тренується у колі молодих футболістів. Каже, таких, як він, виходять на майданчик тільки двоє. Разом з ним у футбол грає колишній голова Могилів-Подільської адміністрації Микола Гоцуляк. Куба бере участь у змаганнях, футболісти знають один одного, ось так інформація про нього дійшла до капітана збірної лікарів України Андрія Капусти. Він і запросив нашого земляка до команди.

Куба вдячний керівництву лікарні за те, що з розумінням поставилися до пропозиції відпустити на чемпіонат світу. Насправді звернення було від Мінохорони здоров’я, але йому відомо, що у деяких лікарнях інших областей не відпустили колег.

—У нас у хірургічному відділенні нині 11 лікарів, — говорить пан Костянтин. — Це не те, що раніше, коли у штаті було тільки четверо хірургів. Тому моя тимчасова відсутність не позначилася на роботі відділення. 

Два особливі уболівальники — титулований лікар і внук

На стадіон у Відні, де проходив чемпіонат світу серед медиків, уболівати за нашу команду приходив знаний у світі лікар-кріохірург доктор медичних наук, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, Микола Корпан. Він з 1995 року проживає у столиці Австрії. Створив клініку кріохірургії. До речі, у 2004 році у ній лікував нашого тодішнього главу держави Віктора Ющенка.  Австрійці нагородили нашого земляка «Золотим хрестом» за досягнення в галузі медичної науки, він удостоєний низки інших почесних відзнак різних країн світу.

—Кожному з нашої команди Микола Корпан потиснув руку, нам було дуже приємно спілкуватися з таким видатним колегою, — розповідає Костянтин Куба. — Враження від такої зустрічі залишаться назавжди.

Ще одним палким уболівальником за команду дідуся був внук, семирічний син Максима. З початком великої війни хлопчик разом з мамою переїхали до Німеччини. На час чемпіонату прибули до Відня, де зустрілися з батьком і дідусем. Звичайно, підтримка такого уболівальника надихала дідуся у кожному матчі. Обійняти внука, якого давно не бачив, тішитися спілкуванням у колі сина й невістки — щасливі хвилини! Що відчував тоді,  словами не передати!

Читайте також:

«У вас тут клондайк для фотографів». 50 років ходить пішки по світу сучасний Сковорода

Щоб відновити паломництво хасидів: на Вінниччині планують реконструювати стародавню синагогу

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.