Бізнес на пір’ї

Про те, що у Корделівці є пункт приймання пір’я, видно навіть з київської траси. Заготівельник Павло Маркітан каже, що цей щит він сам встановлював. І текст сам писав, і пір’я намалював «не гірше, як у Пушкіна». - Але, - махає рукою пан Павло, - баби, то таке радіо, що й без «опознаватєльних знаків» знайдуть тебе. Всі знають, що пір’я треба везти в Корделівку. Стоять уже з самого ранку. Чи були сьогодні? Так зараз же не сезон. Приїжджали лише цигани. Для них сезон круглий рік. Де вони його беруть, я не питаю, а вони не кажуть. Але з ними важко. Циган дивиться в очі і думає, як тебе обдурити. Я через них навіть стола переставив так, щоб усе було під контролем. Одного разу так мені зуби заговорює, а тим часом рукою підтягує до себе мій же мішок. Тоді давай доказувати, що це він його привіз. Добре, що з другого боку мішок був розрізаний. Як же ти віз у ньому пір’я, питаю, якщо мішок дірявий? Сезон на пір’я почнеться тоді, коли ставки й річки замерзнуть. Гуси підуть на стійло, тоді їх і почнуть потрошити. А зараз тільки „треніровка”, продовжує пан Павло. На качках руку набивають. Оце студенти їдуть у свої інститути, то їм треба ж качку дати в дорогу. В гусей ще пір’я не закріпилося, вони ще вдягнуті в «палки», це основа для пір’я. То їх поки не зачіпають. А під зиму прийде і їх час. Бізнесом на пір’ї пан Павло зайнявся тоді, коли залишився без роботи. - «Посунули» мене з комбікормового, то я найнявся шофером у фірму з Сум, вона заготовляла у нас в області пір’я. Спочатку возив їм, а тоді взявся сам заготовляти. Вони тепер машину звідти присилають, коли є за чим. Пункт приймання «нарядів» із курей, качок та гусей знаходиться у підвальному приміщенні будинку сільради. Так що з пір’я має якусь копійку і громада Корделівки. Прибиральниця сільради пані Людмила каже, що це дуже зручно, коли навіть за пір’я можна виручити деяку суму грошей. «Раніше було, - каже жінка, - гайда, та й викинеш куди-небудь пір’я. Ще й думай, куди саме його винести. А тепер – красота, неси до Павла, він все забере.» Пані Людмила каже, що за кілограм гусячого пір’я заготівельник платить 35 гривень. Із качок і курей воно коштує дешевше. Але навіть гривня і та на дорозі не валяється. А баби вдома без діла сидять, то їм хочеться на старості що-небудь заробити. На заготпункті беруть навіть старе пір’я – з подушок, перин… За нього плата ще менша.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.