«Батьків сніп був тугенький, а мамин — тендітний»: жнива у полі і в спогадах
- Хлібороби області завершують збирання ранніх зернових — урожай щедріший, ніж торік.
- Вже намолотили понад два мільйона тонн збіжжя.
- Один з читачів розповів, як він власноруч скосив посіяне жито і згадав, яким пам’ятає жнива у дитинстві.
Ранні зернові залишилося ще зібрати на площі, що становить десять відсотків від загальної. Станом на 14 серпня аграрії намолотили понад два мільйони тонн зерна на площі майже 90 відсотків. Середня урожайність з гектара становить 59,3 центнера, це на 1,6 ц/га більше минулорічного показника.
Найкраще вродила озима пшениця
Озима пшениця вродила найкраще. З одного гектара намолочують 63,2 центнера, що вище торішнього показника на 2,6 ц/га. Загалом зерна озимої пшениці маємо1,6 мільйона тонн. Це те зерно, з якого випікають хліб. .
Ярий ячмінь і яра пшениця теж тішать урожайністю. Ярий ячмінь зібрали на площі 90% із середньою урожайністю 47,9 ц/га, це на 2,2 ц/га більше торішнього показника. Яру пшеницю обмолотили на 71% від загальної площі. На круг виходить по 45,2 ц/га.
Ярий ріпак обмолочено на всій площі. Ця культура також дала кращий результат у порівнянні з минулорічним показником. Загалом маємо 556 тисяч тонн насіння цієї культури. Таку інформацію розмістив на своїй сторінці у Фейсбуці обласний департамент агропромислового розвитку.
Жнивна пора навіває для багатьох спогади дитинства. Це стосується тих, хто виріс у селі і вже змалку бачив, як збирають хліб, як з поля на тік машини перевозять збіжжя, пам’ятають запах скошеної стерні. Яка ж вона колюча, якщо ступити босоніж!
Тішить врожай, але не ціни
Врожай ранніх зернових, як уже йшлося вище, тішить аграріїв: майже всі культури вродили краще, ніж торік. Уже намолотили збіжжя ранні понад два мільйони тонн. Тим часом комбайни ще працюють на полях. Отож, вал ранніх зернових також перевищить показник 2025-го.
Тим часом ціни на зерно засмучують хліборобів. Вони вкарй низькі. За словами агронома одного з господарств, нині за тонну зерна пропонують не більше семи тисяч гривень. У фермерів готові купувати ще дешевше. Чому так? Бо у них менші обсяги, ніж у холдингів. Про це розповів журналісту "20 хвилин" фермер з села Махнівка колишнього Козятинського району.
Зупинено експорт зернових через наші морські порти. Причина відома: російські агресори обстрілюють цивільні кораблі, які заходять під завантаження хлібом нового врожаю. Це одна з причин, чому "впали" ціни на зерно. І це за умови, що зросли витрати на збирання врожаю: пальне суттєво подорожчало. Ситуація дуже складна. Як все це зміниться, марно прогнозувати. Разом з тим невдовзі треба готувати поля для посіву озимих. А де кошти брати, якщо зерно не продається? Ввтім, все це тема окремої розмови.
Виростив жито на дачній ділянці
Згадав жнивну пору свого дитинства Петро Войт з Ладижина. Не просто згадав. Чоловік посіяв на дачній ділянці жито.
Тепер взяв косу — і полинула пам’ять у ті дні, коли молодим косив. Спогади про жнива чоловік описав у себе на Фейсбуці. Прочитайте, дуже цікава розповідь: як готувалися до жнив, як виходили у поле всією сім’єю — на жнивах знаходилася робота малим і старим, навіть вагітність планували так, аби майбутня породілля ще попрацювала на збиранні хліба. А ще Петро Войт згадує про деякі жнивні традиції українців.
Ось його текст.
«Виріс я у селі, знаю ціну хлібові, знаю, які врожаї бувають на наших полях, — читаємо у дописі. — Але коли викосив своє жито і відчув вагу снопа, якесь оте, прадавнє щастя гарного врожаю, потішило моє серце.
Жнива — це частинка літа, що вирішить майбутнє сім’ї, родини, держави. Гарний урожай — це хліб на столі, а хліб — всьому голова.
До жнив готувалися всі… Навіть вагітність молоді сім’ї планували так, щоб породілля могла працювати в полі. На садибі залишався дитячий дріб’язок до трьох років, бо у п’ять дитина вже підносила дорослим воду, перевесла, відганяла мух від немовлят, які спали у холодку.
Діди, які не могли косою «брати ручку», звечора клепали коси та правили серпи, бабусі крутили перевесла, щоб в’язати снопи. Дружина з донечкою могли збирати покоси у снопи після батька, мати могла жати серпом і одразу снопики робити.
Вони відрізнялися розмірами: батьків та синів сніп був тугенький, тлустий, а жіночий більш тендітний, підперезаний перевеслом, як жіночка, пояском.
Зібрані снопи залишали в полі, вимостивши їх у копи, подібні до копиці сіна, та полукіпки, кількістю снопів 60 і 30 відповідно. На самому верху становили розчепіреного снопа-накривку, щоб захищав від дощу. Першого снопа на зажинках називали воєвода, ставили його в хаті на покуті і тримали до Різдва.
Снопи з поля перевозили у стодоли або на тік, де з них вимолочували ціпом зерно. Сніп без зерна називався околот. Околотами вкривали дахи хат та інших споруд. Хата під сніпками — так ще називали будівлі, покриті околотом. Для цього брали околоти з жита, а не пшениці, бо в них довші стебла, та й миші, чомусь, не об’їдали житні колоски, тому така покрівля слугувала довго.
Аж коли снопи були обмолочені, а зерно засипане в засіки, господарі могли зітхнути з полегшенням, бо хліб не той, що в полі, а той, що в коморі.
Піддавшись інстинкту українця-хлібороба, я також обмолотив свій житній сніп і вийшло в мене відро жита. Тепер мудрую: куди його діти? Із соломою простіше — віддам у «Спадщину» (дитячо-юнацький центр розвитку художніх промислів та народних ремесел – Авт.) Там діти навчаються плетенню із соломи. А зерном обділю сусідів по дачі, нехай і собі сіють. Бо жито — то життя.
Читайте також:
«Коли розкопали могили, живі упізнали сотні людей»: як у москві перебрехали вінницьку трагедію
«Він повернеться, коли вилікує всіх поранених»: чотири роки не говорила донечці, що тато загинув
«Мунфіш 01, відповідай!»: зняли фільм про льотчика, який першим в Україні воював на F-16
Подякуй журналісту гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
