Винахідник першого механічного підводного човна родом з Вінниччини. Що відомо про Стефана Джевецького

Винахідник першого механічного підводного човна родом з Вінниччини. Що відомо про Стефана Джевецького
  • Стефан Джевецький народився у невеликому селі у Гайсинському районі й прославився як майстерний конструктор і винахідник у галузі морської техніки та авіації.
  • Йому належить кілька цікавих винаходів і світове визнання. А ще він яскравий приклад того, що помилки не повинні зупиняти напівдорозі.
  • Що ще відомо про нашого земляка?

На теренах нашого краю у різний час жило багато відомих людей. Своєю діяльністю Вінниччину на весь світ прославляли майстри слова, звуків і форм — поети, письменники, композитори, музиканти, художники й актори, а також віддані своїй справі лікарі, вчителі, архітектори, винахідники й непересічні політичні та громадські діячі. Щосереди о 20.20 ми знайомимо вас з історіями їхнього життя у серії публікацій «Видатні особистості Вінниччини».   

Тепер хочемо представити вашій увазі інженера, винахідника й конструктора Стефана Джевецького. 

З дитинства підкорював Францію

У селі Кунка Подільської губернії Російської імперії (тепер — село Гайсинського району Вінницької області) 26 липня 1844 року народився хлопчик Стефан. Походив він із заможної родини дворян польського походження. Відомо, що його батько Кароль Джевецький був польським офіцером і володів кінним заводом. 

Відео дня

Крім того, батькам Стефана належали численні маєтки та лісові угіддя на Волині, територія на березі моря в Одесі, кілька будинків у Варшаві та квартири в Петербурзі й Парижі. До останнього, до речі, родина й переїхала з Вінниччини.

Завдяки гарному матеріальному підґрунтю та природним схильностям до навчання, Джевецький зумів отримати якісну освіту. Навчався він спочатку вдома з професійними репетиторами, а після успішного (навіть краще сказати ідеального) складання екзаменів у Сорбонні став бакалавром.

Вищу освіту юнак здобув також у Франції, у Центральному інженерному училищі — «Ecole centrale des arts et des Métiers». Там познайомився із Гюставом Ейфелем, проєктувальником однієї із найвпізнаваніших у світі веж. 

Натхненний навчанням і відповідним оточенням, Стефан Джевецький починає свою довгу й плідну мандрівку у дивовижний світ винаходів. 

Перші спроби 

Коли хлопцю було тільки трохи за 20, він вже запатентував свій перший винахід. Це був спеціальний прилад, який визначав відстань для кінських екіпажів, підраховуючи кількість обертів коліс. Дослідники говорять, що винахід можна вважати прототипом сучасних таксометрів. 

Презентував свої винаходи Джевецький і на міжнародній Віденській виставці у 1873 році. Тоді під його роботи виділили окремий стенд. Відомо, що на виставку інженер привіз креслення курсографу, тобто автоматичного навігаційного інструмента, який прокладав на карті шлях для судна. А також пристрій автоматичної зачіпки для залізничних вагонів, реєстратор швидкості потягів, регулятор парових машин і турбін та циркуль для креслення еліпсів, гіпербол і парабол. 

Тоді ж Стефан отримав пропозицію стати інженером-радником Технічного комітету Імператорського флоту. 

Захопили можливості підводного світу

Саме перебуваючи у Петербурзі, він остаточно «пірнає» у дослідження особливостей підводних човників. Так, у 1878-му приїжджає до Одеси, щоб випробувати свій новий винахід — одноосібний човен з перископом і винтовим двигуном. Особливістю цієї підводної машини було те, що працювала вона, як велосипед — потрібно було крутити педалі. Та після вдалих тестувань винахід зацікавив військово-інженерне відомство, яке планувало використовувати човен для оборони приморських фортець. Загалом збудували відразу 15 таких підводник човнів, а один із перших зразків досі зберігається у санкт-петербурзькому музеї. 

За кілька років Стефан зробив ще один прорив — сконструював перший підводний човен з електричним двигуном. 

Ще трохи згодом, у 1885-му році, інженер презентував спеціальний міноносець, який можна було б занурювати у воду й ефективно захищатись від ворожих снарядів. 

Врахувавши помилки й неточності своїх попередніх винаходів, він готує проєкт наступної субмарини з паровими двигунами. До слова, за цю ідею Джевецький отримав премію на Міжнародному конкурсі, що відбувся у Парижі у 1898-му.

Через майже 10 років з’являється підводний човен  «Почтовий» з одним-єдиним двигуном для підводного та надводного ходу.

Маємо сказати, що ті чи ті винаходи в царині морської техніки застосовувало як російське військо, так і французьке. Та разом із тим була частина розробок, яка не отримувала фінансування, погодження на подальше допрацювання чи зацікавлених замовників. Деякі спроби були дещо невдалими чи просто не до кінця продуманими, але наш земляк не зупинявся. Він пробував ще і ще, а кожен маленький програш трансформував у майбутній успіх.

Не забув і про небо

Та не тільки субмарини цікавили винахідника, полонив його і світ авіації. Його заслужено вважають засновником системи розрахунку повітряних гвинтів і конструктором «авторських» літаків. 

Перед цим Стефан Джевецький ґрунтовно проаналізував особливості польоту птахів та інших літаків, важчих за повітря, та опублікував кілька наукових статей на ці й дотичні теми. По тому він навіть відкрив завод, де виробляв пропелери (теж власного винахідництва).

Та в історію авіації він все ж увійшов, як винахідник незвичайного літака з двома парами крил і пропелером у хвості. Збудував такий літальний апарат Джевецький у 1912 році. Відомо, що заднє крило було нерухомим і мало трапецеподібну форму, а передні крила — рухомі (могли на одну третю обертатись довкола власної осі) та прямокутні. Так інженер прагнув досягнути автоматичну стійкість літака. 

Додамо також, що у 1909-му та у 1910-му він запатентував цю систему стійкості. 

Замість підсумків життя 

Прожив Стефан Джевецький довге життя. Його не стало у 93 — 23 квітня 1938 року. Останнім часом він постійно жив у Франції та продовжував досліджувати питання з авіації, що його хвилювали й надихали на нові винаходи.

За свою діяльність, точніше за результати цієї діяльності, він кілька разів отримував премії і почесні звання, але, здається, сам процес творення/конструювання був для нього важливішим. 

Зауважимо також, що хоч народився винахідник на Вінниччині, все ж вважав себе поляком. І навіть у заповіті вказав, що весь його науковий доробок і велику бібліотеку слід передати Польщі. На жаль, Друга світова війна все це знищила... Все, крім пам'яті про нашого видатного земляка.

 

 

Читайте також:

Врятував світ від туберкульозу й отримав Нобелівську премію. Що відомо про Зельмана Ваксмана

Видатний американський еволюціоніст родом з… Немирова. Що відомо про Феодосія Добржанського

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up