Від Потоцьких до Грохольських: розповідаємо про найвпливовіші аристократичні роди Вінниччини

• На Вінниччині мешкало багато впливових аристократичних родин, серед яких найвідомішими були Грохольські, Потоцькі та інші. Вони формували культурне та політичне обличчя регіону, будували палаци, церкви та монастирі, часто займаючись благодійністю.
• Розповідаємо про найвідоміші з них.

Вінниччина була домівкою для багатьох впливових аристократичних родів, які сформували культурний та архітектурний ландшафт регіону. Ці родини залишили багату спадщину у вигляді палацових комплексів, які сьогодні є туристичними магнітами Вінницької області, таких як палац Ґрохольських-Можайських у Вороновиці чи палац Потоцьких у Тульчині.

Потоцькі

Потоцькі — одна з найбагатших родин, яка володіла величезними територіями. Тульчин, де Станіслав Щенсний Потоцький збудував розкішний Палац Потоцьких, відомий як «Подільський Версаль», село Печера, де зберігся парк та усипальниця Потоцьких-Свейковських.

Князі Потоцькі — один з найчисленніших українсько-польських шляхетських родів. Вихідці з цього роду займали державні пости, були воєначальниками, меценатами. Лише на території вінницької області Потоцькі мали вісім маєтків: в Ладижині, Тульчині, Смотричу, Печора та Сокільці, Немирові та Дашові, в Могилів-Подільському.

Власник Тульчина, Станіслав Щенсний Потоцький був одним з найбагатших людей краю. Польський шляхтич, державний та військовий діяч Речі Посполитої, магнат, меценат.

У 1782 році Станіслав Потоцький в Тульчині було спорудив прекрасний палац, на зразок Версалю, тут заклали великий парк. В палаці утримував 400 чоловік прислуги, тримав тут стадо коней, найкраще і найбільше в Польщі. У Тульчині мав свій оркестр та друкарню. Підлеглі відробляли панщину тільки день в місяць. Потоцький їздив каретою, запряженою кіньми при супроводі чотирьох козаків.

В 1798 році Станіслав потоцький втретє уклав шлюб з Софією Вітт і оселився в Умані, де заклав величезний сад і створив палац. У шлюбі вони мали восьмеро дітей, троє з яких померли в ранньому віці. В 1805 Станіслав помирає, дізнавшись про зраду дружини з його старшим сином від попереднього шлюбу Юрієм Потоцьким. 

Після смерті господаря вдова з пасинком приймали у себе в гостях найвідоміших карткових шулерів Європи. У палаці гриміли нескінченні гуляння. Мільйони переходили з рук у руки. Велику частину спадщини Єжи Потоцький програв у карти. Згодом вони розлучилися.

Святополк-Четвертинські

Святополк-Четвертинські — давній княжий рід, що походить від Рюриковичів. Селище Антопіль, де зберігся їхній палац. Також родина мала значні маєтки в інших частинах Поділля.

За 120 кілометрів від Вінниці таїть свої історії маленьке село Антопіль. В ньому добре зберігся палац князів Четвертинських, з чудовим мармуровим фонтаном при вході.

Рід князів Святополк-Четвертинських походить з Волині, генеалогічні дерева вказують на те, що вони є нащадками славних Рюриковичів. Хоча більшість володінь Четвертинських знаходилися на Волині, однак одна гілка роду непогано облаштувалася на Поділлі. 

Що стосується Антополя, то все почалось з парку. Брацлавський каштелян, Антоній Ян Непомуцен Святополк-Четвертинський, що володів тутешніми землями, в 1780-х роках закладає тут чудовий парк. Заснований він був на основі лісового масиву, і досі в парку є велетні-ясени, яким по 300-400 років. Крім ясенів, цілі гаї утворюють сосни, дуби, в’язи та каштани. Ландшафт прикрашали каскади ставків з містками, мармурові сходи, лави та скульптури, — картина вимальовується райська.

У парку, на пагорбі Четвертинський будує, як власну резиденцію, класицистичний палац, завершення якого припадає на 1830 рік. Парадний фасад має галерею з іонічними колонами. Перед фасадом — мармуровий фонтан. Того ж року князь помирає, у поважному віці, 86 років. 

В кінці 19 століття палац викуповує Кароль Ярошинський (до речі, сімейна резиденція Ярошинських знаходиться неподалік у містечку Тиврів) — тодішній знаний підприємець, банкір та власник багатьох цукрових заводів.

 Ближче до кінця XIXст, Ярошинський добудовує палац, додавши до нього з боків два одноповерхових флігелі в неоренесансному стилі. Вже на початку XXст. до ансамблю додаються господарчі споруди: стайня, льодовик, гараж, голубник, склад, сторожка та брама. 

Собанські

Рід Собанських був одним із найбагатших та найвпливовіших на Поділлі, володіючи величезними земельними угіддями, палацами та промисловими підприємствами на території сучасної Вінниччини.

Польський рід Собанських був дуже багатий. Вони мали ще декілька маєтків на території України. У 1877 році Тереза Собанська, до якої відійшов маєток після смерті батька вийшла заміж за Генриха Тишкевича — представника роду, якому приписували володіння 99 маєтками на території колишньої Речі Посполитої.

Тишкевичі походили від старовинного руського роду, який прийняв католицтво. Серед Тишкевичів були видатні державні діячі, воєводи, старости, наприклад, власник Бердичева і фундатор відомого кляштору Кармелітів був київським воєводою. Але зважаючи на масштаби палацу у Спичинцях, можна припустити, що рід Тишкевичів на кінець 19 століття вже не був настільки багатим, як у 17 столітті.

Тереза і Генріх побралися у 1877 році й оселилися у палаці Собанських у Спичинцях. У 1880 році той палац, який стояв на лівому березі Росі згорів. Наступного року Тишкевич розпочав будівництво нового садибного будинку на правому березі річки. Стилем було обрано французький неоренесанс, і саме цей стиль дає можливість порівнювати палац із шато долини Луари. На думку дослідників автором проекту був італієць Генрих Гіацинт Іттар. Перед палацом було розбито прекрасний парк у французькому регулярному стилі.

Крім палацу в Спичинцях, які на початку 20 століття вважались містечком, збереглись: цегляна огорожа маєтку, будинок економа та господарські споруди. 

За даними перепису 1897 року тут було 2607 мешканців, причому досить багато євреїв – 937. Останні мали синагогу, а православні молились у дерев’яній церкві, збудованій у 1728 році. Обидва храми зникли у полум’ї більшовицького вандалізму. Палац Тишкевичів перебував у відносно непоганому стані, адже з радянських часів у ньому розміщувалася школа

Грохольські

Грохольські — польський шляхетський рід, який понад 150 років володів Вінницею та навколишніми землями. П'ятничани (нині район Вінниці), де розташована їхня родова садиба, та Вороновиця, де знаходиться відомий Вороновицький палац.

Грохольські — відомий польський шляхетський рід герба Сирокомля. Ще у ХV столітті їм було надано графський титул. У 1730 році Грохольські потрапили на Поділля, де через одруження Міхала Грохольського і Анни Радзимінської отримали у володіння село П’ятничани, яке нині є частиною Вінниці. Пізніше Грохольські купили в Потоцьких Стрижавку та Вороновицю.

В кожному з сіл, якими володіла родина були збудовані палаци. Відомо, що гостями Грохольських у п`ятничанському маєтку було чимало відомих людей свого часу. В 1781 році Мартин Грохольський приймав тут короля Станіслава-Августа. Кілька років по тому в П'ятничанах гостювала королева Сицилії, а вже в наступному столітті палац відвідав російський імператор Микола І. 

У 1777 році польський магнат Франциск Грохольський спорудив у Вороновиці триповерховий палац у стилі раннього класицизму. Довкола нього заклав красивий парк: Поділля тоді славилося архітектурно-парковими комплексами.

За участь в антиросійському повстанні 1863 року Грохольські вимушені були продати палац Можайським: на торгах палац придбав Микола Можайський, а потім — його брат Олександр Можайський, винахідник першого у світі літака, який злетів у повітря з людиною на борту. Останнім власником маєтку із родини Грохольських був Адольф Грохольський, який згодом виїхав до Австрії. 

В 2015 році Анджей Грохольський, нащадок польського магнатського роду, помер на 102 році життя.  Він був останнім з родини, який народився та жив на Поділлі. Його онуки мешкають в Польщі, часто відвідують Вінницю, допомагали відновлювати палац у Вороновиці.

 

Читайте також:

Розмальований Гранівський монастир: історія храмової будівлі, яку заснував афонський чернець

Від бетону до концепту: розповідаємо про сучасних архітекторів, які змінюють вінницькі горизонти

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.