Різдво за «совєтів»: «Кутю у таборах дисиденти робили зі скибочок засушеного хліба і тюремної каші»

- Історик за освітою, Віктор Бронюк у своїх соцмережах започаткував рубрику #цікаваісторіязБронюком, у якій ділиться цікавими фактами з історії України, які всі маємо знати та пам’ятати.
- Сьогодні лідер гурту «ТІК» підняв тему забороненого «совєтами» Різдва та розповів, як попри всі заборони і арешти українці відстоювали і зберігали національні традиції.
- Кутя з тюремної каші і скибочок хліба у таборах, намальовані різдвяні листівки у криївках УПА, вертепи у Львові та Києві, після яких переслідували і запроторювали до божевілень — факти про те, як святкували Різдво українські політв’язні у таборах, партизани УПА та шістдесятники, дійсно вражають.
— «Звільнення трудящих мас від релігійних забобонів» комуняки розпочали ще у 1918 році, зафіксувавши все у декреті Ради народних комісарів від 23 січня. За заявленою «боротьбою з релігійним дурманом», звісно ж, стояло ключове бажання — позбавити українців самобутності і національних традицій. Та ми своє не віддавали тоді, і не віддамо нині! — відзначає Віктор Бронюк.
«Спи Ісусе, спи на сіні, дай же волю Україні!» — співали у бараках політв’язні
— Попри всі заборони, патріоти-українці вдома відзначали Різдво, тихо співали колядки, які передавалися із покоління в покоління. Більше того — коляда звучала навіть у таборах! «Нова радість стала» та «Спи Ісусе, спи на сіні, дай же волю Україні!» — співали у бараках українські політв’язні. Як згадував у своїх спогадах Левко Лук’яненко, коли до камери, де співали, підбігав наглядач, коляду підхоплювала наступна камера. Кутю у засланні дисиденти робили зі скибочок засушеного чорного хліба, а також з тюремної каші, заправленої цукром, який завчасно доводилося збирати по дрібці — все потайки ділили між собою, аби кожному дісталась хоч ложечка різдвяної куті.
Упівці у криївках виготовляли різдвяні листівки
— Оберігаючи національні традиції, навіть у часи запеклої боротьби, святкували Різдво і партизани УПА. У своїх криївках власноруч виготовляли різдвяні листівки, аби привітати рідних та побратимів, підняти бойовий дух та заохотити людей до подальшої боротьби. А з 1960-х років повстанці також почали друкувати різдвяно-патріотичні листівки у США, які розповсюджували серед української діаспори, аби зібрати кошти на підтримку воїнів в Україні.
«У вертепі навіть були персонажі «голод 32-33 років», «тоталітаризм», «кдб»
— У різдвяну пору чинили опір совєтській політиці і шістдесятники. Всім відома справа Арештованої коляди або Погрому 12 січня 1972 року.
Тоді кдб провели чергову «спецоперацію»: за участь у вертепах у Львові і Києві заарештували 19 людей, зокрема, сьогоднішнього іменинника Василя Стуса, Івана Світличного та В’ячеслава Чорновола. Все за звичним сценарієм: допити, погрози, звільнення з роботи, обшуки… Деяких учасників вертепів навіть визнали божевільними і запроторили у психлікарні…
— Та попри всі ризики й репресії, українці своїм національним традиціям не зраджували й далі! Зокрема, у 1989 році активісти товариства ім. Кобільника у Самборі організували різдвяний вертеп, який вразив все місто. А вже за рік у вертепі навіть були персонажі, одягнені в костюми з написами «голод 32-33 років», «тоталітаризм», «кдб»…
— Святкуючи Різдво 25 грудня чи 7 січня, завжди пам’ятаймо, що це не просто свято, а — наші самобутні традиції, за які наші пращури боролися інколи ціною власною життя, — відзначає Віктор Бронюк. — Пишаємося незламними українцями і своєю культурою!
Читайте також:
Заборонене Різдво: історія від Славка Нудика і ТОП неймовірних колядок «Піккардійської Терції»
Найвідоміший дисидент: склали добірку з фільмів та книг про життя й творчість Василя Стуса
Для чого сокира під Різдвяним столом? Як наші предки на Поділлі святкували Святвечір
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
Віктор Піхур