Заборонене Різдво: історія від Славка Нудика і ТОП неймовірних колядок «Піккардійської Терції»

Валентина КИРИЛЬЧУК

Його дитинство пройшло за радянської дійсності, але — з українськими традиціями і шаною до історії, яку свято зберігали в родині.
Соліст легендарної вокальної формації «Піккардійська Терція» Ярослав Нудик вже у четвертому класі написав сценарій свого першого вертепу, робив ярмулку з татового капелюха і плащ для Ірода з японської капи та колядував із друзями попри офіційну заборону і міліцейські патрулі.
З дитинства пригадує цікавий випадок: коли до російськомовної сусідки приїхали гості зі сходу, український вертеп і колядників вони прийняли за «цирк».
Різдвяні спогади і збірка неймовірних колядок «Піккардійської Терції» — для вас!

Ярослав Нудик народився у Львові у родині, де попри радянське зомбування і заборони, збереглися українські традиції. У своїх інтерв’ю соліст «Піккардійської Терції» розповідає, що у їхньому домі постійно говорили про Україну, її минуле, сучасне і майбутнє.

— Ввечері ми сідали з батьком на кухні і він розповідав мені чи не всю підпільну історію України. Історія була хобі мого тата, він товаришував з істориками. Вони нерідко приходили до нас додому, мама заварювала їм чайничок кави, сідали і говорили: хто що нового почув, наприклад, через радіо «Свобода». Мене, малого, з кухні ніхто не виганяв.

Саме від батька Ярослав Нудик і дізнався про давні різдвяні традиції українців. А оскільки вже в дитинстві майбутній музикант проявляв організаторські здібності, ще школярем почав організовувати у Львові, на Любінській, вертепи.

Відео дня

Перший сценарій вертепу написав у четвертому класі

— Свідомо я вже пам’ятаю активне Різдво десь, напевно, з класу третього. Це середина 70-х років — «махровий застой». А у четвертому класі я навіть написав сценарій вертепу, — згадує Ярослав Нудик. — Що наші люди ходили з вертепом, я знав від батька. З підвалин пам’яті він згадував слова, розповідав мені віршовані тексти з вертепу. Пізніше я це все доповнював, ходив по сусідах та родині, збирав-збирав і нарешті назбирав на цілий сценарій. Перша моя роль у вертепі — я грав єврея Мошка. І коли мені терміново потрібна була ярмулка — ну де було взяти у 70-х ярмулку?! Тож я взяв парадний татів капелюх, випростав його та й відрізав верхню частину. І дуже довго милувався на себе в дзеркало: ух ти, яка ярмулка класна вийшла! Чорна-чорна! Ну, думаю, не треба розповідати, на які бублики я отримав від батька пізніше… Але і на тому не закінчився мій перший вертеп. Мало того, що від батька за капелюх дістав, так я ще дістав за нову капу, яку нам вислала тітка з Канади. Пам’ятаю, це була японська, дуже гарна велюрова капа — величезне парадне простирадло, яким тільки на Великдень застилали диван. Такого гарного, насиченого кольору, з переливом і рожевими візерунками по боках. Цю капу я дав Іродові на плащ — мені чогось здалося, що Ірод у нас має буде багатим. А хлопці тоді курили, звичайно, тож у під’їзді, коли між поверхами ходили, товариш мені цю капу пропалив. Впав попіл і така дюра вийшла! Так що й за ту капу дістав…

Про міліцейські патрулі

Щодо заборон, розповідає Славко Нудик, за часів його дитинства були міліцейські патрулі, які мали реагувати на кожне зафіксоване колядування.

— Переважно у нас міліцейські патрулі були із хлопці з села, то у більшості вони закривали очі на ці речі, мовляв, чого колядників забирати у райвідділ, щоб тільки морока була. А нас же у вертепі було мінімум 10 чоловік — от і не хотіли з тим панькатися. Та були зарази, які хотіли вислужитися, то ті смикали. Було, виходимо з хати з вертепом, а міліція вже нас чекає, — розповідає співак. — Багато що залежало, звісно, від того, до кого ми зайшли колядувати. Пам’ятаю, як зараз: ми зайшли до одного чоловіка, не знали, хто він, а потім вияснилося, що він був начальником ресторанних трестів. Уявляєте собі: такий великий торгаш! То він вийшов перед нами, поговорив з тими міліціонерами і вони лишили нас у спокої.

Гості зі сходу України вертеп прийняли за цирк

— Були у нас російськомовні сусіди — із «освободітєлеєй» так званих. І була у нас така Анна Захаровна. Вона не була москвиха, була зі сходу України, російськомовна. То вона нас завжди чекала на кожне Різдво! І пам’ятаю, що до неї приїхали якось гості зі сходу України, і коли ми зайшли, вона їм каже: «От зараз хлопці зайдуть! Я вже на них чекаю!» І дуже сподобалась інтерпретація одного з гостей, який сказав: «Ой, цирк! Єто так інтересно!» (сміється) А ще, пригадую, ми випадково зайшли до нашої вчительки географії. Не знали, що вона там живе, відриваються двері — і гоп — Любов Дмитрівна. Вона на нас дивиться, ми — на неї. Вона зрозуміла, що ми прийшли до неї не за зошитами в цей день, і розгубилася. Ми, я і мій однокласник, також розгубилися. Та вона нас двох так за руку взяла й затягнула до хати, каже: «Прийшли, то вже колядуйте!» І мене так вразило, що дивлюся, а в неї у хаті образ висить…

ТОП колядок «Піккардійської Терції»

Без пісень «Піккардійської Терції» Різдво в Україні нині важко уявити! «Піккардійці» створили найкращі кавери українських колядок та щерівок і багато українців саме у виконанні легендарної вокальної формації вперше почули багато неповторних святкових пісень.

— Початок нового року — дуже гарний час. Час початку чогось нового, час нових мрій і нових кроків для їхнього втілення, час для надій, бажань і звершень, — каже художній керівник «Терції» Володимир Якимець. — А коляда — це те, що робить наш світ і всіх нас кращими! Це те, що здатне зарядити нас світлом і добром на рік наперед.

Рідкісна поліська колядка «На Святий вечір»

«На Святий Вечір» — маловідома українська народна коляда. Вперше колектив «Піккардійської Терції» почув її на початку 2000-х, будучи на гастролях у Канаді. Аранжування створив Андрій Капраль, а запис було зроблено на львівській студії Virtuoso Records (звукорежисер — Богдан Нестор).

— Спершу я думав, що це гуцульська коляда, аж потім виявилося, що її коріння — на Поліссі, — розповідає Андрій Капраль. — Тож у мене вийшла поліська колядка із гуцульськими ритмами (усміхається). «На Святий Вечір» має якийсь магічний вплив: ота монотонність, як у легендарному «Щедрику», отой наш особливий народний мелос! А яка історія! У маленькому тексті — великий зміст: в 10-ти куплетах розказано все: від народження до воскресіння Христа. І про колядників згадано та вдячних господарів, про українську родину. Ця колядка — дуже потужна, вона «працює» на наше коріння.

«Молитва на Різдво»

У рамках проєкту #ПісніВійни сучасну колядку «Молитва на Різдво» «Піккардійська Терція» заспівала разом із Оксаною Мухою і автором слів та музики — українським воїном Зиновієм Медюхом, відомим також як Зеник з Майдану. Під час Революції Гідності він з гітарою в руках тримав Нічну варту. Згодом записався добровольцем у Національну гвардію. Почав їздити у зону АТО як солдат резерву першого батальйону Нацгвардії України імені генерала Сергія Кульчицького — дав сотні концертів як для військових, так і для мирного населення Донбасу.

Колядку «Молитва на Різдво» нацгвардієць Зиновій Медюх написав у 2015 році перед Різдвяними святами, коли повертався із передової у рідний Стрий, що на Львівщині.

— Їхав додому і думав про всіх тих хлопців, які залишаються захищати нашу землю і при мінус 10-20 градусів, у той час, коли на мирній території усі родинами збираються за святковими столами, — пригадує воїн-бард. — Їм, у першу чергу, ця пісня і присвячується.

«Та молитва на Різдво берегла його в АТО. І Оленка дочекалась свого тата. Миколаї, всі святі зберегли його мені. І не треба більш нічого дарувати….» — співається у пісні.

— Бійці, учасники проєкту #ПісніВійни — це люди, які пройшли горнило пекла. І зробили це заради нас, — каже художній керівник «Піккардійської Терції» Володимир Якимець, який створив аранжування до «Молитви на Різдво». — Вони боронили і боронять нашу країну зі зброєю в руках. Маємо бути вдячні їм за це. А в цьому проєкті вони показують й те, що є не тільки воїнами, а й творчими особистостями. Пісня «Молитва на Різдво» — дуже світла, дає надію та віру у перемогу.

«Ой ходять пави…»

Ця народна різдвяна пісня стала відомою саме завдяки виконанню «Піккардійської Терції». У колядці йдеться про народження Ісуса Христа та події, що відбувалися у різдвяну ніч.

«Тиха ніч»

Текст колядки «Тиха ніч…» створив ще у 1818 році священик Йозеф Мор, а музику написав органіст Франц Грубер. І хоча усе це відбувалося у Австрії, колядка стала відомою далеко за межами цієї країни. Зараз вона — одна із найвідоміших і найулюбленіших у світі та належить до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

«Нова радість стала»

Дух колядки «Нова радість стала» — бароковий та урочистий. Це одна з двох різдвяних пісень, яку співали під час колядування і щедрування. Мелодію записали в 1740-х роках. У кількох варіантах на неї можна натрапити у збірнику «Український кант XVII—XVIII століть», який видали 1990 року. Там є три дуже схожі версії, але жодна з них не має тексту «Нова радість стала». Тобто з кантових джерел ми дізнаємося, що мелодія цієї колядки була відома ще у XVII столітті, з часом вона набула мажорності, веселості.

А от із «Наукової збірки етнографічних і фольклорних матеріалів», яку 1871 року підготував до друку Павло Чубинський, відомо про шість варіантів тексту колядки «Нова радість стала», але без мелодії.

Тобто мелодію колядки до нас донесла усна традиція і рукописні кантові зібрання XVII століття, а текст був записаний у XIX столітті без нот. Щасливий випадок, що саме завдяки сакральній функції — обряду колядування — текст із мелодією поєдналися і збереглися до наших днів.

«Добрий вечір тобі»

Одна з найвідоміших українських колядок, яка разом з іншою різдвяною піснею «Во Вифлеємі нині новина» звучала у легендарному фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».

Для багатьох українців «Добрий вечір тобі» є улюбленою саме у неповторному виконанні «Піккардійської Терції».

«У неділю рано»

Знаменита гуцульська колядка. Традиційно різдвяні гімни в Карпатах виконує ватага чоловіків. Гурт складається з 12 колядників, за кількістю біблійних апостолів, на чолі з отаманом («березою»). До Різдва вони готуються заздалегідь: постяться, сповідаються, причащаються й отримують благословення священика.

«В Вифлеємі днесь Марія»

Походження цієї колядки сягає XVII століття. До наших днів колядка збереглася з певними змінами в тексті та мелодії. У Польщі відома, як «Przybieżeli do Betlejem» — у період різдвяних свят звучить на богослужіннях у кожному костелі.

«Небо і земля»

«Небо і земля нині торжествують» — український варіант однієї з найвідоміших польських колядок «Dzisiaj w Betlejem», що вперше була надрукована у 1878 році в пісеннику ксьондза Яна Сідлецького.

«Пречистая Діва»

«Землю юдейську»

«Ой ладо, лада»

Щедрівка «Маланка»

Колоритне ліричне відео на народну пісню «Маланка», що увійшла до альбому «Лети…», реліз якого відбувся 5 років тому, напередодні 25-річчя «Терції».

Слова і музика — народні.

17 січня «піккардійці» вразять Вінницю «Чарівним Різдвяним концертом»

Почути наживо найпрекрасніші давні і сучасні колядки та щедрівки, а також всі улюблені пісні, які легендарна вокальна формація створила за 30 років на сцені, вінничани і гості міста зможуть 17 січня о 19.00 у театрі ім. Садовського на «Чарівному Різдвяному концерті» «Піккардійської Терції».

— Життя не зупинити! Традиції не знищити! Продовжуємо жити, творити, співати, колядувати. Не втрачаємо здатності радіти життю! Запрошуємо щиро вінничан та гостей міста 17 січня на Коляду із Терцією, — діляться «піккардійці». — Будемо раді побачити вас, шановні слухачі, у цей час, адже ми маємо підтримати один одного, маємо бути сильними. Зараз від кожного з нас залежить перемога України і допомога нашій армії. Для цього завжди душу треба тримати світлою, а серце відкритим. Ми спробуємо вам у цьому допомогти, адже Різдво — це свято, коли мрії збуваються! Давайте дамо один одному трішки добра, світла та надії!

Квитки на вінницький концерт «Піккардійської Терції» можна придбати на сайті afisha.vn.ua та у всіх касах міста.

Частину коштів від продажу квитків «піккардійці» традиційно передадуть на підтримку воїнів ЗСУ.