До 1917 року Вінниця була містом фортепіанних фабрик. Де збереглися унікальні інструменти?

Сьогодні мало хто з вінничан знає, що більше ста років тому Вінниця славилась своїми фортепіанними фабриками і цехами. Дослідники нарахували їх більше п’яти. Два піаніно, виготовлені на цих підприємствах, нині можна побачити в краєзнавчому і художньому музеях Вінниччини. Решта екземплярів або не збереглися, або перебувають в домашніх колекціях чи інших музеях. 

Вінницький краєзнавчий музей узагалі чи не єдиний в Україні має численну колекцію фортепіано. Тут їх аж сім. Що це за інструменти? Розкажемо про усі по-порядку.  

Вінницькі фортепіано австрійського майстра

Виготовляти фортепіано у Вінниці розпочали на початку XIX століття. Піонером в цій галузі був місцевий підприємець Устрінецький. 

— Інструменти Устрінецький виготовляв із деталей, які завозив з-за кордону. Його фабрика була невеликою. Окрім самого майстра там складали фортепіано ще чотири наймані працівники, — розповідає завідувачка науково-дослідницького відділу новітньої історії Вінницького обласного краєзнавчого музею Лариса Семенко. 

З архівних даних відомо, що до Вінниці Устрінецький приїхав з Відня. Він був нащадком цехових майстрів, які виготовляли клавішні музичні інструменти. Що спонукало чоловіка змінити столицю Австро-Угорщини на маленьке провінційне містечко, невідомо, як і те, де саме у Вінниці знаходилась його фабрика чи цех.

Є відомості, що його інструменти користувались попитом. Зокрема у 1820 році п’ять роялів майстра придбала Подільська гімназія. 

Сплеск виробництва клавішних у Вінниці

Лариса Семенко розповідає, що новою хвилею появи чергових фортепіанних фабрик чи цехів Вінниці став кінець XIX, початок XX століття. Зокрема, в 1894 році у місті відкрилося нове фортепіанне виробництво комерсанта Френкеля. Як і Устрінець, й подальші власники музичних цехів і фабрик Вінниці, комплектуючі для своїх роялів і піаніно він завозив із закордону. 

— В 1900 році третє місцеве підприємство по виготовленню клавішних інструментів розпочав підприємець Місевський. Знаходилось його дітище на першому поверсі будинку Бернштейна. В часи СРСР на місці цього будинку побудували відому вінничанам «сталінку», — «Будинок вчителів». Він знаходиться на розі Соборної (буд.43) і Соловйова, неподалік 17-школи і Макдональдса, — розповідає краєзнавець.

До речі, піаніно саме з фабрики Місевського, можна побачити сьогодні в краєзнавчому і художньому музеях Вінниці. Але про це далі.

Збереглися незначні історичні відомості й про інших власників фортепіанних виробництв нашого міста. Наприклад, відомо, що наступним свою фабрику тут відкрив підприємець Мирошников. Вона знаходилась там, де нині квітковий магазин «Троянда». Потім з’явились один за одним ще два підприємства — Захаржевського і Шера. 

— Після революції 1917 року дані виробництва перестали діяти, частина власників виїхала. Бо вже важко було дістати деталі для нових інструментів, та й і бажаючих придбати їх були одиниці, бо дорого, — розповідає Лариса Семенко. 

Піаніно Місевського і ІІІ-й універсал УНР

Один з унікальних експонатів краєзнавчого музею — піаніно вінницької фабрики Місевського. Інструмент є ровесником театру Садовського, побудованого у 1910 році. За іронією долі, саме там це фортепіано і знаходилось, коли в театрі проходили урочистості з нагоди проголошення ІІІ-го універсалу УНР.

— Є версія, що під час цих урочистих зборів у театрі на цьому піаніно виконували гімн «Ще не вмерла» і «Заповіт» Тараса Шевченка, — розповідає Лариса Семенко. — Відомо, що на той момент інших фортепіано в театрі не було. 

Після жовтневої революції інструмент забрав до себе один з робітників сцени. На той момент це була нормальна практика: театрали забирали з театру цінні речі, аби ті не розтягнули і не знищили. Бо то були неспокійні часи, часто змінювалось керівництво театру, змінювалась влада. В 1960 роках піаніно передав краєзнавчому музею онук того чоловіка, який його зберіг. Піаніно звучить, але потребує налаштування.

Унікальна музейна колекція фортепіано

Вінницький краєзнавчий музей чи не єдиний в Україні має численну колекцію фортепіано. Тут їх аж сім. Окрім унікального піаніно Місевського є ще цікавий рояль, виготовлений в середині 19 століття, можливо, у Польщі. Належав він родині Івана Кульматицького. Це був відомий громадський діяч, православний священик, засновник товариства «Просвіта» на Поділлі, в селі Печора. 

— Хочемо цей рояль реставрувати, якщо будуть кошти, може, якісь спонсори відгукнуться, профінансують реставрацію чи настройку  будемо дуже вдячні, — каже науковець.

Третій цікавий екземпляр музею — трофейне піаніно часів другої світової. Краєзнавчому його передали представники відомої у Вінниці родини Солейко. Судячи з класичних форм інструменту, краєзнавці припускають, що виготовили його в кінці XIX, на початку ХХ століття. Особливістю інструменту є матеріал, з якого воно зібране. Це карельська береза. Дана складова робить це піаніно особливо красивим, вишуканим на вигляд. Воно в непоганій формі і теж потребує рук налаштувальника.

Піаніно третьої революції

На огляд відвідувачів краєзнавчий музей виставив шість фортепіано, одне поки що тримає у фондах. Цікаво, що перший експонат, з якими знайомляться гості музею, — це саме піаніно.  

— Це фортепіано з вінницького майдану. Нам його передали волонтери в кінці березня 2014 року, — пояснює Лариса Семенко. — Розмальовував його на майдані вінницький художник Олександр Нікітюк. Є у нас і ще одне фортепіано з нашого майдану, в 16-й залі. Ним у нас завершується експозиція музею. Його нам передали митці, які знімали матеріал про майдан. Цей інструмент теж розмальований, — петриківським розписом. 

Останній інструмент Краєзнавчого — сучасний концертний рояль 1980-х років. Він знаходиться у найбільшій виставковій залі музею. Це не стільки експонат, як робоча конячка. На ньому постійно акомпанують під час різних урочистих заходів і концертів, що проводяться в музеї. 

Лариса Семенко сподівається, що колись й інші фортепіано музею знову зазвучать, і в залах залунає і їхня чарівна музика.

Читайте також:

Реставрацію легендарного піаніно Миколи Леонтовича призупинили. Немає коштів

До Вінниці повертається відреставрований масонський стіл Петлюри. Історія одного експонату

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.