Стіл, за яким працював Симон Петлюра під час перебування у Вінниці в 1920 році, на реставрацію до Києва забрали майже два роки тому. Назад в оновленому вигляді раритет очікували до 1 листопада, але — завадив карантин. Є сподівання, що до музею його привезуть, можливо, за тиждень-два.
На огляд відвідувачів артефакт планують виставити в грудні, оскільки його ще потрібно зібрати до купи. З огляду на значні розміри і суттєву вагу столу — перед транспортування до столиці його розібрали.
Первозданного вигляду раритету надає завідувач відділу реставрації меблів Національного науково-дослідного реставраційного центру України Олександр Закусило.
— Реставрації цього столу ніколи не проводилось. Коли його забирали до Києва, він був увесь чорний. Олександр Закусило стіл вичистив до первісного деревного кольору, — розповідає директор Вінницького обласного краєзнавчого музею Катерина Висоцька. — Стіл цей дуже великий, різьблений. Його передні ніжки прикрашені левами. Такими ж були і задні. Але вони не збереглись. Замість них ті, хто користувався столом після Петлюри, збили якісь квадратні підставки. Реставратор поновив втрачені ніжки стола, зробив їх такими, якими вони були від початку, вирізав нових левів. Під цей унікальний експонат готується зала, оновлюється експозиція.
До музею стіл Симона Петлюри потрапив в 1965 році. Краєзнавцям його передали з міськкому компартії. Місцеві радянські чиновники якраз міняли свої старі меблі на нові, сучасні, очевидно, збагнули історичну цінність раритету, тому його не викинули і не спалили.
Про те, що він колись належав Петлюрі, знали. Окрім легендарного столу передали ще шафу і сейф.
Як стіл потрапив до канцелярії Головного Отамана армії УНР і голови Директорії — Симона Петлюри — достеменно невідомо. Історики припускають, що його просто забрали з одного з маєтків місцевих поміщиків. Є думка, що це могла бути садиба Грохольських на П’ятничанах.
Згадку про цей артефакт працівники Краєзнавчого музею зустрічали в польських джерелах. Зокрема, є польська кінохроніка за 1920 рік, яка розповідає про зустріч Петлюри з Пілсудським, там цей стіл кілька секунд фігурує в кадрі.
Щодо походження столу, то є припущення, що його виготовили в першій чверті 19 століття. Цілком можливо, що власник належав до польської масонської ложі. Бо на самому столі збереглись символи приналежності до цієї містичної організації, зокрема, перехрещені молотки й інші.
Можливо, цей нюанс пояснює іронію долі, за якою стіл потім потрапив вже до українського масона, Великого майстра Великої ложі України — Симона Петлюри.
Де точно знаходився масонський стіл Симона Петлюри, єдиної думки немає. Одні історики вважають, що він стояв в його квартирі, на вулиці, яка нині носить назву Оводова, неподалік міської Вежі. Інші переконані, що стіл знаходився у Військово-похідній Канцелярії Головного Отамана Військ і Флоту УНР, яку по-сучасному можна назвати генштабом, чи чимось на кшталт адміністрації Президента. Це з огляду на те, що Вінниця в травні-червні 1920 року була тимчасово столицею нової України. Мабуть тому саме за цим столом проходила зустріч Симона Петлюри і Юзефа Пілсудського.
Розміщувалась Канцелярія в Ольгердівському провулку, в будинку покійного фабриканта єврейського походження, місцевого багатія і мецената Боруха Львовича. До недавнього часу це була вулиця Чкалова 15, а нині Петлюри.
Читайте також:
Реставрацію легендарного піаніно Миколи Леонтовича призупинили. Немає коштів
Закриту поліцейську будівлю на Електромережі перетворюють у «Музей мужніх»
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер