«Відчули надзвичайну підтримку у Литві!» Актори театру Садовського про тріумфальні гастролі у Паневежисі

Валентина КИРИЛЬЧУК

Їм аплодували, стоячи! А литовський диригент не хотів і на мить випускати із рук особливий подарунок — прапор України із надписом від волонтерів «Привіт із Вінниці!»
Про незабутні, зворушливі моменти гастролей Вінницького театру ім. Садовського у Литві ексклюзивно для RIA розказали тенор Володимир Холкін та акторка Ольга Буга.

«Музичні мости Литва — Україна» — особливий концерт на підтримку України, який нещодавно відгримів у литовському місті-побратимі Вінниці — Паневежис, закріпивши дружбу між Вінницьким театром ім. Садовського і Паневежиським музичним театром.

Як розповідають садовці, з початку повномасштабної війни рф в Україні постійно відчували підтримку литовських колег, тож із неабияким трепетом готували музичні сюрпризи для концерту, який також транслювався онлайн, аби якомога більше європейців могли перерахувати донати на підтримку України.

Відео дня

«Представили наш скарб — найкращі українські пісні»

На гастролях у Литві Вінницю представляли акторки Ольга Буга й Вікторія Немченко та кращі солісти Вінницького театру ім. Садовського — володарка неповторного сопрано Світлана Басовська і знаменитий тенор Володимир Холкін, що входить у ТОП-10 тенорів України.

— Я гастролював у багатьох країнах, та у Литві виступав вперше. Враження виключно найкращі: і від самої країни, і від професійної організації проєкту, і, в першу чергу — від людей. Кожну нашу пісню публіка приймала неймовірно тепло — бурхливими оваціями, а після концерту було багато зворушливих обіймів і спілкування зі сльозами на очах як з литовцями, так і з українцями, які нині живуть там і щиро переживають за Батьківщину, — ділиться Володимир Холкін. — Ми дуже вдячні, що нам випала нагода представляти нашу державу і українську культуру у Литві і прекрасному Паневежиському музичному театрі.

Перед концертом садовці мали лише дві репетиції з литовським оркестром, та оскільки всі музиканти — професіонали найвищого ґатунку, спрацювалися миттєво.

— Литовські вокалісти: сопрано Лайма Чеслаускайте, баритон Рамунас Урбетіс, хористи театру, оркестр «Garsas», диригент Мартінас Бражас — всі справжні професіонали, які розуміються на своїй справі, відчувають один одного. Працювати із ними було суцільним задоволенням! Оркестр грав, як єдиний організм, і музика лунала, як один інструмент — ніби орган.

Разом зі Світланою Басовською Володимир Холкін вразив усіх дуетною піснею з опери «Запорожець за Дунаєм», а також у першому відділенні сольно виконав славетний український романс «Чорнії брови» і знамениту «Ніч, яка місячна».

— Це не тільки наші, а, я вважаю, — й світові хіти! — говорить Володимир Холкін. — Ці пісні знають у всьому світі і вони найкраще передають нашу ідентичність, красу українського мелосу і культури.

«Вразило, що всюди українські прапори»

Акторка Ольга Буга, яка відкривала концерт, акапельно заспівавши надзвичайну пісню Квітки Цісик «Журавлі», зізнається, що емоції настільки переповнювали, що було важко стримати сльози.

— Коли зайшла у гримерку після виступу — емоції захлиснули. За кордоном, де ніби маєш перепочинок від повітряних тривог, бачиш спокійне життя, насправді весь біль за нашу країну відчувається ще сильніше, — ділиться Ольга Буга. — Коли ми гуляли містом, саме проходив мітинг на підтримку України, а під час поїздки до Каунаса були вражені, що всюди у вікнах українські прапори. Бачиш цю щиру підтримку, як майорять наші прапори, як співають наш гімн і українські пісні — і ще більше серце щемить...

Саме те, наскільки сильно литовці переймаються долею України і щиро підтримують український народ, для акторки стало найсильнішим враженням під час гастролей.

— Вони всі дуже світлі і щирі! У всіх, з ким спілкувалися — біль в очах за Україну і водночас — величезна повага до наших захисників і незламності народу. Коли після концерту ми фотографувалися із мером Паневежиса Ритісом Рачкаускасом й подякували йому за такий прекрасний проєкт, він навзаєм сказав: «Ні, це ми вам вдячні! Тому що вся Україна сьогодні воює за нас». Ці щирі слова вразили до глибини душі, — зазначає Ольга Буга. — Литовці дійсно неабияк вболівають за перемогу України. А сучасна молодь, до речі, як ми переконалися, взагалі не знає російську мову. Спілкувалися з молодими музикантами ми виключно англійською.

В подяку за підтримку у другому відділенні вінничани заспівали з литовськими артистами неофіційний гімн Литви, а фінішував концерт спільним виконанням «Гей, соколи!» і пісні «Україна» Тараса Петриненка.

— З початку повномасштабної війни рф моєю другою родиною став гуманітарний хаб, який у Вінниці заснував благодійний фонд «Подільська громада» і міська рада: щодня приходимо із чоловіком розвантажувати, сортувати гуманітарну допомогу, адже у цей непростий час маємо всі допомагати і бути корисними нашим захисникам. «Подільська громада» має традицію — дарувати українські прапори волонтерам, людям, які їздять на передову до наших хлопців, і щирим друзям України. Тож перед поїздкою у Литву я попросила в Олени Данилової такий прапор для литовців. Підписали його «Привіт з Вінниці!» і презентували диригенту Мартінасу Бражасу й оркестру. Треба було бачити, наскільки Мартінес був щасливий від цього подарунка! Одразу огорнувся у наш стяг, а коли публіка викликала на біс, підійшов до нашої Вікторії Немченко, яка була ведучою концерту, й попросив потримати прапор, одразу попередивши: «Але це тільки на кілька хвилин! Зіграємо і одразу його заберу!»