Вінницькі землі: як поділили область п’ять мільярдерів?

100 тисяч гектарів Кадаффі шукав Григорій Калетнік. Це не прикол – це було у 2011 році. Тоді  Григорій Миколайович очолював парламентський комітет з питань аграрної політики і був ректором  Вінницького національного аграрного університету. Лівія просила Україну дати землю в оренду для вирощування пшениці. Ніби взамін на нафту. Точніше, лідер Лівії Муамаром Кадаффі про це домовився із прем'єр-міністром України Юлією Тимошенко… За шість років їхні біографії переписали не раз…  Кадаффі вбили самі ж лівійці, Юлія Тимошенко відсиділа «на зоні», а Григорій Калетнік став президентом аграрного університету. І тепер уже селяни з Агрономічного намагаються знайти (забрати) свої 500 гектарів в «аграрного» Калетніка… Хто переможе у цій війні за землю – скаже суд.  

Земля – це товар. Дорогий товар. За неї воюють, за неї вмирають… І продають. У 2020 році закінчується мораторій на продаж землі в Україні. Чи стане вигідним відкритий ринок землі? І для кого - іноземців чи українців? Хто володіє половиною Вінниччини? Та скільки ще залишилося в області чорнозема на продаж?

 Війна і земля. Сіра і чорна

«Пестила мрію про землю, а земля встала проти неї ворожа, жорстока, збунтувалась і втікла з рук. Як марево поманила і як марево щезла. Лежить холодна і ссе тепер кров...»

Це Михайло Коцюбинський написав 100 років тому  у «Fata Morgana». Повість з шкільної програми знову  актуальна. З часів Коцюбинського змінилась родючість українського чорнозему  –  через виснаження ґрунту впала з 13–14% до 3–5% гумусу (органічне добриво - перегній). Якщо вірити експертам, то побачити український чорнозем із 10–12% вмістом гумусу можна лише в Інституті ім. Луї Пастера у Парижі. За показниками трирічної давності, у грошовому еквіваленті втрати через зниження вмісту гумусу в чорноземі України за останні 20 років становлять понад 450 млрд грн. Адже втрата 0,1% знижує врожайність зернових на 0,5 центнера з гектара. Але…

8,7% світових чорноземів становлять українські – 27,8 млн га. Загальна площа чорноземів світу – 314 млн га (2,4% від усіх ґрунтів). За цим показником Україна посідає четверте місце у світі: 44% території України займають чорноземи. Вони й цікавлять іноземні агрокомпанії… Бо ж земля наша дешева, хоч її не продають. Поки що… Залишилось півроку мораторію. Тому великі гроші спричиняють велику політику.  

- Є дві оцінки землі - нормативна та незалежна експертна, - пояснює депутат директор Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук, депутат облради Олександр Корнійчук. -  Нормативна вартість землі одного гектара залежить від родючості – від відсотку гумусу. Вінницькі землі мають, всього на всього, до 2% гумусу, то нормативна оцінка від 22-25 тис. грн за гектар. Коли провели незалежну експертну оцінку землі, то вартість  гектара - 16, 2 тис. доларів(!). Це попри невисокий вміст гумусу - майже на рівні тих земель, які є сьогодні в Європі. Там один гектар із 3-4% гумусу коштує 30-35 тис. доларів. Загалом, в області 33% земель, так звані, сірі (невисокий вміст гумусу – 1,9-2,5%) і 17% - чорноземи (більше 3%).

До речі, фашисти ешелонами вінницьку землю в Райх не вивозили. Це радянський міф. Нацисти вели дуже скрупульозний підрахунок награбованого майна. У жодному звіті земля, як ресурс, не значиться. Викопування, завантаження та транспортування землі — це надзвичайно трудомісткий процес, а сама земля, навіть найродючіша, не дає миттєвого економічного ефекту. Обираючи між вивезенням марганцевої або залізної руди та чорноземом, нацисти схилялися на користь руди. Остарбайтерів до Німеччини нацисти вивозили масово. Але чорнозем — ні. 

Міфи з тієї війни перегукуються із нинішньою. "Змагання за український чорнозем" – статтю з таким заголовком опублікувала німецька газета Die Zeit два роки тому: «Поля України дорогоцінні й затребувані. Інтерес до них західних агроконцернів і Росії – величезний»... «Захід намагається отримати українську землю, і це не метафора», – цитує автор  директора каліфорнійського дослідницького центру Інституту Окленда Фредеріка Муссо. За прогнозами вчених, 300 мільйонів людей здатна прогодувати українська земля. Серед тих, кому цікаві українські чорноземи,  називають концерн Monsanto, який критикують за використання генно-модифікованого насіння, агрокомпанію Cargill та хімічний концерн DuPont. 

Дикий ринок за поля

«Ну, як земля нічого не дає — на чорта вона мені? Однаково мені, чи я наймит на своїй землі, чи на чужій. А все наймит...». «Fata Morgana»

Місцевих аграріїв дещо дивує той факт, що Державний земельний кадастр оцінив вінницьку землю, так само, як у Донецькій та Запорізькій областях. На їх думку, наша – дорожча, бо краща. Проте 96% фермерів розуміють, що не зможуть викупити орендовані паї. Бо саме розпайовані угіддя нині цікавлять найбільш. Крім того, купуватимуть же не паями, а полями. Власне, паї теж різні. Приміром, у Літинському районі в Уладівці пай – 1 гектар, а в Майдані-Бобрик – 8. Все залежало від села – скільки воно мало землі та скільки там жило людей… Відносини із пайовою землею прості: її здають в оренду фермерам чи сільгосппідприємствам за гроші, або за цукор і зерно…

- Якщо мораторій буде знято, почнеться дикий ринок землі, - переконаний вінницький лідер Аграрної партії Сергій Гуцол. – Ні фермер, ні селянин купити землю не зможуть, зате підводять до того, щоб її продали за ту ціну, яку їм скажуть. А куплять кілька фінансових кланів… Коли розказують про позику Міжнародного валютного фонду і певні зобов’язання щодо зняття мораторію, то слід не забувати, що пукти меморандуму з МВФ формує українська сторона. І коли влада хоче зробити якусь аферу, то прикривається «вимогами МВФ».

Риторика політичних «аграріїв» зрозуміла, адже Аграрна партія України ініціює збір підписів «Не дамо вкрасти землю!». Лідер партії «Батьківщини» в області Людмила Щербаківська минулого тижня повідомила журналістам про «справжній всенародний референдум»:

Заплановано зібрати більше 10 млн. підписів українців, щоб показати керівництву країни, що люди проти продажу сільськогосподарської землі.     

Олег Ляшко і його радикали торік оцінювали продовження мораторію, як свою перемогу – «неймовірний мікс стратегії, політики, дипломатії та наполегливості».

Та все це не просто захист прав пролетаріату, а насамперед – бізнес-інтересів. Прихильники продажу землі говорять і про те, що аграрним холдингам вигідний мораторій. А відсутність ринку стримує притоку інвестицій, відповідно економічний ріст аграрного сектору.

Половину вінницької землі вже викупили латифундисти. Принаймні, таку цифру озвучує «аграрій» Сергій Гуцол. Але зауважує, що це неофіційно:

- Офіційно – 35%, але «під ними» ще фермери… Так, в холдингах зарплати вищі, чим у будь-кого в селі. Але ж холдинги не використовують працю селян. Вони створюють свої підрозділи в містах. От, приміром, Крижопіль. 30 механізаторів обробляють поля, а села просто вимирають, ще й землю вбивають... Якщо простий фермер на 100 гектарах наймає десятьох, то в холдингу на тисячу гектарів працює троє…

212 тис га сьогодні оброблять фермерські господарства. За словами голови Асоціації фермерів Вінницької області Інна Кухарчук, останні три роки почав цінуватися кожен клаптик землі.

- Навіть ті, хто працюють у холдингах, подавали заявки на отримання землі для ведення фермерського господарства, - пояснює Інна Кухарчук. - Звісно, ці землі використовувалися у холдингових структурах. Є й інша проблема: через Держгеокадастр сьогодні взагалі нереально отримати землю для ведення фермерського господарства… Аграрний бізнес сьогодні досить прибутковий, і багато молодих людей хотіли б отримати землі. На жаль, останні два роки люди цього зробити не можуть – заборонено... Не хочеться, щоб прирівнювали земельну реформу лише до продажу землі. Бо реформа почалася 20 років тому і вона не завершена. Реальну ситуацію знають тільки у селі - тільки там землевпорядник знає, хто якою землею користується. Показовим є конфлікт в Агрономічному, де передана земля територіальній громаді, але, як виявилося, вона знаходилася десь в оформленні. Часто землі із резерву, які були у земельному фонді, ми не можемо отримати…

Село вбиває не війна. А от землю - соняшник

"Тричі тьху на твою землю! Хай вона тобі западеться! Не
наймуся я й не буду в землі ритися. Вона витягла з мене усі сили та й пустила на старість голого. Тьху, ще раз тьху на неї…
— Що ти кажеш, непритомний! Та ти ставай на коліна та цілуй її…їж її, землю святу, вона тебе годує… вона тебе й сховає, чоловіче…".  «Fata Morgana»

По суті, фермерство збільшилось на папері. Хто працює на землі, не вірять у прозорий продаж: «Ми не зможемо конкурувати із мішками грошей. Великі холдинги інвестуються переважно з-за кордону, маючи кошти за низькими кредитами. А ми розраховуємо не на кредити, а на власні руки...»

Фермер з Крижопільщини ілюзій не має. Але земля - теж його марево. Його «Fata Morgana».

- Не можна так просто взяти і продати землю, - впевнений чоловік. - По-перше, вона не облікована. У нас в районі паї на паї переходять. Хто що встиг забрати – так і користуються. По-друге: всі говорять, що земля має відійти громаді. Але вона у громаді тільки у межах сільської ради. Навіть АТОвці приходять за погодженням, але роздають десь у Вінниці... Люди бідніють… Дивлюсь на своїх пайовиків: п’ять років тому  гроші наперед до розрахунку просили може 2%, то сьогодні - 70%... Тому їм саме наразі продати цю землю, бо багато так би і зробили. Але кому? Хто прийде? Який правильний механізм? От у нас є відомий агрохолдінг Порошенка, в Городківці цукровий завод-гігант – буряки стікаються не лише з району…  Але соціальна сфера… Я би запросив кореспондентів приїхати і подивитися, що залишається після них… Дороги  через села розбиті... Але всі ці ями лежать на фермерах, які працюють із сільськими головами… До того ж, люди втрачають роботи – починають самі на землі працювати, але куди цим простим людям–одноосібникам здати продукцію? Куди здати  за готівку? А що таке зараз готівка? 30% від вартості отримаєш. Бо ти не платник ПДВ, бо ти не  маєш документів від санстанції. Ще пару років вони так попрацюють і самі будуть свою землю продавати. Бо нереально так прожити… І продавати землю, коли йде війна? Та українці свої життя за неї віддають!..                   

Пшениця, кукурудза, ячмінь – ця зернова група сьогодні користується попитом на зовнішньому ринку. Ними й засівають поля латифундії. Але лякає науковців популярність соняшника. Україна виробляє в п’ять разів більше соняшникової олії, ніж Іспанія — оливкової (лідер з виробництва оливкової олії у світі). У 2014 році в Україні виробили соняшникової олії більше, ніж оливкової у всіх країнах світу разом узятих. 4,2 млн т соняшникової проти 3,2 млн т оливкової.

- Площі посіву соняшника у 2017 році буде більша, ніж посіву пшениці, в деяких районах - 52-56% земель, бо є попит, - розповідає директор Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук Олександр Корнійчук. - Так земля агресивно використовується – вона виснажується соняшником, за кілька років прийде у непридатність.

Серед культур, які шкодять родючості, ще ріпак, озима пшениця, кукурудза. Власне, у деяких країнах орендар землі несе відповідальність за її якість. Якщо показники погіршились, то на виправлення дають рік, або ж чекає адміністративна відповідальність. Якщо грошей немає на штраф, значить -позбавлення волі. В Україні теж передбачено штраф відповідно до ст. 53-3 Кодексу України про адмінпорушення «Зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу»:  на громадян - 170 – 340 грн. і на посадових осіб (юридичних) – 340-850 грн. Та хіба це штраф? Особливо, коли ти мільярдер.

ТОП-5 латифундистів Вінниччини: мільярдери, Герої України, народні депутати і Президент

Земля для всіх. А хто її має? А хто ж її має? Пан, багатир…Є поле в руках багатих, і є убогий мужик, що нічого не має, тільки руки та ноги… Тільки свої чотири кінці… «Fata Morgana»

Отже, хто є реальним власником Вінниччини – кому належить земля області? ТОП-5 латифундистів – господарів уже не нашої землі. Мільярдери, Герої України, народні депутати і Президент України – власною персоною… 

1. Юрій Косюк - 150 тис га

Його компанія «Миронівський хлібопродукт» (МХП) – найбільший в Україні виробник курячого м'яса та м’ясних продуктів («Наша ряба», «Легко!», «Бащинський» та ін.).

Компанія обробляє близько 380 тис га землі. Має одні з найвищих показників урожайності основних зернових культур. Основну частину врожаю зернових компанія використовує для власних потреб – виробництва комбікорму для курей. Частину – озимий ріпак і пшеницю – продає на експорт.

За словами Юрія Косюка, у 2016 році інвестували  $112 млн. На 2017-й заплановано $200-250 млн інвестувати у Вінницький комплекс.

МХП планує збільшити земельний банк до 500 000 га. Це зробить її другим агрохолдингом в Україні за розміром.

Близько 65% акцій МХП належать Юрію Косюку. Інші 35% акцій з 2008 року знаходяться у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі.

Аби не стояти в заторах, «курячий» магнат інколи дістається до офісу на гвинтокрилі Bell-430— такий самий був у президента США Барака Обами.

У 2015 році ввійшов у п’ятірку найбагатших людей України за версією Forbes зі статками $1,1 млрд. Пообіцяв продати бізнес і витратити на благодійність, якщо син відмовиться продовжувати його справу. Президента України Віктор Ющенко у 2008 році присвоїв Юрію Косюку звання Героя України, а значить має право на пільгову зарплату та соцзабезпеченння. 

У 2014 році Юрій Косюк на запрошення Петра Порошенка погодився на посаду  першого заступника Голови Адміністрації Президента України – «для координації дій та підвищення рівня керованості силовим блоком». Правда, пропрацював в Адміністрації півроку. Наразі мільярдер-аграрій є позаштатним радником Президента.

Між іншим, народний депутат Микола Кучер - екс-гендиректор і власник 10% акцій компанії «Зернопродукт МХП», яка входить до складу холдингу «Миронівський хлібопродукт». Його донька – Лариса Білозір (депутат Вінницької обласної ради – БПП «Солідарність») є директором з розвитку Громадської організації «Соціальний центр МХП».  

2. Петро Порошенко – 122 тис га

Глава держави увійшов у першу п'ятірку рейтингу найбагатших аграріїв України за 2016 рік – четверте місце із активами у 607 мільйонів доларів.

Аграрний бізнес Порошенка - це холдинг "Укрпромінвест-Агро" (УПІ-Агро) - материнська структура в цьому бізнесі. До нього входять десятки агропідприємств, серед них - “Агропродінвест”, “Поділля”, “Зоря Поділля”, “Дніпроагролан”, “Мас-Агро”, “Агрофірма Іванківці” ті інші. А також зерносховища, хлібзавод, транспортні компанії тощо. Керує аграрним напрямом батько Президента - 80-річний Олексій Порошенко. До речі, теж Герой України.

З відкритих джерел відомо, що батько Президента є керівником інвестиційної компанії "Прайм Ессетс Кепітал". А син - Олексій Петрович (народний депутат, якого вибрали вінничани),  курує зовнішньоекономічні зв'язки підприємства "Поділля".

Холдинг “Укрпромінвест-Агро” займається насамперед вирощуванням сільськогосподарських культур. У загальному обсязі виробництва частка їх становить 94%, тоді як частка тваринництва -- 6%. Найбільше полів -- під цукровим буряком (з них збирають 1,35 мільйона тонн буряків) і зерновими, переважно пшеницею (170 тисяч тонн), кукурудзою (270 тисяч тонн) і ячменем (22 тисячі тонн). Крім того, вирощують сою та соняшник. Також підприємства холдингу виробляють цукор та борошно, крохмаль та патоку з кукурудзи.

Основний напрям агробізнесу - вирощування цукрових буряків та виробництво цукру. Холдинг "Укрпромінвест-Агро" має два цукрові заводи - Крижопільський і Гайсинський. У 2015 році ці заводи виробили 195 тисяч тонн цукру - друге місце серед українських виробників.

“Укрпромінвест” - лідер української борошномельної промисловості. Потужності компанії з переробки зернових представлені Вінницьким хлібокомбінатом, який виробляє борошно та манну крупу. За результатами 2015 року компанія зайняла 4 місце за обсягом виробництва борошна та увійшла до п'ятірки найбільших вітчизняних експортерів цього продукту.

Офіційний земельний банк “Укрпромінвест-Агро” становить 122 тисячі гектарів. Основні земельні угіддя розміщені у Вінницькій області. А також в інших областях центральної частини держави - Полтавській, Житомирській, Черкаській, Дніпропетровській та Кіровоградській областях.

Між іншим, Гайсинський завод Порошенка на 50% заповнив квоту, дозволену Євросоюзом на постачання цукру, він торік експортував у країни ЄС більш ніж 10 тисяч тонн продукції. Це щодо питання: чи користується бізнесмен Петро Порошенко своїм службовим президентським становищем?

Хоча не все так безхмарно із аграрним бізнесом в президентській родині. Минулого року газета «Факти» прізвище Порошенко згадувала у конфлікті рейдерського захоплення полів у Тростянецькому районі. До речі, мова йде про землю, яка належала раніше підприємству екс-губернатора Івану Мовчану "Кряж-Агро-1". 

3. Олександр Герега – 70 тис га

Торік у «Вінницькій аграрно-промисловій групі» відбулися зміни власників. 80% за 27, 2 млн. грн викупила компанія «Епіцентр К», співвласником якої є  народний депутат Олександр Герега. По 10% долі в компанії залишилось у офшорної фірми «Юнар холдинг ЛТД» (3,4 млн грн) та українського сільгосппідприємства «Нива и К» (3,4 млн грн). За інформацією YouControl про керівництво  «Винницької аграрно-промислової групи» не змінилося, ним залишився Володимир Барцьось (депутат облради - Аграрна партія України ).

Як пише сайт latifundist.com, про Герегу, як засновника аграрної компанії, заговорили у 2015 році.   Саме тоді фермери сусідньої Хмельниччини виступили проти спроб «Агрохолдинга 2012» відібрати орендовані землі у місцевих аграріїв. Тоді компанію і особисто Олександра Герегу звинуватили у недобросовісній конкуренції. Як відомо, хмельницькі аграрії перемогли – компанію, яку пов’язували із Герегою, зобов’язали відмінити раніше укладені договори. 

4. Джордж Рор, Моріс Табасінік – 50 тис га

Ці двоє американців - основні власники групи "Агропросперіс" (головний інвестор NCH Capital) .    Розмір земельного банку: 800 тис. га (430 тис. га в Україні). 

Засновник компанії Джордж Рор – син будівельного магната, який 30 років пропрацював в столиці Колумбії Боготі. Його батько родом зі Львова, мати – з Мукачево.

Головний офіс NCH, що оперує активами загальною вартістю $3,5 млрд, розташувався в одному з хмарочосів на 5-й авеню в Нью-Йорку. Компанія почала ще в 90-х інвестувати у країни пострадянського простору. За більш ніж 20 років інвестиційні вподобання змінювалися: нові фондові ринки, нерухомість, торгівля, комунікації. В 2006 році перелік доповнило сільське господарство, під яке NCH почав створювати окремий фонд прямих інвестицій обсягом $1,2 млрд.

З того часу компанія зібрала близько 820 000 га в Україні, Росії, Молдові, Болгарії, Казахстані і Румунії, сформувала одну з найбільших у Східній Європі мереж елеваторів. Більше половини земельного банку знаходиться саме в Україні. NCH контролює землі у 16 областях України. Обсяги експорту української частини компанії складають понад 2 млн тонн зерна на рік, у групі "Агропросперіс" працює близько 7000 людей.

Український агробізнес NCH вже давно зазнав слави непублічної компанії. Політику компанії можна охарактеризувати коротко: «Гроші люблять тишу». Керівники шести агрохолдингів, підконтрольних фонду, навідріз відмовляються від надання інтерв’ю.

В Україні агробізнес NCH йшов двома шляхами: він купляв існуючі господарства чи укладав договори оренди з селянами напряму. Компанія збирала поля в найродючіших сільськогосподарських регіонах: Хмельницькій, Вінницькій, Полтавській і Харківській областях, де урожайність основних зернових культур на 30–35% вища, ніж в середньому по країні. Спершу фонд діяв як класичний інвестор - інтенсивно нарощував земельний банк з метою якнайвигіднішого продажу. Але все-таки NCH вирішив зануритися в агробізнес: в 2006-2007 рр. фонд створив 6 агрокомпаній: «Золотий світанок», «Чарівний світанок», «Промінь Агро», «ЛатАгро», «КраєвидІнвест» і «Біо Агро». Кожна з них обробляє від 50 000 до 100 000 га і об’єднує до 20 дрібних сільгосппідприємств. NCH володіє холдингами не напряму, в через кіпрські офшори NAP Holdings (Ukraine) Limited і ATS Agribusiness Investments Limited. Останній також активно скуповує землі в Молдові. Більшість холдингів, за винятком «Промінь Агро», є спільними підприємствами, в яких NCH виступає мажоритарним акціонером. Міноритарні пакети– від 20% до 40% акцій – належать латвійським інвесторам.

Холдинги NCH спеціалізуються в основному на рослинництві. Вирощують зернові та олійні культури, які потім продають трейдерам «Альфред С.Топфер», «Нібулон» і т.д. У всіх компаній є власні елеватори. Деякі скуповують продукцію у інших рослинницьких підприємств і продають її експортерам. Наприклад, холдинг «Золотий світанок», який обробляє близько 90 000 га в Харківській, Полтавській, Вінницькій і Черкаській областях, має статус трейдера вищої категорії і є членом міжнародної зернової асоціації GAFTA.В холдингу «Чарівний світанок» розводять свиней і велику рогату худобу. В компанії свинокомплекс на 10 000 голів і 500 корів.

5. Станіслав Войтович – 27, 2 тис га 

Третій Герой Україні і у п’ятірці вінницьких латифундистів – президент групи компаній «ТЕРРА ФУД». А почалося все у 1999 році, коли Станислав Андрійович почав створювати вертикально інтегрованого холдингу, основою якого став Тульчинський маслосирзавод.

Сьогодні бренды компании: «Тульчинка», «Ферма», Premialle, «Біла лінія».

Агрокомплекс «Зелена долина», заснований у 2004 році, — один із найбільший сільгоспвиробників півдня Вінницкої області, який представляє аграрний напрямок діяльності «ТЕРРА ФУД». До структури компанії входять кілька агроформувань, а також цукровий завод, племзавод та хлібоприймальне підприємство.

Основні напрямки – вирощування та переробка цукрового буряка, вирощування зернових, бобових, олійних та кормових культур.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.