Бій за землю в Агрономічному. Чому студенти ополчилися проти селян і АТОвців

Свою розмову з полковником Каноніком голова студенського самоврядування аграрного університету Павло Довгань назвав дискусією. А діалог був напружений. За плечима у кожного стояли однодумці, готові відстоювати свою правду. АТОвець - мешканець Агрономічного

Одні других називають рейдерами. Об’єкт «захоплення» - 500 гектарів поля на околиці Вінниці, біля пироговського кладовища. Своєю цю землю називають студенти аграрного університету, розказуючи, що проводили там досліди під час навчання. І своїм вважають цей шмат землі мешканці села Агрономічне, претендуючи тут на ділянки.

Два «ворогуючі» табори звели поруч спірного поля свої намети і чатували, аби ніхто не похазяйнував тут замість них. А 27 квітня в редакцію зателефонували та розповіли: на поле, через яке судяться громада Агрономічного та агарний університет, зігнали студентів.

По дорозі до місця акції бачимо групи молодих людей, які повертаються окружною до міста. Виявилося, молодь зібрали біля студентського намету, аби вручити похвальні грамоти учасникам цілодобового протесту. Журналіст поговорила із студентами, яким дісталися грамоти від Григорія Калетника. Вони розбирали намет, носили матраци і розкладачки в мікроавтобус.

- Ми тут слідкували за рейдерським захопленням земель, які знаходяться в постійному користуванні університету. Три тижні чергували, вдень і вночі слідкували, аби не відбувалося незаконних дій, - сказав голова студентського самоврядування Павло Довгань. – Завершуємо акцію, бо є судове рішення на користь університету.

Судова ухвала забороняє будь-що робити зі спірною землею. Далі суд вирішить, кому насправді належить ці 500 гектарів.

Студент Максим (21) сказав, якщо знадобиться, знову будуть чергувати у полі. Хлопці упевнені: місію виконують благородну

На ректораті казали

Павло Довгань каже, що на ректораті дізнався про намагання сільського голови Агрономічного присвоїти поле. Тепер інші студенти в курсі, що «із подачі сільського голови» селяни хочуть захопити університетську землю.

- У громаді 2 тисячі дорослого населення, а ці 500 гектарів розбиті по пару соток на 6 тисяч 844 ділянки. Загарбали землі, - переконує нас Павло Довгань. - Це не план розвитку села, це план забудови, який принесе гарні прибутки сільському голові…

Голова студентського самоврядування акцію називає добровільною. І хлопці, що прибирають місце ночівлі, кажуть: якщо треба буде, знову приїдуть сюди «добиватися справедливості». 


Керувала прибиранням викладачка, яка не захотіла говорити з журналістом. Сказала тільки, що «у дітей була практика», і вона забирає їх
 

Молодь перед від’їздом фотографується на напам’ять. Осторонь за ними спостерігають селяни, які машинами загородили в’їзд до поля. Далі, за посадкою, у них теж намет для ночівлі.

- Оце ми – «тітушки», – зустрічають мешканці Агрономічного журналіста.  

- А ось наш сільський голова-«мільйонер», який проплатив протести, - цитують люди новини, які з’явилися на різних сайтах.

- Люди зневірилися. Громада хоче об’єктивності. А сьогодні нас ніхто не чує, - збавляє градус місцевий депутат, який і телефонував у редакцію.

- Я сьогодні на громаду впливу не маю такого, як міг мати, - говорить сільський голова Агрономічного Олег Шулікін. – Громада згуртована і може сама дати відсіч рейдерським захватам з боку аграрного університету.

Селяни розказали, що зробили графік чергувань і не підуть з поля, доки не отримають право обробляти свої ділянки. Говорять, що звідси може здійнятися новий Майдан. Звинувачують екс-регіонала Григорія Калетника, який зараз є почесним президентом аграрного університету, у зароблянні на цих землях.

- Багато років тут нічого не робив університет, - кажуть люди. - В оренді поле було. Тут кукурудзу і соняшник сіяли.  


Мешканці Агрономічного, які організували свій протест. Позаду них - спірне поле, до якого вони не дають нікому підступилися. Загородили в'їзд машинами і чергують 

Кулуарні інсинуації

Олег Шулікін каже, що в межі Агрономічного зайшло трохи більше тисячі гектарів землі, які мають стати комунальними. А гектари, на які позивається університет, документально не підтверджені.

- Півтора року документ до документа ми збирали. Один крок лишився, щоб цю землю надавати людям, - говорить він. – Але замість обробляти землі, судимося.

- Із пальця висмоктав проблему аграрний, - розказує місцевий АТОшник, полковник Павло Канонік. - Вже давно пора закрити це питання, але вони заважають. Я маю державні нагороди вищого ґатунку, але через таких «калетників» не можу отримати ділянку. Був на всіх сесіях, коли вирішувалося це питання, і на суді виступатиму. Викрию всі ці кулуарні інсинуації.

Полковник говорить, що найбільше не подобається аграрному - частину землі громада вирішила віддати для зведення корпусу Донецького національного університету.

Дорога земля

Полковник Канонік захотів поговорити зі студентами, поки вони не поїхали. І селяни пішли за ним. Він запитував у молодих людей, хто їх організував. Голова студентського самоврядування взяв усе на себе.

- Ви не маєте ніякого відношення до цієї землі, ніякого стосунку, а я по цій землі часто їздив, я бачив, хто тут обробляв ці землі. Вами просто скористалися, вас виставили, як живий щит, - звернувся полковник до студента.

- Я не згоден з вами, - заперечував Павло Довгань та пояснював, що він бореться за цю землю у інтересах студентства.    

- Боротися треба так, щоб не бути, вибачте, маріонетками, які смикають за ниточки, - сказав йому офіцер. – Я зараз бачу, що ви зовсім не розібралися в ситуації…


На випадок загострення конфлікту з обох боків знімали розмову на відео. Вона була напружена, але мирна. Домовилися поговорити ще раз на нейтральній території

- Студенти не знають, що землі в Бохониках, які дали АТОвцям, мені безпосередньо, так само належали агрономічному університету, - розповів потім журналісту інший учасник АТО, який був на протесті. - Але там Калетник щось не торгувався…

- Там не настільки дорога земля, як ця, - говорить жінка поруч.

Студенти поїхали, а селяни пішли на свій блокпост. Він далі за деревами. Там люди чергують цілодобово, склали графік і кажуть, що не поступляться  


«У суд доведемо правоту»

Історія конфлікту громади села та аграрного вузу почалася з нових меж міста та сільрад, що на околицях обласного центру. Агрономічне затвердило план і почало оформляти землю, яка увійшла в межі їхнього населеного пункту. Запланували роздати тут земельні ділянки селянам і пільговикам Вінниці. У той же час аграрний університет заявив своє право користування названими гектарами і подав позов до суду, аби не допустити роздачі поля.

Студентський намет з’явився на Гніванській окружній, коли селяни стали відміряти свої ділянки. А намет селян з черговими – коли поле спробували засіяти спершу трактором. Супроводжувалися чатування у наметах мітингами під обласною радою та обопільними звинуваченнями у розкраданні землі.

Ось як розказала про цей земельний конфлікт голова громадської організації «Агрономічне разом» Вікторія Мазур на конференції Аграрної партії, де ініціювали початок Всеукраїнського збору підписів «Не дамо вкрасти землю!»:

- Засівати дітей зігнали, бо ми не дали, щоб працював трактор, - говорить Вікторія Мазур. - Діти зараз будуть це протравлене зерно сіяти вручну. Вони так стараються швидко це зробити, бо є ухвала суду, де сказано, що земля вже засіяна. Насправді це не так. Ми зробили експертизу й у нас є висновки. Ця земля узагалі до університету немає ніякого відношення. Вона здається в оренду вже 30 років літинському аграрію. Не платяться нікуди податки, засівається ріпак і кукурудза, земля просто стає неплодовита… Калетник руками і ногами за неї тримається, але люди теж не попустять. Не віддадуть землю! Він вже дослідну станцію розвалив, ферми, а ми не можемо ні до кого достукатися. Намагаємося підключати облраду, райраду, і будемо у суді доводити свою правоту.

Читайте також:

Агрономічне і студенти аграрного. Стережуть одне поле у різних наметах (ВІДЕО)

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.