Вінницький школяр Ярослав Мушинський у свої 17 років почав перевіряти супермаркети у нашому місті. Завдяки його імпровізованим інспекціям, чим вінничанин займався разом з друзями протягом минулого року, з полиць супермаркетів почала зникати протермінована продукція.
Не пускали з портфелем
Як згадує Ярослав, ідея перевіряти продукти на термін придатності в нього виникла через те, що в супермаркети не пускали з портфелем:
— Завжди ходжу з портфелем. Не здавав його і не показував при виході. Часто через це були довгі суперечки з адміністраторами магазинів, охороною та іншими службами. А потім подумав — чому б не перевіряти ще й продукти?
Разом з друзями Ярослав збирав прострочені продукти з полиць магазинів. І за умовами акцій — йому повертали свіжий товар або гроші. В «АТБ» за знайдений прострочений товар їм повертали трикратну вартість (заробляли по 250-500 грн). У «Еко маркеті» протерміновану продукцію міняли на нову, за 9 копійок.
Проте не завжди хлопцю щастило на «легкі гроші». Журналісти RIA були свідками, як адміністрація магазинів ховалася від юнака та його друзів, закривали молодиків в магазині та навіть пропонували з’їсти протерміновані товари. Згодом ситуація стала змінюватися:
— Мене почали боятися, коли бачили кожен день в супермаркетах. Уся протермінована продукція зникала з полиць за два-три дні! — згадує Ярослав.
Реформа чи бюрократія
Але не всі такі уважні, як Ярослав. До кого ж тоді звертатися по захист? Після реформування, що тривало два роки, з травня 2016 року запрацювала нова структура захисту споживачів у Вінницькій області — Держпродспоживслужба.
Вона об'єднала в собі одразу 5 служб: санітарне забезпечення життєдіяльності людини, ветеринарну службу, фіто-санітарну, службу захисту прав споживачів та інспекцію по цінах. А з 2017 року до них тимчасово приєднали ще i Держтехнагляд.
Усі служби знаходяться в одному місці, взаємодіють між собою під єдиним керівництвом. І як розповідав керівник головного управління у Вінницькій області Григорій Сидорук, вже почалися планові перевірки та штрафи недобросовісним бізнесменам.
Держпродспоживслужба у Вінницькій області: вулиця Максимовича, 19. Телефон: (0432) 65-88-00
Чи дійсно все працює? Начальник відділу захисту споживачів Петро Бевзюк бачить в реформуванні як позитивні, так і негативні моменти:
— Процедура така, що заява має бути тільки на папері. А потім починається тяганина: оформлюємо акт, відправляємо в головне управління на Київ, а вони — на Мінагрополітики. Усе оформлюється, дають дозвіл і поштою повертають до нас.Тільки після цього інспекція може діяти. Так прописує закон, щоб уберегти підприємця «від корупції». І це сильно гальмує захист споживача, — каже керівник відділу захисту споживачів Петро Бевзюк
А ще є громадські активісти, що також захищають споживачів від торговців-порушників.
Про них читайте більше у статті: «Порушнику загрожує штраф і тюрма». Активісти захищають споживачів
Нерідко на дозвіл треба чекати місяць, а то й більше. Як згадує пан Бевзюк, раніше інспектори вже на другий день після заяви приходили з перевіркою до підприємця. А за регламентом роботи служби, всі планові перевірки мають бути розміщені на сайті Держпродспоживслужби. І цим користуються бізнесмени:
— Був такий випадок, що підприємство за день до того, як інспектори прийшли з перевіркою — просто змінювали назву або переєрестровували бізнес на родичів та друзів. І тут ми безсилі, бо де-юре — це нова для інспекції структура, — сказав керівник відділу захисту споживачів Петро Бевзюк.
Які штрафи за «протерміновку»?
10-кратний розмір вартості товару/не менше 85 грн
відмова в обміні, зменшенні ціни чи компенсації коштів за товар
200-500% вартості продукції/не менше 425 грн
за реалізацію забороненої, протермінованої продукції та тої, що немає державних сертифікатів якості
1-10% від вартості виконаних робіт(послуг) за попередній місяць/не менше 85 грн
за неякісно надану послугу або за ту, що відрізняється від прописаної в угоді між споживачем та виконавцем
А як із захистом споживачів в Польщі
За даними інформаційної кампанії «Сильніші разом», у Польщі управління з питань конкуренції та захисту прав споживачів (UOKIK) має великі повноваження: його голова може наказати підприємству припинити ту чи іншу комерційну практику та накласти штраф.
У разі виявлення товарів, що становлять небезпеку для здоров’я споживачів (не лише їжа, а й електрообладнання, іграшки тощо), вони вилучаються з ринку, а на продавця накладається штраф розміром до 100 тисяч злотих (понад 660 тисяч гривень — авт.)
Протягом 2015 року управління прийняло 1095 рішень, із яких 145 стосувалися порушення колективних прав споживачів, 42 – антиконкурентних практик, а 14 містили санкції за ці два типи порушень. Загальна сума штрафів перевищила 47 мільйонів злотих (понад 312 мільйонів гривень — авт.)
Читайте також:
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер