Минулої п’ятниці, 6 квітня, найбільший виробник тепла для багатоповерхівок — «Вінницяміськтеплоенерго» вимкнув опалення. А це, у свою чергу, стане суттєвим полегшенням для сімейного бюджету городян, з якого доводилося витрачати тисячі гривень на теплі батареї щомісяця.
Тепловики розказують, що не є винними у великому розмірі платіжок і додають, що все через газ, за який віддають більшу частину прибутку. Тоді як деякі городяни вже давно зрозуміли, що тільки підвищуючи енергоефективність дому можна зменшити вартість опалення. Хоча в країнах Євросоюзу існують й інші шляхи зменшення комунальних платіжок споживачів.
І хоча справжня зима була лише у березні, вінничани отримували величезні рахунки за тепло протягом усього сезону. Журналіст провів невелике опитування, аби дізнатися, скільки вінничани платили за опалення щомісяця та чи не думали над тим, як власноруч можна вплинути на тариф.
— Батареї ледве теплі були, а платили за тепло — 1000 гривень щомісяця. І це у однокімнатній квартирі. Особливо заощаджувати не вдалося, бо ще обігрівач вмикали, щоб зігрітися: у мене дитинка мала. І так за електроенергію ще сплачували до 1000 гривень на місяць, — розказала домогосподарка Тетяна.
— На місяць у нас виходило 1500 гривень тільки за опалення. Субсидію нам не дають, бо я і та мій чоловік працюємо ще, — сказала пенсіонерка Олена. — Часи Радянського Союзу закінчилися — за будь-яку працю та послугу треба платити. Я вважаю, що субсидії на комуналку треба змінити: люди мають отримувати її на руки, бо існуюча система — це звичайне відбирання грошей. А розмір тарифу залежить від влади, на яку впливати не можемо. Це ж наші, вінничани, зараз балом заправляють.
— У найхолодніший місяць ми платили до 1000 гривень за опалення, а так виходило значно менше: 400-500 гривень. Оскільки квартира у мене не кутова, а в середині будинку, тому й не відчували холоду з вулиці. Опалення не заощаджуємо, бо не знаємо, як, — домогосподарка Олена.
Тепловик-монополіст у Вінниці є КП «Вінницяміськтеплоенерго» (далі — «ВМТЕ»). Вони гріють воду в 43 котельнях, яку передають мережами довжиною близько 200 кілометрів до 88 тисяч домогосподарств у нашому місті. За опалювальний сезон 2017-2018 років вони подали городянам 605 тисяч 163 гігакалорії.
До речі, цей тариф на опалення діє з 31 грудня 2017 року. І він менший за минулий аж на дві копійки. Ціна гігакалорії тепла була 1123,71 гривні, а нині 1123,69 гривні.
Чому таке незначне зменшення тарифу? За що взагалі платять городяни, які отримують опалення від «ВМТЕ»?
Начальник фінансово-економічної служби тепловиків Сергій Корчака розказав, що найбільшою складовою тарифу є природній газ — паливо, завдяки якому нагрівають воду в котельних теплового підприємства.
— Тому як би я не утискав інші складові тарифу (зарплатний фонд, гроші на ремонти тощо) — суттєвого зниження ціни опалення зробити не вдасться. Бо більша частина цього тарифу є оплата за спожитий природній газ — 75%.
І від коливань тарифу на газ страждають не тільки звичайні споживачі, а й виробники тепла.
— Новий тариф почали розробляти в лютому 2018 року. Маю надію, що це узгодить регулятор не пізніше грудня 2018 року. Тоді як вартість газу, що є основною складовою тарифу, може змінитися вже найближчим часом, — сказав Корчака. — Тобто, ми не можемо оперативно скоригувати тариф на тепло та гарячу воду, оскільки законодавцями прописана довга процедура узгодження, яка триває близько одного року.
Питаємо, яким чином підприємство може зменшити вартість опалення для споживачів?
— Йдучи шляхом модернізації обладнання мереж. За чинної моделі роботи — чим менше втрати тепла та гарячої води, тим меншим буде тариф для кінцевого споживача. Менші втрати потрібні й для підприємства, яке зможе закуповувати менше газу для виробництва теплової енергії, — пояснив Сергій Корчака. — А заощаджені кошти — знову ж таки вкладати в ремонти, обслуговування обладнання та зарплатний фонд працівникам. Це все разом зменшить тариф для кінцевого споживача. Але суттєвого зниження чекати не варто. Бо згадаємо складові тарифу, і там 75% — це газ.
Речниця «ВМТЕ» Юлія Петришена розповідає, що модернізація тепломереж не тільки зменшує втрати підприємства, а й утримує платіжки споживачів на тому рівні, який є зараз.
— У міжопалювальний період щороку ми ремонтуємо труби, обладнання котелень, теплових пунктів тощо. Більша частина тепломереж нам дісталася у спадок від Радянського Союзу й вона зараз не у кращому стані. Хоча ми замінюємо все поступово: у 2017 році було замінено близько 8 кілометрів мереж у двотрубному виконанні, — сказала Петришена.
Далі пані Юлія скаже, що приблизно 120 кілометрів тепломереж ще треба замінити. Для прикладу, якщо тепловики щороку будуть міняти 8 кілометрів труб, то їм знадобиться 15 років на повну заміну старих мереж. Але за цей час застаріють вже ті тепломережі, які замінили у 2017-му.
Серед найбільш масштабних проектів, що запланували у «ВМТЕ», будівництво твердопаливної котельні, потужністю 3,3 мегавата і реконструкція існуючої газової котельні на Зулінського, 9 (район «Водоканалу» — авт.).
— У купі це збільшить виробництво теплової енергії, як з газу так і альтернативних видів палив (деревної тріски — авт.) майже до 17 мегават. Буде схоже на той об'єкт, який звели у 2016 році на Тяжилові (котельня на вулиці Баженова).
Юлія Петришенка додала, що суттєво зменшити платіжку за опалення можуть тільки самі вінничани.
— Для цього потрібно підвищити енергоефективність дому: утеплення стін, мереж у підвалі, заміна вікон на пластикові. Такі будинки краще зберігають тепло. А отже, дім споживатиме менше гігакалорій теплової енергії.
Підтверджує ці слова й голова ОСББ «Юмір» Олег Побірський, який керує будинком на Учительській, 10. Разом з мешканцями вони утеплили повністю свій дім, і нині їх об’єднання співвласників називають одним із зразкових у Вінниці.
— Навколо нас ще є чотири будинки, які схожі на наш. Коли розпочався опалювальний сезон (у 2016 році - авт.), мої мешканці отримали в платіжках по 11 гривень за метр, а в інших будинках — по 15-16 гривень. Зараз же, коли нарахували повну вартість за місяць, у нашому будинку — 25 гривень, тоді як в інших — 30-34 гривні, — розказав Побірський.
Він також поділився планами на 2018 рік: співвласники хочуть обладнати системою «Розумний будинок» свою багатоповерхівку.
— Датчики поставлять на кожен стояк в домі, і я зі смартфону зможу регулювати подачу тепла. Якщо взимку на дворі буде плюсова температура, то зможу прикрутити опалення з телефону. І навіть не треба бігати у підвал, де у нас стоїть загальнобудинковий лічильник, — розказав Олег.
Отже, що ми маємо в сухому залишку? При існуючій моделі теплопостачання вінницький споживач може зменшити платіжку, лише утепливши свій дім. Бо іншого виробника, який би запропонував меншу ціну, шукати ніде: монополіст «Вінницяміськтеплоенерго» і виробляє, і постачає тепло у місті.
За даними аналітиків ГО «Український центр європейської політики», така ситуація є розповсюдженою в Україні. Однак в країнах ЄС на ринку централізованого теплопостачання існує конкуренція та розділення видів діяльності — андбалдінг — вироблення тепла та постачання мережами між споживачами робить кілька компаній.
Як це працює — на прикладі Литви. У цій країні державна влада регулює лише максимальну ціну тепла для кінцевого споживача. Оператор ринку (він же у більшості випадків є основним виробником теплової енергії в місті/регіоні) забезпечує проведення щомісячних аукціонів на закупівлю тепла у прогнозних для наступного місяця обсягах, при цьому ціна на аукціоні не повинна перевищувати граничну ціну основного виробника. Перемагає та компанія, яка зможе запропонувати найнижчу ціну. Компанія-оператор зобов’язана підключити до мереж всіх незалежних виробників теплової енергії.
У КП «Вінницяміськтеплоенерго» розказують, що готові працювати за такої моделі. Але вбачають й недоліки, що пов’язані з українськими реаліями.
— Таке поняття як розділення виробництва, постачання та розподіл теплової енергії — відсутнє в українському законодавстві і саме на цьому хочеться наголосити. Але якщо у Вінниці з'явиться компанія, яка буде виробляти дешеве тепло, то ми могли б його постачати своїми мережами до споживачів, які у нас по всьому місту, — розказала речниця «ВМТЕ» Юлія Петришена. — Проте фактично 120 з 200 кілометрів тепломереж зараз зношені. А ще існують недобросовісні ЖЕКи, що не готують мережі будинків у міжопалювальний період. За таких умов навряд чи з’являться нові компанії - виробники тепла.
Читайте також:
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 48 від 27 листопада 2024
Читати номер
Олексій
Сепар Торонтуй
Отгребет по полной. Остаточне прощевай.
Олексій reply Сепар Торонтуй
Жора
хахахахахахах и еще раз ХА)))))
Иванов Иван