«Ракетна небезпека, виходимо з потяга»: що робити пасажирам під час евакуації?
- Російські атаки на залізницю почастішали, зокрема обстріли зачіпають і Вінницьку область.
- Водночас багато вінничан, як і інших українців, постійно подорожують потягами й нерідко потрапляють на евакуацію.
- Разом із цим для пасажирів стає дедалі актуальнішим питання, як діяти під час евакуації з поїзда.
На початку 2026 року «Укрзалізниця» впровадила правила евакуації під час обстрілів. З літа атаки на поїзди стали частішими: від початку липня до 15 вересня було щонайменше 14 ударів по поїздах в Україні — 4 у липні, 6 у серпні та 6 з початку осені. Російські атаки забрали життя щонайменше чотирьох пасажирів та 17 залізничників, троє з яких — провідники поїздів. Про це пише УП.Життя.
Вінниця — набагато спокійніше місто в плані обстрілів, на відміну від того ж Дніпра, Харкова, Одеси та інших міст. Проте і в нас атакують залізницю нерідко. Зокрема, лише вчора, 24 вересня, через безпекові міркування затримувалися поїзд Коростень — Вінниця та приміські поїзди Жмеринка-Пас. — Козятин-1 і Вінниця — Козятин-1.
Та й наші мешканці міста часто користуються залізницею, щоб дістатися прифронтових регіонів, навідати рідних, які можуть там служити, або ж це вимушено переміщені особи, які час від часу їздять у рідні міста. Самі військові також можуть подорожувати залізницею під час відпустки.
До прикладу, Олександра Філіпова розповідає, що, коли їхала до чоловіка у Запоріжжя, то теж потрапила на евакуацію.
— Провідник сказав: «Ракетна небезпека, виходим з потяга». Зупинилися ми незрозуміло де, але там був підвал, який міг слугувати укриттям. Виходити було важко, бо самі потяги високі й довелося фактично зі стрибувати. Але добре, що ми були не на вулиці, а нас усіх провели в укриття, — пригадує жінка.
А коли прибули до Дніпра, то, як пригадує дружина військового, труднощі були з тим, щоб виїхати далі, оскільки щойно прибули, усім довелося знову виходити на евакуацію. Тільки закінчилася тривога й усі повернулися до потяга, почалася нова, і всім знову довелося йти в укриття.
— При кожній евакуації просили брати лише сумку з документами, — каже Олександра.
Однак це позитивні історії евакуації. Так, тут були незручності та затримки, але все пройшло відносно добре.
Проте є й інші випадки, коли висадка пасажирів хоч і рятувала життя, але не завжди залишалася безпечною у хаосі.
До прикладу, цієї весни була евакуація у нашій області, коли люди внаслідок атаки ворожих дронів понад три години стояли під дощем між вагонами потягів. Тоді у багатьох залишалися питання, чи є це раціональним безпековим рішенням.
Жахлива історія також сталася, коли під час евакуації загинула 19-річна провідниця, яку збив зустрічний потяг. Ще одна людина дістала травми середньої тяжкості.
Або, як розповіла журналістка Наталія Пахайчук, її покинув потяг під час евакуації. Вона їхала інтерсіті Луцьк — Київ і під час повітряної тривоги в Рівному пішла до укриття. Після відбою вона повернулася на вокзал, але побачила, як її потяг рушає.
«На щастя, зустрічаю чергову по вокзалу, яка здивовано каже: “Потяг же почекав чотири хвилини!”. Чотири хвилини, виявляється, я бігла із вказаного укриття», — розповіла жінка.
У підсумку її забрав наступний потяг. Водночас жінка ставить питання, як під час евакуації перевіряють, чи всі пасажири повернулися.
І от для УП.Життя в «Укрзалізниці» дали детальне роз’яснення щодо проведення евакуацій.
За яких умов оголошують евакуацію?
Як пояснили в «Укрзалізниці» для УП.Життя, пасажирів евакуйовують не через сам факт оголошення тривоги у певному регіоні, а лише у випадках, коли моніторингова група фіксує реальну загрозу безпосередньо в зоні руху конкретного поїзда, зокрема наближення ракет чи дронів.
Якщо ситуація не критична, задля безпеки пасажирів можуть внести зміни до розкладу руху, зменшити швидкість поїзда тощо.
Як відбувається висадка пасажирів під час евакуації?
Після отримання сигналу від провідника про підвищену небезпеку пасажири мають негайно підготуватися до евакуації: вдягнутися, покласти поруч документи й телефон. Їм потрібно залишатися на місці та очікувати на вказівки провідника.
Після зупинки поїзда, якщо провідник дає сигнал на евакуацію, пасажири мають без тисняви та паніки покинути вагон через найближчий вихід.
У прохолодну погоду можна взяти з вагонів ковдри. Під час евакуації валізи та габаритні речі залишаються на місцях. На прохання пасажирів провідник може замкнути купе, щоб зберегти речі, але тільки після виходу всіх людей із вагона.
«Покидаючи вагон, бажано допомогти пасажирам, які цього потребують. Важливо не стрибати, не наступати та не зупинятися на колії, пильнувати зустрічні поїзди та будь-які небезпеки на шляху від та до поїзда», — кажуть в «УЗ».
У компанії наголошують, що під час евакуації пасажирам необхідно негайно відійти від поїзда на безпечну відстань (бажано не менш ніж 200 метрів) або знайти укриття, оскільки потяг може бути ціллю.
«Укрзалізниця» повідомила про роботу над встановленням понад 800 модульних укриттів по всій країні.
«Вони розраховані на невеликі станції, де немає великих укриттів. Тобто, умовно, у Харкові, де є підземний перехід, куди пасажири можуть перейти під час тривоги, немає необхідності в таких укриттях. А якщо це умовний Миргород і там маленька станція, де небагато пасажирів, то якраз для таких станцій вони і призначені», — розповіла Любов Сидоренко, комунікаційна менеджерка АТ «Укрзалізниця».
Що робити, якщо під час евакуації розпочалася атака?
Як наголошують в «УЗ», головне завдання пасажира — слідувати вказівкам провідника та начальника поїзда.
Під час атаки пасажири мають впасти на землю обличчям вниз, відкрити рот та закрити голову речами, які є поряд, — сумкою, ковдрою або одягом. Потрібно залишатися біля землі, допоки не мине небезпека. Не можна підходити близько до поїзда, якщо на нього відбувається атака.
Коли атака мине, слід продовжувати слухати провідника та виконувати його вказівки. Дивимося на наслідки: якщо є необхідність, викличуть допоміжний склад, який забере пасажирів, або приїде автобус.
Хто відповідає за те, щоб усі пасажири повернулися до вагонів?
Якщо евакуація відбувається на станції, начальник поїзда або провідники роблять обхід усіх укриттів та відмічають пасажирів згідно з відомістю. Після відбою та повернення людей до вагонів вони також це роблять.
«Без усіх пасажирів поїзд далі не поїде», — наголосив заступник директора Пасажирської компанії «Укрзалізниця» Олександр Шевченко.
Якщо евакуація трапилася в полі чи лісі, начальник не зможе пройти всю місцевість у пошуку пасажирів, тому одразу використовує гучномовець.
У компанії зазначили, що при поверненні до вагонів потрібно дочекатися вказівки про відбій небезпеки — її подають голосом, мегафоном або свистком.
Якщо ж людина не може повернутися до поїзда через рух зустрічного поїзда, на неї також повинні зачекати.
Окрім того, в «УЗ» зазначили, що провідники мають сигнальні жилети зі світловідбивними елементами (завдяки яким їх бачитимуть вночі), налобні та великі ліхтарі, щоб освітлювати дорогу пасажирам.
Як діяти, якщо після евакуації ви вирішили не повертатися до потяга?
Пасажири, які під час тривалої повітряної тривоги вирішили не повертатися до вагонів та добиратися до місця призначення самостійно, мають повідомити про своє рішення провіднику.
Якщо провідник виявив, що пасажир відсутній у вагоні, з ним зв’язується контакт-центр «Укрзалізниці».
Олександр Шевченко наголошує, що фіксованого часу очікування пасажирів після евакуації не існує, адже рішення ухвалюють залежно від безпекової ситуації.
Якщо пасажири маломобільні, з інвалідністю або з дітьми — що робити?
В «УЗ» стверджують, що провідники, стюарди та начальники поїздів проінструктовані щодо надання допомоги маломобільним пасажирам, людям з інвалідністю, людям старшого віку чи пасажирам із малими дітьми. Їм надається пріоритет під час евакуації.
Але щоб отримати додаткову допомогу, пасажирам рекомендують завчасно проінформувати провідника про свою потребу.
Якщо провідник розуміє, що не зможе самостійно надати допомогу пасажиру, то має проаналізувати, хто серед інших людей міг би йому допомогти. Після отримання інформації від начальника поїзда про евакуацію він має звернутися до людини, яку виокремив як помічника.
Як діяти пасажирам із тваринами?
Мандрівники, які перевозять тварин, під час евакуації мають слідкувати за ними та використовувати переноски, повідки або намордники (за потреби). В «Укрзалізниці» підкреслили, що відповідальність за безпеку тварини несе пасажир.
Що має бути в аптечці пасажира на випадок евакуації?
Мінімальна аптечка має містити:
- турнікет;
- рукавички — вони повинні бути завжди;
- бандаж або будь-що, що може виконувати функцію перев’язки;
- препарати, які людина приймає постійно (якщо вона має захворювання);
- медичні вироби, які потрібні людині із захворюванням (наприклад, глюкометр при цукровому діабеті).
Незалежно від того, чи є у людини захворювання, в аптечці мають бути:
- знеболювальні;
- сорбенти;
- антигістамінні препарати.
Додатково рекомендують мати в аптечці:
- еластичний бинт на випадок, якщо людина підверне ногу, зістрибуючи з потяга під час евакуації;
- налобний ліхтарик, завдяки якому руки будуть вільні для надання допомоги або пересування у темряві, якщо евакуація відбувається вночі;
- антисептик на водній основі для промивання ран;
- питну воду, яка може знадобитися для промивання ран.
Вас може зацікавити:
Сходи на дорогу, тріщини і депутатський слід: чому люди проти офісу у їхньому будинку на Соборній?
«Почав викручувати мені руки»: що водій розповів про конфлікт із патрульними та що каже поліція
Подякуй журналістці гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
