Життя після ракетного удару. Розповідаємо про звукорежисера Верніковського, що дивом вижив 14 липня

Фото Андрія Верніковського

• 14 липня в епіцентрі обстрілу опинився Андрій Верніковський, який працював звукорежисером студії звукозапису Будинку Офіцерів.
• Того ранку він з колегами приїхав на роботу, готувався до концерту. В одну мить ворожа ракета забрала десятки  життів, а DJ Музон дивом залишився живим. 
• Сьогодні музикант розповів про лікування, відновлення слуху і волонтерство.

Без Андрія Верніковського, відомого у Вінниці звукорежисера, засновника студії звукозапису «Інакше», якого всі знають як DJ Музон, не обходився жоден концерт зірок у нашому місті, запрошували його і на всі знакові свята. Сумної слави музиканту додав трагічний обстріл ворожих ракет по Будинку офіцерів.

Андрій, який в той день дивом залишився живим, розповідає про перші хвилини російського ракетного удару, який відібрав життя мирних людей і зруйнував десятки доль, втрату слуху, лікування і реабілітацію та плани на майбутнє.

«Я був у самому центрі пекла»

— Я був у самому центрі пекла й дивом вийшов з нього живим. Мабуть у Господа ще є на мене серйозні плани, — так звукорежисер Андрій Верніковський коментує свій порятунок 14 липня.

В той день DJ Музон прокинувся о восьмій ранку, одягнув улюблену сорочку, бо планував зробити селфі з Олегом Скрипкою, який 14 липня у Вінниці запланував додатковий виступ для наших захисників у одній з військових частин. Звукорежисер випив кави і поїхав в студію — готувати обладнання до концерту. 

Святково одягнувся і Віктор Поліщук. Це він був власником новенького Mercedes з панорамним дахом, в якому хлопці везли комплект обладнання. Поруч з ним сидів Віталій Каблучко. Андрій сидів за водієм, а справа та позаду нього був комплект обладнання, який і врятував йому життя. А потім російські ракети зробили чорним яскравий липневий день.

— Все трапилось миттєво. Ми саме проїжджали біля самісінького «Нейромеду». Вибух. Втрата свідомості. Мій колега, як потім виявилося, через панорамний дах бачив ракету. Ракета вибухнула на відстані 15 метрів від нашої автівки, але вона дивом не спалахнула. Я отямився від сильного жару, зрозумів, що весь в кров, і почав кричати від жаху. Все навколо в чорному диму, все палає, звідусіль несамовиті крики, вибухи і щось постійно падає зверху — уламки від будівлі, каміння, скло. Я не зрозумів, що то вибухали автівки, припарковані поруч. Подумав, що, може, прилітає ще.

В Андрія увімкнувся інстинкт самозбереження, і він почав діяти на автоматі.  

— Двері автівки зліва не заклинило і відчинились з першого разу. Я вибрався та почав бігти й звати на допомогу. В ту мить ще не розумів обсягу жахіття, не знав кількості вибухів і не розумів, чому всі навколо перебувають теж у шоковому стані.

Звукорежисер повернувся до авто, в якому застав вибух, але там вже нікого не було.

— Далі військовий взяв мене попід руки і допоміг дійти до рятувальників. На площі у той момент було декілька машин ДСНС і швидкі. У лікарню мене доставили в числі перших. У кілька рук діставали уламки зі спини, голови й одразу підшивали найбільші рани. Одним словом, народився в сорочці. Пізніше, вже в палаті, друзі повідомили, що Вітя загинув… Віталіку пощастило менше за мене, але він живий. Усвідомлення того, що сталося, до мене прийшло через кілька днів. До цього я вів себе, як людина, в якої нічого не сталося, — така дивна була реакція психіки і організму.

Життя звукорежисера поділилось на «до» і «після». Легендарну студію в Будинку офіцерів, в якій Музон творив і працював більше 11-ти років, повністю знищено. Обладнання частково вціліло. Головне — він лишився живий. 

— Колега Валентин Вергелес, який на момент вибуху знаходився у студії, не постраждав. Саме він мені розповів, що студії у нас більше немає. На щастя, під час вибухів у студії не було людей, та ніхто з персоналу серйозно не постраждав. 

За словами Андрія, його врятували музичні колонки і дуже якісні подушки безпеки, які взяли на себе як вибухову хвилю, так і уламки, які прямували точнісінько в голову. Але найцінніше для його роботи — слух він все ж таки частково втратив.

— Тиждень я провів у другій лікарні. Щодня з мене діставали скло, чистили рани і перев’язували. Але, на жаль, необхідну допомогу з баротравмою місцеві ЛОРи не надали, хоча з першого дня наголошував на важливості цієї проблеми для мене, бо сам відчував, що все дуже кепсько, чув погано. Медики запевняли, що то контузія, мине. Барабанні перетинки перфоровані, але краплі і уколи допоможуть. Час було втрачено. На шостий день вже приватній клініці лікаря Кирила Барціховського мені нарешті поставили точний діагноз, і я дізнався масштаб уражень. 

«Мій слух — це моє все»

З моменту трагедії пройшло п'ять місяців. За словами Андрія Верніковського, його поверхневі рани майже затягнулись за кілька тижнів.

— Час гоїть рани, — каже вінничанин.

Деталі трагічного дня він переповідав друзям, близьким, ЗМІ не один раз. Каже, коли проговорюєш біль, то стає легше.

А ось зі слухом досі є проблеми. Через це звукорежисер поки не може повернутися до роботи. 

— Мене запитують про рани, як моя спина. Але найбільша проблема для мене, найвідчутніша і найтрагічніша — це майже повна втрата слуху. Він досі не відновився, а це моя робота. Я зі звукорежисурою не працюю. Лікування і операції ще попереду. З моїм лікарем Кирилом Барціховським вирішили відмовитись від пластики, спробувати відновити мою власну перетинку. Я вже переніс декілька процедур, які робляться під місцевим знеболюванням, динаміка позитивна.

За словами Андрія, якнайшвидше оновитись морально і фізично допомогли близькі. Також музикант завжди підтримував різні соціальні проекти, займався волонтерством. Зараз він в рази збільшив свої зусилля в цих напрямках.

— В мене відвідувачів було надзвичайно багато. Військові, які лежали поруч в палаті, навіть пропонували вивезти моє ліжко на вулицю, щоб всі бажаючі мали доступ. Підтримка людей була шалена, від друзів, колег, партнерів. Навіть засумувати не вдалося. Мені пропонували психолога, та найкращими психологами були хлопці військові, з яким разом лежали в лікарні. Історії, що переживають хлопці на передовій, не порівняти з тим, що пережив я. А люди наші — вони неймовірні. Вони приносили допомогу в палату мені і одразу ж бійцям. Переоцінка цінностей відбулася на сто відсотків. Найважливіше для мене тепер — це люди, які знаходяться поруч, сім’я, діти, друзі.

Студія звукозапису «Інакше» Андрія Верніковського була унікальним проектом Філіпа Нювела, який займається акустичним дизайном і є світовою легендою. Про трагедію в Вінниці йому розповіли небайдужі люди, і він готовий приїхати та відновити проект в новому місці. Андрій Верніковський наразі розглядає варіанти приміщення.

— Жага до життя і перемоги здолає усе, — говорить DJ Музон.

Читайте також:

Першим боронив Антонівський міст. Історія Героя України з гайсинської 59 окремої мотопіхотної бригади

Сміливість будувати майбутнє: відбулася церемонія нагородження конкурсу «Народний бренд 2022»

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.