«Задля пам'яті та майбутнього моїх дітей». Дружина полеглого воїна звернулася до Президента

• Дружина полеглого військового Юрія Дятлюка написала петицію до Президента, де просить присвоїти її чоловіку звання Героя. Кожне слово звернення пробирає до глибини душі. 
• Юрію назавжди 34 роки... Сиротами залишилося двоє маленьких дітей.

У серпні Крижопільська селищна рада повідомила сумну звістку. На Донеччині внаслідок артилерійського обстрілу 3 серпня загинув солдат Юрій Дятлюк, 1988 року народження, уродженець села Крикливець.

— Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. У скорботі низько схиляємо голови перед вічною і світлою пам'яттю Героя. Висловлюємо найщиріші співчуття дружині, дітям, батькам, родині, друзям та побратимам військовослужбовця. 
Вічна пам'ять та слава Герою, — цитуємо допис.

У вересні дружина Юрія Ольга подала петицію під назвою «Про присвоєння посмертно звання Героя України непересічній людині та видатному воїну, солдату Дятлюку Юрію Юрійовичу, старшому саперу інженерно-саперного взводу аеромобільного батальйону військової частини А0281».

Жінка в деталях описала, яким був її чоловік. Підкреслила, що він був відданим Україні та їх родині. Пішов на фронт, аби не дати ворогу просунутися далі. Мужньо боронив країну, підтримував побратимів.

Відзначимо, що Ольга та мати воїна постраждали 14 липня 2022 року у Вінниці під час ракетного обстрілу. Ця подія «надала ще більше мотивації та прагнення звільнити Батьківщину від загарбників».

Вшануємо гідно пам'ять воїна. Підтримати петицію можна за посиланням.

Також процитуємо повний текст звернення:

«Шановний пане Президент, Володимире Олександровичу!

Я, Дятлюк Ольга Юріївна, дружина загиблого захисника, видатної людини, мужнього, сміливого, відданого Батьківщині, чоловіка та батька, Дятлюка Юрія Юрійовича, звертаюся до Вас з проханням про присвоєння звання Героя України (посмертно), солдату Дятлюку Юрію Юрійовичу, старшому саперу інженерно-саперного взводу аеромобільного батальйону військової частини А0281.

Свій військовий шлях розпочав у складі 95 ОДШБР, вже під час підготовки проявив наполегливість, вміння швидко вчитись та опановувати нові військові спеціальності, не маючи жодного попереднього військового досвіду.

Подія, що відбулася 14 липня 2022 року у м.Вінниця, а саме ракетний обстріл, під час якого постраждали я, як дружина та його мати, де ми опинились на межі життя та смерті, надала ще більше мотивації та прагнення звільнити Батьківщину від загарбників.

У листопаді він був направлений на схід, а саме в н.п. Мар'їнка, Донецької області для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.

За час проходження військової служби зарекомендував себе з позитивної сторони. Функціональні обов'язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед колег та підлеглих. Мав добрий рівень мотивації до військової служби та професійного самовдосконалення. Намагався підтримувати високий моральний дух у підрозділі, вникав у турботи оточуючих. З розумінням ставився до питань, що виникали та враховував їх. На критику та зауваження реагував адекватно, робив правильні висновки, був здатний критично оцінювати свою діяльність, стійко переносив інтенсивні навантаження.

У мого чоловіка було бачення, що поки він знаходиться на позиціях, боронить Батьківщину, то він спокійний, що в його рідному місті не буде окупації, гноблення та безправ'я. Він був мужнім і відважним воїном, який завжди ставив інтереси своєї Батьківщини вище особистих. Побратими сміливо ішли в бій, знаючи, що він поруч і не зрадить на полі бою.

Вже не зустрінуться з батьком двоє неповнолітніх дітей, син віком 11 років та донька 4 роки.

3 серпня 2023 року, під час виконання бойового завдання, мужньо виконувавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність, загинув, внаслідок артилерійського обстрілу поблизу н.п. Мар'їнка Донецької області.

Та, думаю, відходивши в інше життя, Дятлюк Юрій, міг би сказати «Слава Україні», бо за для цієї слави він загинув.

За для нашого славного життя в Славній Країні Героїв.

Моєму чоловіку назавжди залишиться 34, та задля пам'яті та майбутнього моїх дітей, прошу розглянути дану петицію та присвоїти звання Героя України (посмертно) погодити відповідне Подання, та видати Указ про присвоєння звання Герой України».

Висловлюємо співчуття рідним та близьким Героїв! Вічна пам'ять!

Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «‎Героям Слава!»‎. Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися! 

Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.

 

Читайте також:

Вінничанин оскаржив рішення про 3400 гривень штрафу за неявку до центру комплектування

Син загиблого нацгвардійця отримав паспорт громадянина України з рук Президента Зеленського

«Вірні завжди повинні бути вдома»: у Вінниці провели захід на підтримку військовополонених

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.